Скільки у путіна залишилось ракет в Чорному морі та як їм можна протистояти

Чим ближче до Дня Незалежності України, все частіше з’являються тривожні повідомлення щодо ймовірності масового ракетного удару в цей день.

Інформатор розповідає чому не варто піддаватися паніці, але потрібно виконувати сигнали «повітряної тривоги».    

Військова арифметика

Військові експерти попереджають, що його може бути завдано з трьох основних напрямків – території Білорусі, Чорного і Каспійського моря. Йдеться про повітряну та морську компоненти, тобто запуск ракет з літаків та кораблів.

З 20 чисел серпня було зафіксовано суттєве збільшення концентрації ворожих ракет та зенітно-ракетних комплексів на військових об’єктах в Білорусі. Відомо про перекидання 120 контейнерів із ракетами до ЗРК С-300.  Близько 60 ракет до С-300 вже знаходилися на військовому аеродромі «Зябровка».    

Оперативне командування «Південь» попередило, що в Чорному морі РФ тримає напоготові п’ять ракетоносіїв ракет типу «Калібр», сумарний залп яких становить понад 30  ракет. Днем раніше стало відомо, що корабельне угруповання в Чорному морі становить 14 одиниць.

Одразу потрібно зауважити, що кількість російських кораблів, що мають ракетне озброєння в Чорному морі, постійно змінюється. Це пояснюється необхідністю заходити до військових баз за поповненням боєкомплекту та засобів забезпечення, таких як вода продукти харчування. Тому одні кораблі чи катери виходять в море, а інші йдуть на відпочинок.

Найбільшу загрозу в Чорному морі несуть ворожі кораблі і катери, що мають пускові установки для ракет типу «Калібр» чи «Онікс». Вони відомі як універсальний корабельний стрільбовий комплекс 3С14. Станом на початок 2022 року в складі ЧФ РФ подібні мали три сторожові кораблі (фрегати) проекту 11356 — «Адмірал Григорович», «Адмірал Ессен» та «Адмірал Макаров». Кожен з них має установку на вісім ракет «Калібр».

Подібні стрільбові комплекси є на малих ракетних кораблях проекту 21631. Це чотири найсучасніші кораблі російського флоту — «Грайворон», «Інгушетія», «Вишній Волочек» та «Орехово-Зуєво», які увійшли в бойовий стрій в 2018 — 2021 роках. На кожен корпус встановлено по вісім ракет. Однією з їх особливостей є вертикальний пуск ракети.

Треба згадати про підводні човни рф. До складу флоту входять шість сучасних дизельних підводних човнів проекту 06363. Вони увійшли в стрій у 2014 — 2016 роках. Ці човни спочатку будували для Тихоокеанського флоту рф, тому вони мають не лише торпедне, але і ракетне озброєння. Кількість пускових установок точно не відома, але, за неофіційною інформацією, кожен човен несе шість крилатих ракет «Калібр».

Найбільше ракет знаходилося на флагмані ЧФ РФ ракетному крейсеру «Москва», що пішов за заданим українськими захисниками курсом. На крейсері було одразу 16 ракет в одному залпі з можливістю нести ядерні боєголовки.

Варто тримати в умі Каспійську флотилію, це два сторожових кораблі проекту 11661К «Дагестан» та «Татарстан». Обидва мають можливість запуску по восьми «Калібрів».

Втрата точності

Більшу частину своїх запасів високоточних ракет рф вже використала. Про це свідчить висока інтенсивність їхнього використання у перші три місяці великої війну в Україні, а також перехід на мало точні радянські ракети Х-22 чи Х-59.     

Скільки «Калібрів» наразі має рф оцінити не можливо, так само як, скільки з цих ракет знаходиться на кораблях.

Протикорабельні ракети, що Україна отримала від західних партнерів, дозволили значно відігнати російські кораблі і катери. За інформацією командування, зараз ракетна корабельна група ховається з мисом Тарханкут. Фахівці відзначають, що для роботи протиповітряної оборони є більш сприятливим запуск ракет саме з кораблів в Чорному морі. Це дозволяє більш ефективно визначити та вирахувати ціль, ніж коли запуск ракети відбувається з літака.

Крім «Калібрів» Чорноморський флот рф не має ракет здатних впливати на хід бойових операцій стратегічного рівня.  

Захист з неба  

Інформатор вже розповідав, що територія України є поділеною на умовні зони відповідальності конкретних регіональних підрозділів ППО. До 24 лютого таких зон було десять, зрозуміло, що з того часу ситуація значно змінилася. За свою «ділянку неба» відповідає конкретна військова частина, саме в її завданні є виявлення, контроль та ліквідація ворожих об’єктів. Комплекси ППО не перебувають на одному місці, а розгортаються на позиції одразу по сигналу. Час для повного бойового розгортання складає менше п’яти хвилин. Щойно на радарі з’являється мітка про перетин ворожими літаками чи ракетами повітряного простору України — сигнал передається місцевим адміністраціям, які далі сповіщають громадян, вмикаючи сирени або надсилаючи сповіщення на смартфон.

Керівник Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан відмічає, зараз що українські сили ППО вийшли на високий рівень перехоплень. По деяким напрямам вдалося досягнути близько 70% перехоплень ракет противника. При цьому, що на сьогодні жодна система в світі не дає 100% перехоплень.

«Ворог умисно збільшує інтервали між ударами для реалізації більш масованих атак. Таким чином вони намагаються максимально навантажити наше ППО. Але, треба відзначити зростання рівня майстерності наших оборонців та відсоток збитих ракет. В першу чергу цього вдалося досягнути через вчасне виявлення цілей – звідки та куди слідує ракета, це дозволяє ППО ефективніше реагувати», – говорить Інформатору Кузан.

Наразі найбільш небезпечною є ракета Х-47 М «Кинджал», що відноситься до класу гіперзвукових. Наразі ППО не мають засобів для ефективного її виявлення та знищення. Противник вже використовував їх по військовому об’єкту у Вінницькій області. Тішить то, що це нова розробка рф, тому до початку широкомасштабного вторгнення, встигли виготовити всього кілька десятків «Кинджалів». Тому вони використовуються по надзвичайно важливих цілях.

Максим Федоренко