Головна
Україна
13:38, 26 Серпня
Информатор UA

Интро

Усі держслужбовці в Україні повинні мати військову підготовку. Таку думку висловив міністр оборони України Олексій Резніков у авторському блозі на сайті УП. Йдеться також і про виборні посади. Нагадаємо, що в Україні поки що навіть жінок окремих спеціальностей на військовий облік не поставили, а міністр вже говорить про військову підготовку держслужбовців.  Інформатор розбирався, скільки законів треба переписати, щоб реалізувати подібне, а також з’ясовував, чи практикують такий підхід в Ізраїлі.  Про що каже Резніков? Якщо коротко, то, за словами міністра оборони України, ситуація після 24 лютого 2022 року в нашій державі кардинально змінилася.   «Якщо ми дійсно хочемо зберегти свою країну при такому сусідстві, треба бути постійно готовим до тотальної оборони. Яка буде справою не тільки професійних військових, а й усіх громадян», - пише Резніков.  Також міністр наголошує, що кожну доведеться чимось пожертвувати, щоб Україна могла перемогти у цій війні. Та і загалом, розмірковує Резніков, треба, щоб люди з військовою підготовкою мали більше прав, ніж інші, наприклад, під час виборів.  «Наявність військової підготовки повинна стати однією з обов'язкових вимог для роботи на державній службі, а також для балотування на виборні посади в органах місцевого самоврядування, в парламент, суди тощо», - пише Резніков.  У якості «розумної» мілітаризації міністр оборони наводить Ізраїль, Швецію, Швейцарію, у якості «нерозумної» - росії і Північній Кореї.   Пропонуємо розібратися, що не так із цією заявою, але про все по черзі.  Що каже Конституція України?  Звичайно, думка міністра оборони України Олексія Резнікова, викладена як авторська колонка, - то зовсім не законопроект і навіть не законотворча ініціатива, але простим струсом повітря такі роздуми у публічній площині міністра оборони воюючої держави також не назвеш.  Певно, немає сенсу моніторити всі закони щодо виборчого права в Україні, щоб зрозуміти, що подібна новація, якщо і буде розглядатися, то потягне за собою зміни не одного десятка українських законів. Що вже говорить про те, що роздум-ініціативу міністра важко назвати швидкою до реалізації, навіть у гіпотетичному турборежимі.  Окрім цього, однією такою заявою міністр пропонує змінити Конституцію України, зокрема статтю 38, яка гарантує всім громадянам рівне право доступу до державної служби.  «Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування», - написано у найголовнішому законі України.  І от щоб змінити цю норму, після першого читання, якщо за законопроект проголосує конституційна більшість депутатів, його мають відправити на розгляд Конституційного суду, який в свою чергу має надати висновок, чи не передбачає нововведення скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина… І вже очевидно, що передбачає.  А як в Ізраїлі?  Представники української влади не втомлюються розповідати, що Україні доведеться йти шляхом Ізраїлю. У контексті військової підготовки населення цілком можливо, а от у контексті доступу до влади, за словами військовослужбовця ЦАХАЛ Вадима Фріда, в Ізраїлі обов’язкова військова підготовка потенційних політиків та держслужбовців не передбачена.  «По-перше, в Ізраїлі все ще є релігійні громади, звільнені від призову. По-друге, політична система в Ізраїлі секторальна. Кожен сектор висуває своїх депутатів, які, як служили, так і не служили в армії. Наприклад, є арабські партії, які взагалі антисіоністично налаштовані. Але вони представлені у суспільстві своїми депутатами», - пояснює Вадим Фрід.  Чи будуть українки військовозобов’язаними?  За словами військового експерта Олега Жданова, про якісь глобальні зрушення у питання призову та мобілізації жінок говорити зарано. Як зазначає експерт, взяття жінок на військовий облік зовсім не означає, що з 1 жовтня 2022 року жінки активно почнуть поповнювати лави Збройних сил України. «Справа у тому, що ми починаємо створювати електронний реєстр військовозобов’язаних. І відповідно до законопроекту, який був прийнятий напередодні війни, ми ставимо на облік жінок-військовослужбовців. Там же були зміни в переліку професій, які підлягають військовому обліку. І у нас же ніколи не було реєстру військовозобов’язаних, тому ми створюємо електронний реєстр», - каже військовий експерт Олег Жданов.  І загалом перед тим, як розпочати виконання будь-яких бойових завдань, передбачається, що людина, як мінімум, має потренуватися. Але і тренування безпосередньо під час взяття жінок на військовий облік не заплановані.  Та навіть якщо у найближчій перспективі жінки стануть військовозобов’язаними, політолог Олег Саакян наголошує, нести службу можна не лише на лінії фронту.  «Взяття жінок на облік ще потрібно, щоб розуміти реальний людський потенціал, на який може розраховувати Україна. Ми знаходимось в режимі тотального спротиву. І відповідно кожен на своєму місці має так чи інакше співміряти свої дії з тим, як він наближає перемогу і чи робить він максимум для цього. Зокрема, така модель передбачає залучення у разі чого і додаткових ресурсів для оборони, для немілітарних завдань», - каже Саакян.  А щодо заяв міністра оборони України, більшість експертів сходяться на думці, що то лише роздуми Резнікова, на які поки що реагувати немає сенсу.  Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Що не так з ініціативою міністра оборони Резнікова брати на держслужбу та у депутати лише тих, хто має військову підготовку?

Що не так з ініціативою міністра оборони Резнікова брати на держслужбу та у депутати лише тих, хто має військову підготовку?

Читать на русском

І чи будуть українки військовозобов’язаними

Читать на русском
Що не так з ініціативою міністра оборони Резнікова брати на держслужбу та у депутати лише тих, хто має військову підготовку?

І чи будуть українки військовозобов’язаними

Усі держслужбовці в Україні повинні мати військову підготовку. Таку думку висловив міністр оборони України Олексій Резніков у авторському блозі на сайті УП. Йдеться також і про виборні посади. Нагадаємо, що в Україні поки що навіть жінок окремих спеціальностей на військовий облік не поставили, а міністр вже говорить про військову підготовку держслужбовців. 

Інформатор розбирався, скільки законів треба переписати, щоб реалізувати подібне, а також з’ясовував, чи практикують такий підхід в Ізраїлі. 

Про що каже Резніков?

Якщо коротко, то, за словами міністра оборони України, ситуація після 24 лютого 2022 року в нашій державі кардинально змінилася.  

«Якщо ми дійсно хочемо зберегти свою країну при такому сусідстві, треба бути постійно готовим до тотальної оборони. Яка буде справою не тільки професійних військових, а й усіх громадян», - пише Резніков. 

Також міністр наголошує, що кожну доведеться чимось пожертвувати, щоб Україна могла перемогти у цій війні. Та і загалом, розмірковує Резніков, треба, щоб люди з військовою підготовкою мали більше прав, ніж інші, наприклад, під час виборів. 

«Наявність військової підготовки повинна стати однією з обов'язкових вимог для роботи на державній службі, а також для балотування на виборні посади в органах місцевого самоврядування, в парламент, суди тощо», - пише Резніков. 

У якості «розумної» мілітаризації міністр оборони наводить Ізраїль, Швецію, Швейцарію, у якості «нерозумної» - росії і Північній Кореї.  

Пропонуємо розібратися, що не так із цією заявою, але про все по черзі. 

Що каже Конституція України? 

Звичайно, думка міністра оборони України Олексія Резнікова, викладена як авторська колонка, - то зовсім не законопроект і навіть не законотворча ініціатива, але простим струсом повітря такі роздуми у публічній площині міністра оборони воюючої держави також не назвеш. 

Певно, немає сенсу моніторити всі закони щодо виборчого права в Україні, щоб зрозуміти, що подібна новація, якщо і буде розглядатися, то потягне за собою зміни не одного десятка українських законів. Що вже говорить про те, що роздум-ініціативу міністра важко назвати швидкою до реалізації, навіть у гіпотетичному турборежимі. 

Окрім цього, однією такою заявою міністр пропонує змінити Конституцію України, зокрема статтю 38, яка гарантує всім громадянам рівне право доступу до державної служби. 

«Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування», - написано у найголовнішому законі України. 

І от щоб змінити цю норму, після першого читання, якщо за законопроект проголосує конституційна більшість депутатів, його мають відправити на розгляд Конституційного суду, який в свою чергу має надати висновок, чи не передбачає нововведення скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина… І вже очевидно, що передбачає. 

А як в Ізраїлі? 

Представники української влади не втомлюються розповідати, що Україні доведеться йти шляхом Ізраїлю. У контексті військової підготовки населення цілком можливо, а от у контексті доступу до влади, за словами військовослужбовця ЦАХАЛ Вадима Фріда, в Ізраїлі обов’язкова військова підготовка потенційних політиків та держслужбовців не передбачена. 

«По-перше, в Ізраїлі все ще є релігійні громади, звільнені від призову. По-друге, політична система в Ізраїлі секторальна. Кожен сектор висуває своїх депутатів, які, як служили, так і не служили в армії. Наприклад, є арабські партії, які взагалі антисіоністично налаштовані. Але вони представлені у суспільстві своїми депутатами», - пояснює Вадим Фрід. 

Чи будуть українки військовозобов’язаними? 

За словами військового експерта Олега Жданова, про якісь глобальні зрушення у питання призову та мобілізації жінок говорити зарано. Як зазначає експерт, взяття жінок на військовий облік зовсім не означає, що з 1 жовтня 2022 року жінки активно почнуть поповнювати лави Збройних сил України.

«Справа у тому, що ми починаємо створювати електронний реєстр військовозобов’язаних. І відповідно до законопроекту, який був прийнятий напередодні війни, ми ставимо на облік жінок-військовослужбовців. Там же були зміни в переліку професій, які підлягають військовому обліку. І у нас же ніколи не було реєстру військовозобов’язаних, тому ми створюємо електронний реєстр», - каже військовий експерт Олег Жданов. 

І загалом перед тим, як розпочати виконання будь-яких бойових завдань, передбачається, що людина, як мінімум, має потренуватися. Але і тренування безпосередньо під час взяття жінок на військовий облік не заплановані. 

Та навіть якщо у найближчій перспективі жінки стануть військовозобов’язаними, політолог Олег Саакян наголошує, нести службу можна не лише на лінії фронту. 

«Взяття жінок на облік ще потрібно, щоб розуміти реальний людський потенціал, на який може розраховувати Україна. Ми знаходимось в режимі тотального спротиву. І відповідно кожен на своєму місці має так чи інакше співміряти свої дії з тим, як він наближає перемогу і чи робить він максимум для цього. Зокрема, така модель передбачає залучення у разі чого і додаткових ресурсів для оборони, для немілітарних завдань», - каже Саакян. 

А щодо заяв міністра оборони України, більшість експертів сходяться на думці, що то лише роздуми Резнікова, на які поки що реагувати немає сенсу. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ФОТОРЕПОРТАЖІ

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.