В одній лиш Німеччині станом на вересень 2023 року перебувало майже 180 тисяч військовозобов’язаних
Одразу три європейські країни відмовляються екстрадувати до України військовозобов’язаних. Йдеться про Чехію, Угорщину та Німеччину. Однак існує можливість, що в окремих випадках звернення Києва таки підтримають - якщо запит на екстрадицію здійснюється на підставі відповідних обвинувачувальних документів.
Речник міністерства юстиції Чехії Володимир Ржепка, передає Idnes, заявив, що його країна не може повертати ухилянтів до України через положення Європейської конвенції про видачу правопорушників. Однак це стосується лише випадків ухилення від військової служби, дезертирства або непокорі наказу. Щодо вчинення інших злочинів можуть бути винятки, тому, можливо, Київ знайде юридичні лазівки.
«Однак у конкретному випадку це залежатиме не від юридичної кваліфікації, а від фактичного вчинку, за який українські судові органи зрештою подадуть запит про екстрадицію конкретної людини», — сказав Ржепка.
Подібне заявив заступник прем’єр-міністра Угорщини Жолт Шем’єн, повідомляє видання Hungary Today. Він зазначає, що його країна не займається екстрадицією українців, які уникають військової служби.
«Усі українські біженці можуть вважати себе в Угорщині вільними людьми та самостійно вирішувати, чи залишитися їм у цій країні, чи вирушити на Захід, чи повернутися назад. Усі біженці з України можуть почуватися в Угорщині в безпеці. Ми нікому не передамо ні їхні дані, ні їх самих», — сказав заступник Віктора Орбана.
Deutsche Welle повідомляє, що Німеччина теж не має наміру повертати українських чоловіків. За даними уряду, у країну від часу повномасштабного нападу росіян в’їхало 214 тисяч українських чоловіків, які підпадають під категорію військовозобов’язаних, трохи більш як 184 тисячі досі там. Наразі Київ не звертався до уряду ФРН щодо їх повернення, але в німецькому Мінюсті зазначають, що теж дотримуватимуться процедури на підставі Європейської конвенції про видачу правопорушників.
Відповідно до 4 статті конвенції, не передбачена процедура видачі за правопорушення військового права. Натомість можуть передати Україні ухилянтів, які здійснили інші злочини, до прикладу, для перетину кордону підробили документи, зокрема і «придбали» фіктивні довідки чи обвинувачуються у виплаті хабарів. У такому випадку статус біженця не допоможе. Проте перед тим, як суд розгляне обґрунтованість екстрадиційного запиту, Україна мусить спочатку зібрати докази, відкрити кримінальну справу, пред’явити підозру чи заочно присудити вирок підозрюваному.
Давид Арахамія, лідер фракції правлячої партії «Слуга народу», 1 вересня заявив, що в Україні стартували масові перевірки військово-лікарських комісій. Причиною стали численні випадки корупції. За його словами, на основі розслідувань правоохоронні органи будуть проводити екстрадицію ухилянтів. Проте він визнає, що процедура дуже розтягнеться в часі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.