У Запорізькій області окупанти ґвалтують жінок. Як зафіксувати злочин та допомогти собі пережити сексуальне насильство

Російські злочинці масово творять звірства відносно цивільних громадян на окупованих територіях Запорізької області. Погрожуючи зброєю, рашисти ґвалтують беззахисних жінок.

Зафіксовані факти

6 червня близько третьої ночі у місті Бердянськ військовослужбовець рф під загрозою застосування фізичного насильства і без згоди жінки вступив у статевий зв'язок з громадянкою Ганною А. 1993 року народження, повідомили у Силах оборони Запорізького краю. В кінці квітня жертвою сексуального насилля стала мешканка села Орлянське Василівського району. 14 квітня у селі Новозлатополь Пологівського району російські злочинці зґвалтували 30-річну жінку. Племінниця постраждалої розповіла, що окупанти ґвалтували жінку, бо вона не розповіла потрібну їм інформацію про чоловіків, які брали участь в АТО (ООС), та інших місцевих. 

Ці випадки, на жаль, не поодинокі. Але інформація про злочини проти цивільного населення Запорізької області на загал потрапляє рідко, адже на окупованих територіях немає зв’язку, а люди бояться говорити про насилля, щоб не наразити себе та близьких на смертельну небезпеку. У багатьох українців є побоювання, що трагедії Бучі, Бородянки та Гостомеля повторюються і на територіях Запорізької та Херсонської областей, де рашисти поки що почуваються більш-менш вільно.

Він — насильник, жінка — постраждала

Як діяти в умовах, коли неможливо захиститися від сексуального насилля, та як хоч частково мінімізувати травму від зґвалтування, розповіла лікарка Наталія Лелюх.

Якщо зґвалтування не уникнути, і ви не впевнені у своїх фізичних силах щодо активного пручання, намагайтесь "заморозитись" всередині та ззовні. Для ґвалтівника цей процес не про секс, а про встановлення влади та контролю, про приниження та знецінення. Активний супротив жертви розпалює і підгодовує садизм. Тому жінка може постраждати фізично більше, отримати травми статевих органів та тіла. Також, окупант може в процесі зґвалтування мститись за свій власний страх смерті та відчуття покинутості та безпорадності. Якщо зможете, "заморозьте" свої реакції. Ви не тут, це не ваше тіло, цей нелюд не заслуговує, щоб ви його помічали і жаліли.

Поради психологів:

• Проговорювати: «Це лише тіло, моя душа більша, сильніша, її схопити неможливо. Я в 1000 разів більша, ніж тіло. Це тільки тіло».
• Дисоціація, тобто відокремлення від власних почуттів, це спосіб запобігти травмуванню. Вона зазвичай включається автоматично, але можна допомогти собі й свідомо. Важливо не допускати почуття провини. Це не тому, що зі мною щось не так, це не тому, що я залишилась в місті, або вийшла за водою, або гарна, або молода, або жінка, це все потрібно відкидати свідомо. Винен гвалтівник, винен окупант. Ви постраждала, ніякої вашої провини немає, ні в чому, ніякої. Це не про вас, це про нього. А ви залишаєтесь тою людиною що й були, це вас не заплямує, ні.
• Якщо після зґвалтування вам дали спокій, й пряма загроза вашому життю відсутня, спробуйте подбати про своє тіло. При можливості це мають бути мінімальні гігієнічні процедури, хоча б вологими серветками, якщо вони є. Зазвичай в цей момент жінки відчувають непереборне бажання помитись, змити з себе бруд події. В умовах окупації, це не завжди можливо. Не ризикуйте життям заради відра води з криниці, яка прострілюється. 
• Як тільки зможете, зверніться до лікаря, для огляду і можливого забору аналізів на інфекції, що передаються статевим шляхом. Зробіть це. Ваше тіло захоче сховатись в мушлю. Ваша психіка буде шукати звинувачення та різні шляхи виправдання нелюдів. Займіть його турботою. Турботою про себе. Як тільки опинитесь у відносній безпеці.  

Винні мають бути покарані

Дуже важливо зібрати максимальну кількість доказів сексуального злочину. Необхідно зібрати сліди біологічного походження (сліди нападника на тілі, під нігтями тощо). Якщо на території вчинення злочину ведуться активні бойові дії і звернутися до правоохоронних органів або медичного закладу неможливо, для фіксації злочину докази необхідно зібрати самостійно та зберегти. Їх можна відібрати на чистий марлевий або ватний тампон, який потрібно попередньо змочити водою, загорнути тампон трубочкою у сухий чистий папір та покласти до зіп-пакету або іншого поліетиленового пакета, надійно запакувавши його. Пакет слід підписати, вказавши, звідки взято зразок (з якої частини тіла чи поверхні), а також зазначивши дату та час забору. 

Така сама процедура із речовими доказами (одягом та іншими предметами зі слідами злочину). Обов’язково докази необхідно опечатувати (двоє сусідів або інших осіб ставлять підписи на кожному такому пакеті та за можливості вести фото або фільмування збирання доказів). 

Останнім етапом є складення акту, в якому у довільній формі необхідно вказати: дату, місце складання, а також прізвища, імена та підписи осіб, які його склали, їхні контакти та описати, що сталося, які докази зібрано, куди їх поміщено та як опечатано.

Зібрані докази необхідно зберігати в сухих умовах, уникаючи впливу прямих сонячних променів. Коли з’явиться можливість, потрібно терміново передати їх правоохоронцям за описом, який склала постраждала та свідки. Опис має бути у двох екземплярах, один із них, з відміткою про прийняття, має залишатися у постраждалої до завершення розслідування.

Куди повідомляти про насилля

Зґвалтування є воєнним злочином. Є декілька ресурсів та організацій, які займаються фіксацією таких злочинів та допомагають жертвам насилля.

1. Національна поліція України за номером 102 або 0 800 500 202 (кол-центр поліції). При зверненні до поліції важливо переконатися, що звернення до правоохоронних органів зареєстровано (інформація внесена в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження).
2. Прокуратура. У Запорізькій області за номером +380990881099, +380 61 225 10 45
3. Військова адміністрація за місцем вчинення злочину або за місцем перебування.  Телефон гарячої лінії Запорізької ОВА +38 0800 503 508.
4. Офіс Генерального прокурора  (лінія щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту: +38 096 755-02-40 (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal); електронна пошта: conflict2022.ua@gmail.com. У разі направлення інформації за допомогою електронної пошти необхідно зазначати свої ПІБ та засоби зв’язку.
5. Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини  (+38 044 253-75-89 або 0800 501 720 або на пошту: hotline@ombudsman.gov.ua).
6. Щоб зафіксувати воєнний злочин, залиште інформацію про себе чи постраждалу людину на сайті warcrimes.gov.ua. Дані під надійним захистом і не потраплять до рук рашистів. Опишіть порушення із зазначенням точного місця та всіх деталей, за наявності завантажте фото або відео. Ці матеріали стануть доказовою базою у Європейських та українських судах та допоможуть притягнути до відповідальності винних у злочинах. 

Психологічна допомога

1. Контакти психологів "Розірви коло" 0800500335 або 116123
2. Урядова гаряча лінія - 1547
3. Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335;

Консультації онлайн: 

Telegram @NHL116123;

Facebook @lastradaukraine;

e-mail: hotlaine@la-strada.org.ua.

Чи є сенс подавати заяву?

Так, є. Прокуратура вже скерувала до суду першу справу про зґвалтування під час війни. Згідно з матеріалами справи, російський військовий Михайло Романов з міста Чебаркуль Челябінської області у березні під час окупації Броварського району увірвався до будинку в одному із сіл і застрелив його господаря. Після цього п‘яний військовослужбовець РФ разом з іншим окупантом тричі ґвалтували дружину загиблого чоловіка. Вони погрожували жінці вбивством та насиллям стосовно її маленького сина, який ховався у котельні, повідомили в Офісі Генпрокурора. 

"Слідчі української спецслужби зібрали достатньо доказів і свідчень очевидців, аби перед судом постав російський військовий, який підозрюється у вбивстві та зґвалтуванні мешканців Київщини", – розповіли у Службі безпеки України.

Київська обласна прокуратура уже скерувала до суду обвинувальний акт в порядку спеціального досудового розслідування стосовно Романова за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч.ч. 1, 2 ст. 438 КК України).

"Навіть попри те, що обвинувачений наразі не в наших руках, він не уникне справедливого суду і відповідальності перед законом", – наголосила Генпрокурорка Ірина Венедіктова.

Загалом, станом на початок червня, до органів поліції України надійшло близько півсотні звернень про сексуальне насильство російськими військовослужбовцями стосовно мирного населення, відкрито 16 справ, пред'явлено три підозри, повідомили у МВС.