США та Іран сіли за стіл переговорів – у Вашингтоні вже заявили про значний прогрес
Делегації Вашингтона і Тегерана зустрілися на швейцарському курорті вперше після підписання Ісламабадського меморандуму
У швейцарському Бюргенштоку сьогодні, 21 червня, стартували переговори між США та Іраном. Американська сторона вже заявила про значний прогрес за перші години зустрічі, а віцепрезидент Джей Ді Венс назвав її історичною. Це перший прямий контакт делегацій такого рівня після підписання Ісламабадського меморандуму про взаєморозуміння між двома країнами. Попередні дві спроби зустрітися у Швейцарії зірвалися через логістичні та безпекові проблеми.
Переговори відбуваються на гірському курорті Бюргеншток за посередництва Катару і Пакистану. Американську делегацію очолює особисто Венс, якого супроводжують спецпосланець президента Стів Віткофф і переговорник Джаред Кушнер, про що повідомляє Sky News. Іранську делегацію очолює керівник парламенту Мохаммад Галібаф, у ній також є міністр закордонних справ Аббас Арагчі. На переговорах також присутній прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф і головнокомандувач армії Сайєд Асім Мунір.
"Ми вже досягли значного прогресу за останні кілька годин", – заявив Джей Ді Венс.
Венс назвав цю зустріч історичною - за словами американської сторони, керівництво обох країн ніколи раніше не зустрічалося на такому рівні. Переговори можуть тривати не один день і зосередяться на двох питаннях - ядерній програмі Ірану та ситуації в Лівані. Делегати, за словами Венса, прибули до Швейцарії, аби дипломатичними методами трансформувати Близький Схід - регіон, де Іран і країни Перської затоки тривалий час перебували у стані збройного протистояння.
Один із іранських чиновників повідомив, що припинення конфлікту в Лівані є найважливішим пунктом порядку денного іранської делегації. В іранському МЗС заявили, що на переговорах добиватимуться від США виконання раніше досягнутих домовленостей.
Як дійшло до зустрічі в Бюргенштоку
Вночі 18 червня президенти США та Ірану Дональд Трамп і Масуд Пезешкіан підписали меморандум про взаєморозуміння, спрямований на припинення конфлікту на Близькому Сході. Підписаний документ передбачає припинення бойових дій, у тому числі в Лівані, де Ізраїль протистоїть угрупованню "Хезболла". Меморандум також дає 60 днів на переговори щодо ядерної програми.
20 червня переговори опинилися під загрозою після того, як військове командування Ірану оголосило про перекриття Ормузької протоки - у відповідь, як заявили в Тегерані, на ізраїльські обстріли Лівану. Венс перед відльотом зі США заявив, що поки немає жодних ознак того, що Іран справді знову перешкоджає проходженню суден через протоку. Перед цим зустріч, запланована на 19 червня, вже зривалась - через відмову Венса летіти до Швейцарії.
Головна загроза для угоди - позиція Ізраїлю. Єврейська держава не брала участі в переговорах, дистанціювалася від американсько-іранських домовленостей і продовжує бойові дії проти "Хезболли" в Лівані. Іран наполягає, що перший пункт меморандуму означає припинення ізраїльських ударів і виведення сил із південного Лівану. Ізраїль, водночас, заявляє, що не відведе війська, доки не буде впевнений - "Хезболла" більше не загрожує північним громадам країни.
Що передбачає Ісламабадський меморандум
Сторони зобов'язуються продовжити перемовини й досягти фінальної угоди упродовж 60 днів - термін може бути продовжений за взаємною згодою. Іран обіцяє забезпечити безперешкодний рух комерційних суден через Ормузьку протоку без стягнень упродовж 60 днів. США з регіональними партнерами мають розробити план щонайменше на 300 млрд доларів для реконструкції та економічного розвитку Ірану.
Що стоїть за домовленостями в Швейцарії
Стратегія Ірану, заснована на блокуванні Ормузької протоки, через яку проходило близько однієї п'ятої світових постачань нафти й газу, змусила Трампа погодитися на низку поступок. Якщо США та Іран зможуть укласти ядерну угоду, яка влаштує обидві сторони, Близький Схід зміниться. Але спершу сторони чекають довгі й складні переговори.
Верховний лідер Ірану аятола Моджтаба Хаменеї заявив, що Трамп підписав угоду "з відчаю", і дав зрозуміти, що дискусії щодо іранської ядерної програми будуть непростими. Ядерна угода 2015 року між Іраном і світовими державами готувалася близько двох років. Нинішні переговори стартують після кількох місяців війни, взаємної недовіри та ударів по союзниках США на Близькому Сході.
Контекст конфлікту і умови перемир'я
Ця угода є найважливішим кроком на шляху до вирішення конфлікту, який забрав життя щонайменше 7 000 людей, переважно в Ірані та Лівані, та спричинив хаос на світових енергетичних ринках. Після оголошення про угоду ціни на нафту знизилися більш ніж на 4%, а фондові ринки Азії зросли. Водночас критики Трампа вказують: Тегеран вийшов із протистояння в сильнішій позиції - витримав удар наддержави, продемонстрував контроль над Ормузькою протокою і отримав санкційні поступки.
Протягом наступних 60 днів сторони ще обговорять майбутнє іранської ядерної програми. Трамп наполягає, що угода не остаточна, і погрожує відновити бомбардування, якщо "Іран буде себе погано вести".
Попередня дипломатія та ядерне питання
Ядерна програма Ірану залишається центральним нерозв'язаним питанням. За словами чиновників США, Іран погодився, що його запаси збагаченого урану будуть збіднені на території Ірану під наглядом Міжнародного агентства з атомної енергії. Тегеран наполягав, що не дозволить вивезти уран з країни, що й стало головним каменем спотикання у контактах зі США. Питання залишається у центрі нинішніх перемовин у Бюргенштоку.
Ормузька протока стала ключовим важелем тиску Тегерана: Іран має відновити рух через неї протягом 30 днів. У меморандумі також міститься зобов'язання Тегерана забезпечити повну свободу та безкоштовний прохід комерційних суден в Ормузькій протоці протягом щонайменше 60 днів від дня підписання меморандуму. Ситуація щодо судноплавства в протоці наразі перебуває в стані невизначеності через суперечливі заяви сторін.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
