Масовані ракетні атаки на Київ та інші українські міста почалися відразу після кадрових змін у воєнно-політичному керівництві рф. 8 жовтня командувачем об’єднаного угруповання російських військ у районі проведення так званої СВО в Україні був призначений генерал армії рф Сергій Суровікін. Те, з чого розпочався в Україні ранок 10 жовтня, – фірмовий почерк м’ясника, чистильника, вбивці та торговця зброєю, як називають цю людину. Чим він заслужив на таку характеристику?  

“Всюди трупи: жінки, шматки дітей”

У квітні 2019 року сирійські війська разом із союзними російськими силами почали широкомасштабні наступальні операції в провінції Ідліб, яка залишалась останнім опозиційним анклавом в Сирії. Наступ супроводжувався десятками артилерійських та авіаційних ударів по цивільних об’єктах та інфраструктурі в порушення законів та звичаїв війни. Постраждали жилі дома, школи, медичні заклади і ринки – місця, де жили, працювали, навчалися мирні люди. По населених районах застосовувалися касетні та запальні боєприпаси невибіркової дії та бочкові бомби.

Загинуло щонайменше 1600 людей, близько 1,4 млн чоловік були змушені покинули домівки. У доповіді Human Rights Watch «Все життя в Ідлібі — мішень» зафіксовано руйнування цивільних об'єктів та житлових районів, де не було військових цілей. «Ймовірно, їх бомбили, щоб змусити піти мешканців, полегшивши уряду повернення цієї території під свій контроль», – дійшла висновку правозахисна організація. Серед жахливих свідчень очевидців тих подій міжнародна правозахисна організація виділила найжахливіший: “Всюди трупи: жінки, шматки дітей”.

Саме Сергій Суровікін командував тоді угрупуванням військ збройних сил росії в Сирії. Після того він отримав підвищення по службі та зірку «героя росії» і прозвисько “сирійський м’ясник”. 

Саме під час командування Суровікіна російське угруповання (а також найманці з "ЧВК Вагнера") зазнало найбільш відчутних втрат, аж до генерала та кількох полковників. Найрозгромнішим був бій у районі сирійського міста Дейр-ез-Зор 7 лютого: там при спробі наступу сирійських військових на позиції арабсько-курдських "Сирійських демократичних сил" загинули від кількох десятків до сотень людей, і більшість були "вагнерівцями", які воювали на стороні сирійської армії. За однією з версій, під час боїв у Дейр-ез-Зорі Суровікін провалив завдання переправи через річку Євфрат, метою якої було блокувати просування курдів до нафтових полів.

Захисник ГКЧП та холоднокровний вбивця

У серпні 1991 року, будучи у званні капітану, Суровікін командував 1-им мотострілецьким батальйоном другої гвардійської мотострілецької дивізії. За наказом ГКЧП батальйон був відправлений для виставлення комендантських постів на Садовому кільці у Москві. В його складі було 20 БМП-1 та одна БРДМ-2.

Під час інциденту в тунелі на Садовому кільці в ніч з 20 на 21 серпня колону було зупинено натовпом протестувальників, які спорудили на дорозі завали. Суровікін звертався до натовпу з попередженнями про те, що в БМП знаходяться боєприпаси, вимагав пропустити колону і зробив два попереджувальні постріли з табельної зброї. Тоді, як відомо, було вбито трьох активістів. За твердженням очевидця, Суровікін вистрілив у чоло першому загиблому.

Потім із частиною колони він прорвався через завали і покинув місце конфлікту. Після поразки ГКЧП капітан був заарештований і майже сім місяців провів у слідчому ізоляторі. В результаті розслідування звинувачення з нього були зняті, оскільки він виконував накази керівництва. Більше того, Суровікін був не просто звільнений, а підвищений у званні за власним наказом тодішнього президента росії Бориса Єльцина.

Доведення до самогубства

У вересні 1995 року Суровікін, будучи слухачем Військової академії імені Фрунзе, потрапив під суд за звинуваченням у торгівлі зброєю. Він не визнавав вину і стверджував, що його «підставили». Воєнний суд московського гарнізону визнав Суровікіна винуватим за трьома статтями, пов’язаними з незаконним обігом зброї. Він отримав рік умовно, а пізніше судимість зняли.

На початку 2000-х Суровікін служив начальником дивізії в Єкатеринбурзі. Якось він викликав до кабінету свого заступника, полковника Андрія Штокала, який «після розмови на повишених тонах» там же й застрелився.  До того за невизначених обставин загинув один товариш по службі Суровікіна, а інший звинуватив його у побитті. Правда, пізніше забрав свою заяву з прокуратури. В жодному з випадків доказів провини Суровікіна не знайшли.

Чеченські уроки

У 2004 році Суровікін був призначений командиром 42-ї гвардійської мотострілецької дивізії, дислокованої в Чечні. Його підлеглих неодноразово звинувачували у правопорушеннях. Найгучнішим із них була «зачистка» у станиці Бороздиновська. 2005 року батальйон «Схід» зі складу дивізії напав на станицю. За свідченнями свідків, бійці вривалися в будинки, грабували та били жителів, яких потім стали зганяти у двір школи. Всі чоловіки були зв’язані і кинуті обличчям у землю, перебуваючи в такому стані під зливою шість годин. При цьому їх весь цей час піддавали побиттю.

Суровікін тоді заявляв, що звинувачення на адресу солдатів спрямовані на те, щоб «опорочити» командира батальйону Сулима Ямадаєва, який згодом отримав звання героя росії.

Але це лише один з численних епізодів діяльності Суровікіна в Чечні. У книзі «Міжнародний трибунал для Чечні» зазначено, що Суровікін ймовірно відповідає за численні військові злочини.

М’ясник в Україні

У 2014 році Суровкін перебував не в рідній дивізії у Східному Сибіру, а в Ростовській області, де займався відправкою на Донбас російських військових, зокрема «бурятських танкістів». Про це писав у соцмережах голова штабу Навального Лєонід Волков. Однак офіційних підтверджень цієї інформації немає.

Зрозуміло, що нинішня широкомасштабна війна рф проти України не могла обійтися без участі цього «талановитого воєначальника».

За день до вторгнення російських військ в Україну офіцер разом із низкою інших високопоставлених військових, міністрів та пропагандистів потрапив під санкції Євросоюзу. В Україні на нього завели справу через удари авіації по цивільних об'єктах і загибель мирних жителів.

Невдовзі після відступу російських військ з-під Києва Суровікін прийняв на себе командування Південним військовим округом замість генерала Алєксандра Дворнікова. Як командувач цим угрупуванням, яке, за даними британської розвідки, відіграє центральну роль у російському наступі на Донбас, Суровікін керував російськими частинами під час боїв у населених пунктах Гірське та Золоте Луганської області.

І ось – пік кар’єри: призначення Суровікіна командувачем окупаційних військ в Україні. Зазначимо, що в угруповання російських військ в Україні вперше з початку війни з’явився один командувач.

Цьому призначенню дуже зраділи керівник Чечні Рамзан Кадиров та власник ПВК «Вагнер» Євгеній Пригожин. Водночас колишній офіцер ФСБ Ігор Гіркін (Стрєлков) розкритикував його, вказавши на те, що новий командувач причетний до провалу російських військ під Києвом.

Як раніше повідомляв Інформатор, 10 жовтня росіяни випустили по Україні більше 70 ракет.

Також ми писали про те, що внаслідок ракетного удару по Києву, завданого рф 10 жовтня, постраждало 30 чоловік.

Ольга Чорна