На переконання наших пращурів, цей час визначав долю і людей, і всього світу
Для наших предків вечір перед найдовшою ніччю року був надзвичайно важливим. Вони були впевнені, що їх дії можуть допомогти відродитись сонцю. У цю магічну ніч на землю повертались душі мертвих родичів і важливо було зробити все, щоб заручитися їх підтримкою. Християнство не відмінило ці традиції. А лише доповнило їх. І хоча через недосконалість календарів Різдво сьогодні відзначають не в день сонцестояння, старі хліборобські зимові традиції побутують навіть у містах. Тож, Інформатор розповідає, чого традиційно уникали у Святвечір.
Напередодні Різдва господині ретельно наводили лад у хаті. Все має блищати чистотою. Мастили глиною хатню долівку, заносили оберемок сіна й стелили його під столом. Воно мало пролежати там до Водохреща. Добрим знаком було, якщо на ньому спав пес або кіт.
Щойно на небосхилі з'являлася перша передвечірня зірка, усією родиною сідали за, як казали, багатий стіл. На ньому стояли дванадцяти різноманітних пісних страв. Звідси й назва «багата кутя» чи «багатий Святвечір».
Святвечір - це закінчення Різдвяного посту. Головною стравою була кутя - каша з медом, маком та горіхами. Нею вечеря розпочиналась, нею й закінчувалась. Алкоголь був під забороною. У цей вечір пили узвар - відвар з сухих фруктів. На Святвечорі перед Різдвом на столі обов'язково повинна бути риба — чародійна страва. Вона ніби з'єднує світи та віддає себе в жертву людям.
Цей магічний вечір проводили виключно в родинному колі. Єдине виключення робили для похресників, які мали за священний обов'язок навідати цього вечера своїх хрещених батьків. Матері давали дітям книш або пиріг та відправляли “вечерю віднести”. Хрешені забирали принесену вечерю й в замін давали свою, а дітей обдаровували горіхами, цукерками чи грішми.
Перед вечерею глава сімейства пропонував пом'янути покійників і запросити їх до Святої вечері. Вважалося, що саме в цей час усі члени родини: і живі, і мертві - мають прийти до оселі. А відтак звільняли місця для потойбічних гостей на лавах, ліжках, стільчиках, ставили страви й клали ложки.
Обряд поминання померлих є в усіх регіонах України. В одних випадках цим дійством починали вечерю, в інших — робили це наприкінці. Господар поіменно називав імена небіжчиків, приказуючи: «Хто вмер, той у ямі, а хто живий, той із нами» чи «Царство їм небесне, хай легенько лежиться, а нам легко живеться!».
На Святвечір намагалися вбратися у нове та світле, щоб не накликати в домівку злидні, смерть та смуток. Вважалось, що той, хто спізниться на вечерю, проведе весь рік далеко від дому.
Під час Святої вечері не рекомендовано не лише сваритися, а й навіть голосно розмовляти, а також виходити з-за столу. Вважається, що таким чином можна впустити в оселю нечисту силу. Дуже важливо цього дня попросити вибачення у всіх, кого ви коли-небудь образили, а також пробачити тих, хто чимось зачепив вас. Вважається, що саме у Святвечір вибачитися і забути образу простіше.
Свята вечеря - це магія майбутнього добробуту. Тож, кожен з членів родини має спробувати кожну з 12 страв. Але залишати пусті миски на Різдво - це поганий знак. Особливо важливо було залишити на столі кутю. Вона була головним частуванням для мертвих родичів, які цього вечора збираються на свято.
По закінченню Святої вечері можна йти колядувати. Чим більше колядників відвідає будинок, тим більш плідним буде рік, що наступив. За пісні та величання господарі одарюють колядників грошима та наїдками.
Про те, чому в Україні Різдво святкують двічі, Інформатор писав тут.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.