Скільки ще плакати українцям: як змінилася риторика Зеленського за пʼять років його правління

На інавгурації у травні 2019 року Володимир Зеленський сказав, що кожен з нас є президентом, а він робитиме так, щоб українці більше не плакали. За п’ять років з того часу риторика голови держави по цих та багатьох інших питаннях кардинально змінилася. Вважається, що це провал для політика: обіцяти, а потім передумати. Але навіть якщо це провал, Зеленський залишатиметься на посаді президента на невизначений термін без виборів. Суспільство переважно схвалює це рішення, бо всім зрозуміло: дорікати президентові за невиконані передвиборчі обіцянки сенсу немає. Війна перекреслила їх геть усі. Проте Інформатор-Україна все ж таки нагадав сім передвиборчих меседжів Зеленського, що майже стали мемами. Та з’ясував, за яке найголовніше досягнення та за яку найбільшу помилку Зеленського будуть судити у підсумку. 

Кожен із нас вже не президент

2019: “Кожен з нас президент. Не 73%, які за мене голосували, а всі 100% українців. Це не моя, це наша спільна перемога. І це – наш спільний шанс... Відсьогодні кожен з нас несе відповідальність за країну, яку ми залишимо своїм дітям”.

2022: “Зараз так сталося, що кожен із нас – воїн. Воїн на своєму місці. І я впевнений, що кожен із нас переможе”.

Це, може, найсимволічніша зміна. Бо чим відрізняються воїни від президентів? Тим, що воїни не ставлять питань. Саме так: влада не дуже полюбляє, коли її питають. Та не поспішає відповідати щиро. Втім дещо навіть тут у риториці президента залишилося незмінним. Перед перемогою на виборах він казав, що людей треба більше залучати до життя країни та рішень, як розбудовувати державу. Це залишилося - в умовах війни він просить громадян або посилено працювати задля перемоги, або ж йти на фронт.

Нас вже не 65 мільйонів

2019: “Нас 65 мільйонів. Так, не дивуйтесь - нас 65 мільйонів. Тих, кого народила українська земля. Українці в Європі і в Азії, в Північній і в Південній Америці, в Австралії і в Африці. Усім, хто готовий будувати нову, сильну та успішну Україну, я з радістю надам українське громадянство”.

2024: “Якщо ви в Україні і ви не на фронті, але ви працюєте і сплачуєте податки, то ви так само бороните державу. І це дуже потрібно. Але якщо ви за кордоном, і ви мобілізаційного віку, і ви не на фронті, і не сплачуєте податки, і виїжджали поза законом, то є питання”.

На початку свого президентського терміну Зеленський намагався об’єднати українців всього світу. Він закликав емігрантів повертатися на Батьківщину, привозити інвестиції та допомогати у трансформації держави. Зараз він відмовляє у праві бути українцями навіть тим, в кого є паспорт із тризубом на обкладинку. Зокрема з цього випливає рішення МЗС про обмеження консульских послуг для чоловіків мобілізаційного віку, що перебувають за кордоном. Попри те, що багато з них знаходяться там на легальних умовах. Чи він правий у цьому - зараз це питання є дискусійним.  

Щасливе майбутнє вже не на часі

2019: “Ми повинні стати ісландцями у футболі, ізраїльтянами – в обороні, японцями – у технологіях, швейцарцями – в умінні щасливо жити”.

2022: “Захищена держава і безпека, це має бути номером один. Я думаю, що всі наші люди – це буде наша велика армія. Я думаю, що ми не можемо говорити просто про Швейцарію майбутнього. Напевно, такою наша держава зможе бути через якийсь довгий-довгий час, але (думаю – ред.), що ми станемо точно великим Ізраїлем, зі своїм обличчям”.

Цікаво, що через три роки голова держави повернувся до власної думки щодо японців, ісландців тощо. Тепер він більше не бачить сенсу казати про вміння щасливо жити та й взагалі про безхмарне майбутнє. Проте, чи вдасться здійснити нову президентську ідею - зробити із України один великий Ізраїль - складне питання.

Бо лише постачання зброї із Заходу для цього недостатньо. Треба реформи, інвестиції, боротьба з корупцією, ефективні керівники. Як кажуть критики президента, саме тут за його правління було найбільше помилок. 

Зброя стала важливішою за мир

2019: “Можу запевнити: задля того, щоб наші герої більше не гинули, я готовий на все. І я точно не боюсь ухвалювати складні рішення. Я без вагань готовий втратити свою посаду, щоб тільки настав мир”.

2023: “Наше завдання сьогодні – наповнити наше угруповання (армію – ред.) зброєю. Такою моя місія була вчора. Така моя місія й сьогодні”.

Саме за те, що Зеленський обіцяв припинити війну на Донбасі, але не зміг цього зробити, внутрішні опоненти йому дорікають найбільше. Зараз соцмережами поширюється вірусне відео, де Зеленський іронізує над загрозами, які перераховували під час передвиборчої кампанії прихильники його суперника - Петра Порошенка.

"Буде доллар по 45 при Зеленському, буде хаос в країні, буде війна... Якось, дивіться, нічого не сталося", - казав голова держави під час наради на Закарпатській митниці 9 липня 2019 року. Та як наврочив...  

Але якщо казати щиро, то Петро Порошенко, коли він висував свою кандидатуру на посаду президента в 2014 році, теж казав - "я президент миру". Також Порошенко обіцяв припинити війну на Донбасі, щоб люди не гинули. Саме як і Зеленський на початку. Вони обидва не впоралися - і зрозуміло чому.

Бо такі речі, як війна, у підсумку не залежали ані від Порошенка, ані від Зеленського. Проте від президента частково залежить, чи будуть гинути люди надалі. Суспільство згадує цитату Зеленського про те, що він готовий втратити посаду заради миру, тому що триває дискусія - чи зараз голова держави достатньо робить, щоб війна врешті скінчилася?

Відповідь на це питання - "формула миру Зеленського". В червні її у Швейцарії обговорюватимуть лідери всього світу. Як буде їхнє рішення, тоді, певно, стане зрозумілою і відповідь. Поки ж Україна воюватиме далі та, авжеж, їй знадобиться новітня зброя. 

Діалогу з Путіним вже не буде

2019: "Не ми почали цю війну. Але нам цю війну закінчувати. І ми готові до діалогу". 

2024: “Ти не можеш сідати розмовляти з людиною (Володимиром Путіним – ред.), єдина ціль якої - знищити тебе, і ти не можеш на сьогодні знайти того справедливого діалогу”.

Зеленському нагадують, що коли він йшов у президенти, то мав намір домовитися з Путіним щодо миру. Проте виявилося, що з Путіним не можна домовитися ні про що. Тож, відповідно, змінилася риторика голови держави. Ця цитата є свідченням, що Зеленський отримав владу, коли йому катастрофічно бракувало політичного досвіду. Тобто, п’ять років при владі в нас був дилетант. 

Але саме під час Зеленського Україна зіткнулася із такими викликами, які не доводилося вирішувати будь-яким досвідченим  політикам сучасності. Це, зрозуміло, війна. Але не лише вона.

Це ще пандемія COVID-2019, що викликала необхідність нечуваних мір в економіці, соціальній сфері тощо. У тій ситуації дії Зеленського неможливо було порівнювати з діями будь-якого політика із досвідом, бо ніхто з досвідчених політиків не розв'язував проблеми такого масштабу. 

Поганий уряд більше не проблема

2019: “Уряд не вирішує наших проблем. Уряд і є нашою проблемою”. І я не розумію наш уряд, який тільки розводить руками й каже: “Ми нічого не можемо зробити”. Неправда. Можете. Ви можете взяти аркуш, взяти ручку і звільнити свої місця для тих, хто буде думати про наступні покоління, а не про наступні вибори! Зробіть це. І люди оцінять”.

2024: “Є кроки щодо скорочення тих чи інших позицій. У нас є бюджет війни і передусім пріоритет це війна, ми на це спрямовуємо всі гроші, які у нас є”.

На інавгурації Зеленський назвав уряд часів Порошенка недосконалим та призначив власний уряд. Навіть, два... Результати роботи урядів Зеленського з початком війни оцінювати беззмістовно, бо все перекреслила війна. Але враховуючи кількість скандалів та відставок в уряді, його робота все ще, мабуть, залишається недосконалою. Тож, виходить, якщо змінити поганий уряд не вдається, можна змінити точку зору... 

Скільки ще плакати українцям?  

2019: “Протягом свого життя я намагався робити все, щоб українці усміхалися. Тепер я робитиму все, щоб українці принаймні більше не плакали…”.

2024: “Все це не закінчилось. Я вважаю, що нам потрібно пройти цей шлях до кінця. Бажано - переможного. Хоч сьогодні трішки скептично дивляться на слово "перемога". Я розумію, це складно. Тому що це довго. Але незалежності держави, народу... не на папері, а насправді... не буває без випробувань. На жаль, що вони такі важкі. На жаль, втрати. Дуже жаль. Так воно і є. Я пишаюсь, що я президент України. Ось моє відношення до цих пʼяти років”.

Може дещо суб’єктивно, але підсумок щодо п’яти років Зеленського такий: в його особистому випадку не варто перелічувати помилки чи досягнення. Бо найголовніша помилка чи досягнення нашого президента все ще попереду, попри те, що він вже вичерпав відведені Конституцією п’ять років терміну перебування на посаді голови держави.

У будь-якому разі оцінювати Зеленського будуть по тому, на яких умовах завершиться війна. Якщо Україна переможе, всі помилки буде забуто. 

Та навпаки, якщо Україна зазнає поразки чи укладе мир на невигідних умовах, він перший буде відповідати за це. Навіть якщо таке відбудеться за об’єктивних причин: невчасне надходження допомоги від західних партнерів, перемогу Трампа, невдалу мобілізацію тощо. Тоді Зеленському згадають всі сльози українців, які у своїй інавгураційній промові він обіцяв позбутися. 

Але зрозуміло, що Зеленський вже увійшов в історію. Про нього обов’язково напишуть у підручниках. Тож зрозуміло, що йому є чим пишатися. 

Підписуйтесь на нашій Telegram-канал щоб не пропустити важливі новини. Підписатися на канал у Viber можна тут.