У ЄС 11 країн виступають за скасування права вето в зовнішній політиці - схема Орбана не має більше працювати
Австрія, Німеччина, Франція та ще 8 держав ЄС хочуть перейти на голосування більшістю у зовнішній політиці
Одинадцять країн Євросоюзу вимагають покласти край практиці блокування спільних зовнішньополітичних рішень одним голосом і пропонують перейти до голосування кваліфікованою більшістю. Лист підписали Австрія, Данія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Румунія, Іспанія та Швеція. Ініціативу назвали спробою покінчити з "обструкційними" вето, які роками паралізували зовнішню політику блоку.
Ідея переходу від одностайності до кваліфікованої більшості у зовнішній політиці викладена у листі, з яким ознайомився Euronews. Одна країна, за нинішніми правилами ЄС, може будь-коли зв'язати руки решті 26 держав-членів. Саме ця норма роками давала можливість використовувати вето як інструмент політичного тиску.
"Культура консенсусу в Союзі - важливе джерело його легітимності. Тому ми й надалі прагнутимемо консенсусу, де це можливо. Але треба також гарантувати, що ця культура консенсусу сприяє спільним діям, а не заважає їм - інакше в нас буде легітимність, але не буде сили", - йдеться у листі одинадцяти країн.
Автори документа наголошують, що зовнішні дії Союзу відбуваються в умовах стратегічної конкуренції, зростаючої нестабільності та спроб підірвати міжнародний порядок, заснований на правилах. Найбільша держава-член Німеччина очолила зусилля з реформування зовнішньої політики блоку.
Підписанти пропонують п'ять принципів: дотримуватися щирої співпраці та солідарності, частіше застосовувати конструктивне утримання замість вето, не пов'язувати зовнішньополітичні рішення з "суттєво не пов'язаними" питаннями, вивчити можливості переходу від одностайності до кваліфікованої більшості в межах чинних договорів ЄС, а також вимагати "обґрунтованих життєво важливих причин" для блокування такого переходу.
"Правова база для всіх п'яти принципів уже існує. Лишається тільки втілити їх у життя і таким чином посилити нашу зовнішню політику", - зазначено у листі.
Мова йде про можливість активації так званого "пасереле" за статтею 31 договору ЄС, що дозволяє переходити від одностайності до кваліфікованої більшості голосуванням. Перехід можна здійснювати не одразу для всіх питань, а поступово, у кожному конкретному випадку окремо. Прихильники зміни вважають, що вона прискорить ухвалення рішень і убереже від невиправданих вето, тоді як опоненти застерігають, що це підірве демократичну легітимність рішень. Малі держави-члени вважають вето корисним останнім засобом захисту власних інтересів проти впливу більших держав. Жодна з країн Балтії лист не підписала.
Втратив Орбан владу - зʼявилось вікно можливостей
Схема блокування рішень одним вето роками застосовувалася під час 16-річного перебування на посаді прем'єра Угорщини Віктора Орбана. Найгучнішим прикладом стала блокада ним кредиту на 90 мільярдів євро для України, особисто узгодженого лідерами ЄС, через окремий спір з Києвом навколо нафтопроводу "Дружба". Прихильники реформи вважають, що поразка Орбана на квітневих виборах відкрила унікальне вікно можливостей для змін у правилах ухвалення рішень. Це вікно може закритися, якщо наступного року президентські вибори у Франції виграє євроскептик Марін Ле Пен.
Німеччина та Франція також запропонували план, який посилив би роль верховного представника ЄС із зовнішньої політики, водночас підпорядкувавши цю посаду безпосередньому контролю з боку президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Раніше Інформатор повідомляв, що в ЄС обговорювали кардинальні зміни, щоб обходити постійні вето Угорщини у справах, пов'язаних з Україною та Росією - за даними Bloomberg, тоді близько десятка країн вивчали юридичні шляхи переходу до голосування кваліфікованою більшістю. Також ми писали, що Угорщина неодноразово гальмувала євроінтеграцію України, блокуючи відкриття нових переговорних кластерів навіть після зміни влади в Будапешті.
Слідкуйте за нами у Telegram
