У Росії розбирають цивільні літаки на запчастини через санкції - ГУР
Розвідка розкрила деталі "авіаканібалізму" в РФ і провал програми імпортозаміщення до 2030 року.
Цивільна авіація Росії стрімко деградує через західні санкції, і росіяни змушені розбирати справні пасажирські літаки на запчастини, аби підтримувати льотний стан решти авіапарку. 95% усіх пасажирських перевезень у країні виконують літаки західного виробництва, переважно Airbus та Boeing, і без них авіагалузь РФ фактично не має чим замінити цей флот.
Як повідомило Головне управління розвідки, значна частина авіапарку вже вичерпала гарантований виробником ресурс і є непридатною для експлуатації згідно міжнародних норм, а санкції проти РФ не дають можливості продовжити терміни служби західних літаків. При цьому російські авіакомпанії проводять ремонт і технічне обслуговування без необхідних сертифікатів, а частину необхідних деталей виготовляють самостійно, без належної якості.
"Польоти російськими авіалініями сьогодні - це значний ризик, адже якими б надійними не були західні літаки, росіяни не здатні забезпечити належні умови їх обслуговування та експлуатації", - резюмували у ГУР.
За даними розвідки, для ремонту в Росії застосовують метод "авіаканібалізму": одні машини розбирають на запчастини, щоб підтримувати льотний стан інших, і для цього розбирають навіть нові, повністю укомплектовані літаки. Деякі компоненти, зокрема високотехнологічні вузли двигунів та елементи салону, росіяни намагаються завозити через треті країни.
Програма імпортозаміщення провалюється
Для заміни західної авіатехніки Кремль має програму вартістю 12 млрд дол до 2030 року, яка передбачає виробництво 994 цивільних літаків і 765 вертольотів. Проте, як зазначають у ГУР, авіабудівна галузь РФ не може розробити й виготовити компоненти, що відповідали б міжнародним стандартам і заявленим технічним характеристикам.
Показовий приклад - літак МС-21, який мав замінити Airbus A320 та Boeing 737, але через технічні проблеми й труднощі з двигунами ПД-14 перевозитиме менше пасажирів: місткість скоротили із 210 до 163 місць. Подібні проблеми виникли й з двигунами ПД-8 для "Суперджета", а нові моделі Іл-96 у РФ взагалі вирішили не замовляти. Замінити українські Ан-2 та Ан-24/26 Росія також не може - без участі українського "Антонова" запропоновані аналоги не витримують перевірки: ЛМС-901 "Байкал" не здатний злітати з ґрунтових смуг, а Іл-114-300 працює лише на аеродромах зі штучним покриттям. У підсумку РФ здатна випускати лише 26 літаків на рік, чого недостатньо для виконання програми до 2030 року.
Проблемною залишається й наземна інфраструктура: 158 російських аеродромів експлуатують із порушенням вимог безпеки, а 134 потребують реконструкції або капітального ремонту. Крім того, щоб уникнути арешту за кордоном, авіакомпанії РФ обмежені у виборі бортів для міжнародних рейсів і користуються підставними лізинговими компаніями.
Санкції продовжують тиснути на авіагалузь РФ
Проблеми з обслуговуванням авіатехніки - лише одна зі складових ширшого санкційного тиску на Росію. Раніше Інформатор повідомляв, що уповноважений з питань санкційної політики Владислав Власюк розповів про нові обмеження РНБО, спрямовані на закриття для РФ доступу до технологій, критичних для військово-промислового комплексу.
Також ми писали, що Росія посилює фізичний захист власних авіаційних виробництв. Зокрема, завод з виробництва винищувачів Су-57 отримав додаткові засоби захисту від українських дронів, що свідчить про постійну вразливість російської авіапромисловості перед ударами на власній території.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
