Європейська комісія запровадила обов'язкове маркування контенту, створеного нейромережами.
Європейська комісія 2 серпня запровадила нові правила прозорості для систем штучного інтелекту, які працюють на території Євросоюзу. Українці й самі дедалі частіше замислюються над ризиками цієї технології: що українці думають про штучний інтелект, показало окреме опитування, де респонденти визнають переваги ІІ, але побоюються втратити роботу. Нові вимоги Брюсселя стосуються маркування контенту, створеного нейромережами, і мають захистити людей від дезінформації та шахрайства.

Нові правила прозорості систем штучного інтелекту, як повідомляє Європейська комісія, набули чинності з 2 серпня. Штучний інтелект розвивається дуже швидко, що ускладнює розрізнення контенту, створеного ІІ та маніпульованого ним, від людського й автентичного контенту, а це створює нові ризики масової дезінформації, маніпуляцій, шахрайства, видавання себе за іншу особу та обману споживачів. Нові зобов'язання щодо прозорості допоможуть людям розпізнавати, коли вони спілкуються зі штучним інтелектом або стикаються зі створеним ним контентом, щоб приймати обґрунтовані рішення та краще захищати себе від дезінформації чи обману.
За даними європейських юридичних оглядачів, ці зобов'язання - які діють із 2 серпня 2026 року - вимагають від провайдерів і користувачів систем ІІ бути прозорими щодо використання штучного інтелекту у чотирьох ключових сферах: прямій взаємодії з людьми, контенті, створеному ІІ, розпізнаванні емоцій і біометричній категоризації, а також дипфейках та текстах, створених ІІ на суспільно важливі теми.
Нові правила передбачають конкретні вимоги до бізнесу та розробників технологій:
Стежити за виконанням цих вимог доручено декільком органам. Національні органи ринкового нагляду, Європейське бюро зі штучного інтелекту та Європейський інспектор із захисту даних відповідають за виконання правил прозорості. Комісія також підготувала практичний інструмент для бізнесу: вона опублікувала настанови, які допоможуть провайдерам і користувачам систем ІІ виконувати ці зобов'язання, пояснюючи, як можна підтвердити відповідність, зокрема через дотримання кодексу практики.
Загальний закон про штучний інтелект набув чинності 1 серпня 2024 року, а його положення застосовуються поетапно, з різними термінами для різних зобов'язань. Нинішні норми про прозорість - лише один із чергових етапів, і найближчими роками ЄС планує ввести ще більше обмежень для розробників високоризикових систем ІІ.
Мета нових правил - не загальмувати розвиток технологій, а зробити їх передбачуваними для звичайних користувачів. Європейці дедалі частіше стикаються зі штучним інтелектом у побуті - від спілкування з чатботами до перегляду відео в соціальних мережах, і брюссельські чиновники хочуть, щоб людина завжди могла відрізнити, де перед нею робот, а де - реальна людина чи справжнє зображення.
Раніше Інформатор повідомляв, що штучний інтелект відмовився виконувати накази людини під час одного з експериментів, коли найрозумнішій моделі чітко наказали вимкнутися, але вона проігнорувала команду. Цей випадок став одним із прикладів того, чому регулятори у світі поспішають запровадити правила контролю за системами ІІ.
Також ми писали, що ChatGPT теоретично може допомогти створити біологічну зброю, - до такого висновку дійшли дослідники, які перевіряли потенційні ризики потужних мовних моделей. Ці випадки додатково пояснюють, чому Брюссель обрав шлях жорсткого регулювання прозорості штучного інтелекту.