Юристи фіксують сплеск відмов у тимчасовому захисті для українців у Бельгії
У Бельгії з 5 серпня фіксують сплеск відмов і затримок у наданні тимчасового захисту українцям - міграційні офіцери масово вимагають дані з застосунку "Резерв+" не лише в чоловіків призовного віку, а й у жінок та навіть неповнолітніх, яким скоро виповниться 18. За два з половиною тижні до одного лише брюссельського центру допомоги надійшло понад 150 звернень щодо відмов. Проблема виникла через нове рішення Ради ЄС про обмеження тимчасового захисту для військовозобовʼязаних, яке набуло чинності 5 серпня. Юристи скаржаться, що однакові за суттю справи міграційні чиновники вирішують по-різному - через відсутність чітких критеріїв.
Про сплеск відмов повідомляє Радіо Свобода у межах проєкту "Ти як?", який зібрав свідчення від волонтерських організацій Бельгії та коментарі Єврокомісії. Журналісти поспілкувалися з представниками центру "Українські голоси" у Брюсселі та Caritas, які щодня приймають дзвінки від українців із проблемами при оформленні захисту.
"Почалися скарги - масово. Поки що ніхто не розуміє нюансів. Бо "Резерв+", окрім "знятий з військового обліку" або "військовозобов'язаний", має ще інші категорії, які міграційна служба не розуміє", - розповіла представниця центру "Українські голоси" Марія Шамшина.
За її словами, навіть коли жінка показує в застосунку, що ніде не перебуває на обліку, для одного офіцера цього достатньо, а інший вимагає додаткових доказів. У перші дні серпня міграційні органи Бельгії відмовляли жінкам у захисті, пропонуючи прийти пізніше, каже Шамшина. Юрист Caritas у Бельгії Пітер ван Роєн підтверджує, що до організації почали звертатися занепокоєні жінки, які не розуміють, чи попросять у них "Резерв+" і як це вплине на їхню справу. Водночас про випадки остаточної відмови жінкам у тимчасовому захисті консультантам поки не відомо.

Найбільше проблем виникає у чоловіків 18-23 років, які формально військовозобов'язані, але мають право легально виїжджати з України до 23 років. Навіть їм, хоча вони виїхали законно, дають відмови - іноді письмові, а іноді просто кажуть прийти пізніше.
Нове рішення Ради ЄС, ухвалене наприкінці липня, продовжило тимчасовий захист для українців до березня 2028 року, але водночас увело виняток для військовозобовʼязаних. Нові заявники на захист мають довести законний виїзд з України та виконання військових обов'язків - через штамп прикордонної служби або дані з "Резерв+". Оскільки в рішенні йдеться про військовозобовʼязаних "осіб" без прив'язки до статі - щоб уникнути звинувачень у дискримінації - вимога довести законність виїзду і статус військового обліку фактично поширилася і на жінок.
Перевіряти законність перетину кордону Єврокомісія рекомендує насамперед за штампами української прикордонної служби. Але оскільки прикордонники останнім часом рідко ставлять штампи без окремого запиту, заявникам доводиться або отримувати довідку окремо, або показувати статус у "Резерв+" - і саме це стало джерелом плутанини серед міграційних чиновників різних країн ЄС.
Раніше Інформатор повідомляв, що Єврокомісія готує роз'яснення щодо вимог "Резерв+" для жінок після офіційного звернення Міністерства закордонних справ України. Речник Єврокомісії з питань міграції Маркус Ламмерт наголосив, що рішення Ради ЄС не розрізняє чоловіків і жінок у заявці, а проблема - у відсутності єдиного підходу серед країн-членів.
Також ми писали, що в Чехії спікер нижньої палати парламенту Томіо Окамура вимагає повністю скасувати тимчасовий захист та всі соціальні виплати для українських біженців, назвавши своїм успіхом уже ухвалене посилення правил для нових заявників.