У Путіна лишилося мало часу через серйозні проблеми в РФ, він хоче використати останній шанс - Newsweek
Кремль запускає стиснуту кампанію примусу - ракетний терор, тиск вздовж фронту та дипломатична облога, поки Україна не зміцнила протиповітряний захист
Правитель РФ Володимир Путін робить останню ставку в українській війні - поки ППО України ще не отримала критично більше ракет-перехоплювачів, Кремль максимально посилює тиск на Київ. За оцінками аналітиків, підсумки саміту НАТО в Анкарі ще більше підживлюють агресивний курс Путіна. Вікно можливостей для Москви звужується, і саме це визначає нинішню логіку дій Кремля.
Видання Newsweek опублікувало детальний матеріал про те, яку стратегію обрав російський диктатор на цьому етапі війни. Автори матеріалу описують поточні дії Кремля як "стиснуту кампанію примусу": ракетний терор по містах, тиск уздовж лінії зіткнення та дипломатична облога з метою змусити Київ сісти за стіл переговорів на умовах Москви. Напередодні анкарського саміту Росія випустила 351 дрон і 68 ракет, переважно по Києву, - загинули щонайменше 27 людей. Міністр оборони України Михайло Федоров пояснив просту математику трагедії: у світі щомісяця виробляють менше перехоплювачів класу, що збиває такі ракети, ніж Росія встигає їх випустити за той самий час.
Нове дослідження аналітичного центру CSIS показує: Москва вибудовує удари по містах, енергетичній інфраструктурі та оборонній промисловості так, щоб максимізувати політичний тиск, а не просто руйнування. Путін переконаний, що перемога Росії неминуча, тому припинення вогню лише дасть Києву змогу переозброїтися. Аналітичний центр Chatham House попередив: угода, вирвана під таким тиском, може загрожувати безпеці України та Європи, а не забезпечувати її.
3 липня Путін заявив своїм командирам про захоплення Костянтинівки - твердження, яке Інститут вивчення війни (ISW) назвав таким, що суперечить усім наявним доказам. Зеленський відкрито висміяв цю брехню, запросивши Путіна зустрітися там на переговорах про мир - Кремль у відповідь запропонував Зеленському самому приїхати до Москви. ISW оцінює подібні демонстративні "перемоги" як "когнітивну війну".
Чому час грає проти диктатора
Путін, мабуть, вважав, що час у цій виснажливій асиметричній війні на його боці. Але зараз авіаудари - лише одна з карт у руках Москви. Patriot - єдина система, яка надійно знищує балістичні ракети, що летять на українські міста, енергомережу та зброярні.
Іранська війна вичерпала світові запаси перехоплювачів. Ліцензійне виробництво не змінить сьогоднішнє небо над Києвом - але змінить наступного року. Саме це робить поточний момент критичним для Кремля.
Тому наступний крок Путіна навряд чи нагадуватиме драматичний переможний наступ із пропагандистських роликів. Натомість "остання ставка" Кремля виглядає як стиснута кампанія примусу - ракетний терор зверху, виснаження планерними бомбами вздовж лінії, дрібні прориви крізь фортечний пояс Донецька та дипломатична облога. Усе це - перегони з часом, допоки ППО та арсенал далекобійних ударів України не зміцніють суттєво.
Росія використовує міф про "захоплення Костянтинівки", щоб переконати: Донецьк ось-ось упаде, - і тоді те, чого не можна взяти на полі бою, можна видати за "реалізм" на переговорах. Оскільки карта не змінюється, Путін вдався до того, щоб малювати власну і вдавати, ніби вона справжня.
Що стоїть за агресією Кремля
Намагалися переконати диктатора зупинити війну його радники, однак той відмовився - він прагне більше території та продовження бойових дій, про це писали журналісти агентства Reuters. Ця позиція пояснює, чому зовнішній дипломатичний тиск поки не дає результату: Путін ставить на те, що встигне домогтися максимуму до того, як міжнародна підтримка Києва та його власні оборонні можливості зростуть. Внутрішній спротив у Кремлі є, але він залишається неефективним.
Водночас у самій Росії наростають внутрішні кризові процеси, які в перспективі можуть підірвати режим. Системні проблеми - демографічні, економічні та соціальні, - що запустили фатальний для режиму сценарій, детально описала опозиціонерка. Аналітик Дмитро Кузнець, посилаючись на бюджетну звітність, зазначає: Росія вербує від 30 до 40 тисяч контрактників на місяць упродовж двох років, але вербування стає дедалі дорожчим, а пул охочих воювати за гроші вичерпується.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
