Мінфін США видав тимчасову ліцензію на іранську нафту до 21 серпня - натомість Тегеран зобов'язався відкрити Ормузьку протоку та допустити інспекторів МАГАТЕ
США тимчасово зняли санкції з іранської нафти - рішення ухвалили одразу після завершення першого раунду переговорів між Вашингтоном і Тегераном у Швейцарії. Міністерство фінансів США видало нову генеральну ліцензію, яка дозволяє видобування, постачання і продаж іранської нафти, нафтохімічної продукції та нафтопродуктів до 21 серпня. Це перший конкретний економічний результат швейцарських домовленостей.
Про видачу ліцензії 22 червня оголосив міністр фінансів США Скотт Бессент на своїй сторінці в соціальній мережі X. Ліцензію видано на виконання меморандуму про взаєморозуміння, підписаного США та Іраном 17 червня. Документ знімає всі обмеження на іранську нафту та нафтопродукти, а також на підсанкційні судна, запроваджені рядом президентських указів. Крім того, дозволяються будь-які доларові платежі уряду Ірану або іншим підсанкційним особам за придбання іранської нафти.
"У рамках плідних переговорів, що тривають у Швейцарії, Іран взяв на себе зобов'язання забезпечити вільний і відкритий транзит в Ормузькій протоці та дозволити інспекторам Міжнародного агентства з атомної енергії в'їзд до своєї країни. В рамках цієї угоди Міністерство фінансів видало тимчасову 60-денну загальну ліцензію, що дозволяє виробництво, постачання та продаж іранської нафти", – заявив Скотт Бессент.
Водночас OFAC наголошує, що генеральна ліцензія не скасовує весь санкційний режим проти Ірану. Обмеження й надалі чинні щодо осіб і компаній, пов'язаних із Північною Кореєю, Кубою, окупованими Росією українськими територіями, а також щодо будь-якої діяльності, забороненої іншими санкційними програмами США. Окрім санкцій США, на Іран також накладені санкції Євросоюзу та ООН - зокрема ЄС продовжує своє ембарго на ввезення іранської нафти, а ООН - заборону на постачання зброї країні.
Перший раунд переговорів у Швейцарії завершився 22 червня. Катар і Пакистан повідомили про погоджену дорожню карту на 60 днів та технічні консультації в Бюргенштоку. Американську делегацію очолював віцепрезидент Джей Ді Венс, який серед головних цілей називав визначення структури діалогу, просування у питанні ядерної програми та досягнення припинення вогню в Лівані.
Іран заборонив доступ МАГАТЕ після того, як США та Ізраїль атакували його ядерні об'єкти. Тому заява про допуск інспекторів є важливим сигналом - хоча й не підкріпленим конкретними строками. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі підтвердив, що після переговорів у Швейцарії США зняли санкції на експорт іранської нафти та розморозили частину активів країни за кордоном.
У спільній заяві Катару та Пакистану зазначається, що США та Іран погодили дорожню карту для укладення остаточної угоди протягом 60 днів. Проте цей документ прямо не підтверджує зобов'язань Ірану щодо Ормузької протоки та МАГАТЕ, про які заявив Бессент. Угода також передбачає припинення всіх бойових дій, включно з Ліваном, де Ізраїль продовжував завдавати ударів, а "Хезболла" обстрілювала ізраїльські цілі.
Ціни на нафту марки Brent впали після завершення переговорів між США та Іраном у Швейцарії. Ф'ючерси на Brent знизилися на 1,68 долара, а вартість американської нафти West Texas Intermediate - на 60 центів.
У березні 2026 року, на тлі американо-ізраїльської операції проти Ірану, казначейство вже видавало тимчасову 30-денну ліцензію на продаж іранської нафти з суден - щоб збити ціни, які злетіли понад 100 доларів за барель. Тодішнє рішення стало лише тимчасовим заходом у відповідь на кризу, тоді як нинішня ліцензія - частина ширшої дипломатичної домовленості. Попередній раунд перемовин у Пакистані не дав результату: Іран відмовився скасувати ядерну програму, а американська делегація повернулася без жодних домовленостей.
Підписана угода надає учасникам 60 днів для досягнення згоди щодо ядерної програми Ірану і передбачає створення фонду реконструкції країни на суму $300 млрд та інші фінансові стимули. Ірано-американська війна негативно вплинула й на Україну - через зростання цін на енергоносії та відволікання уваги Вашингтона від підтримки Києва. Нафтовий дипломатичний прорив здатний стабілізувати глобальні ринки, однак кінцевий результат переговорів залишається невизначеним.