У ЄС запропонували передати заморожені активи Росії новій структурі блоку
Ексчиновники Німеччини, Франції та США закликали ЄС забрати кошти РФ у нового адміністратора, доки є "вікно можливостей".
Колишні високопосадовці Німеччини, Франції та США запропонували 8 серпня передати заморожені активи Росії з Euroclear під управління новій структурі Євросоюзу. За такий крок виступають, зокрема, ексміністр оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер, ексміністр із європейських справ Франції Наталі Луазо та колишній заступник радника з нацбезпеки США Даліп Сінгх. У ЄС уже виділяли Україні оборонний транш за кредитом 90 мільярдів євро, і тепер ідеться про наступний крок у долі російських грошей. Політики наполягають, що зробити це треба негайно, доки триває "вікно можливостей".
Про пропозицію повідомляє РБК-Україна з посиланням на Frankfurter Allgemeine Zeitung. За даними видання, наприкінці 2025 року Бельгія відмовилася передавати Україні заморожені активи Росії у розмірі 210 млрд євро після того, як Москва попередила про наслідки, якщо її коштів хтось торкнеться . Замість цього Євросоюз погодив Україні кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026 та 2027 роки, і, як пише FAZ, відсотки за кредитом фінансуються за рахунок громадян ЄС .
"Європейський союз має негайно передати заморожені кошти Центрального банку Росії... новому адміністратору ЄС. Тоді Бельгії більше не доведеться боятися "російського примусу", - йдеться у заяві трьох колишніх політиків.
Автори звернення наводять кілька аргументів на користь такого рішення. Передусім вони бачать зараз "вікно можливостей": війна Путіна зайшла в глухий кут, російські НПЗ горять, а колишній прем'єр Угорщини Віктор Орбан, так званий "троянський кінь у Москві в ЄС", залишився в минулому . Крім того, ексчиновники вважають, що нові кошти зміцнять переговорну позицію Києва.
"Якщо ЄС зараз передасть російські активи Києву, Путін зрозуміє, що продовжувати так само, поки в України та її союзників не закінчаться гроші, безнадійно. Це може підвищити його готовність погодитись на припинення вогню", - пояснила Аннегрет Крамп-Карренбауер.
Пояснили ризики зволікання з рішенням
За словами авторів заяви, якщо нічого не змінити, у 2027 році допомога у розмірі 90 млрд євро вичерпається, і тоді Путін опиниться у сильнішій позиції . Ще одним чинником політики називають президентські вибори у Франції: вони побоюються, що "вікно можливостей" може знову закритися, якщо вибори наступного року приведуть до появи лідерів, які менш прихильно ставляться до України , маючи на увазі Марін Ле Пен як можливу наступницю Еммануеля Макрона.
Окремо ексчиновники звернули увагу на інтерес до цих коштів з боку президента США Дональда Трампа. За їхніми словами, у неофіційному "мирному плані" з 28 пунктів, який, ймовірно, був узгоджений переговорниками восени 2025 року, йдеться про те, що 100 млрд із заморожених активів мають бути інвестовані у відновлення України. Це має відбутися під американським керівництвом і так, щоб 50% прибутку дісталися США.
"Дехто каже, що Трамп хоче використати ці гроші для фінансування угод між Америкою та Росією. Якщо ж, з іншого боку, ЄС візьме їх під свій контроль зараз, то вони будуть захищені від доступу Путіна або Трампа", - пояснила Крамп-Карренбауер.
Вона додала, що в такому разі європейці та українці опиняться у сильнішій позиції на майбутніх мирних переговорах. Автори заяви також зазначили, що фінансування оборони України за рахунок російських коштів, а не власних бюджетів, могло б послабити аргументи ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" про те, що німецькі платники податків фінансують чужу війну.
Що передувало відмові Бельгії
Раніше Інформатор повідомляв, що Бельгія остаточно відмовилася передавати активи РФ для потреб України, пояснивши це ризиками під час переговорів про мир. Ще до цього Інформатор писав, що Бельгія продовжувала блокувати плани ЄС щодо репараційного кредиту, наполягаючи на розподілі ризиків між усіма країнами-членами блоку.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
