Канцлер Мерц пропонує Україні статус "асоційованого члена" без права голосу, у Києві це вважають несправедливим
Чим довше триває повномасштабна війна, тим примарнішими стають шанси України вступити до Євросоюзу найближчими роками, попри заяви окремих європейських лідерів про бажання прийняти Київ до блоку. Київ і Брюссель мають подолати ще безліч перешкод, перш ніж Україна зможе приєднатися до блоку.
Про це 11 листопада повідомило агентство Reuters з посиланням на розмови з понад десятком дипломатів і посадовців країн ЄС, які приватно висловлюють значно більший скептицизм, ніж публічні заяви їхніх урядів.
Серед головних проблем - невизначеність щодо результату війни, глибоко вкорінена корупція та великий розмір України, який ускладнює процес інтеграції. Додатковою перешкодою є зростання популістських партій, які виступають проти вступу України в низці країн-членів, а рішення про прийняття нового члена має схвалити одностайно всіх 27 держав ЄС - причому Франція, ймовірно, винесе це питання на референдум.
"Якщо подивитися уважніше, виявляється, що в багатьох країнах політики не очікують, що Україна вступить до ЄС навіть за 10 років", - сказав голова аналітичного центру European Stability Initiative Джеральд Кнаус.
За даними опитування фонду Bertelsmann Stiftung, опублікованого у жовтні, лише 47% жителів ЄС вважають, що Україна має вступити до блоку найближчими роками - це різке падіння з 69% у березні 2022 року. У Франції та Польщі проти вступу України висловилися 57% опитаних, у Німеччині - 59%.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий визнав, що певний скептицизм у ЄС був очікуваним, але наголосив на вигодах членства Києва для самого Союзу.
"Це не просто Україна просить впустити її всередину. Україна має найбоєздатнішу, найдосвідченішу у боях армію на континенті - один мільйон людей", - сказав речник МЗС України Георгій Тихий.
Невдоволення відчувають і мешканці прикордонних із Україною регіонів Польщі. Фермер Мірослав Халей із села Ощув-Колонія розповів Рейтер, що спершу допомагав біженцям із їжею та одягом, але згодом його ставлення змінилося через побоювання, що дешева українська агропродукція обвалить ціни на європейському ринку.
"Настрої точно змінилися. Найбільше турбує те, що ціни на нашу продукцію впадуть. Якби ринок був вільним, у нас не було б жодних шансів", - сказав фермер Мірослав Халей.
Водночас мер громади Дольгобичув Гжегож Древнік зазначив, що вступ України відповідає інтересам Польщі, але за певних умов.
Опозицію вступу вже відкрито озвучують і праві політики: лідерка французького "Національного об'єднання" Марін Ле Пен попередила, що Франція стане "першою жертвою" через конкуренцію з боку українського агросектору, а німецька партія "Альтернатива для Німеччини" у вересні внесла до парламенту пропозицію взагалі виключити вступ України до ЄС. Щоб зняти частину побоювань, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував новий статус "асоційованого члена", який дав би Україні право брати участь у самітах і засіданнях ЄС без права голосу - у Києві цю ідею вважають несправедливою, бо вона залишає країну без впливу на рішення. Європейська комісія натомість пропонує поступово інтегрувати Україну в окремі сектори ЄС, зокрема енергетику, транспорт, цифрову сферу й оборону, а також обмежити фінансову підтримку й доступ на ринок для "чутливої" агропродукції з України.
Раніше Інформатор повідомляв, що Єврокомісія підготувала обережнішу дорожню карту вступних переговорів, яка передбачає для України лише обмежений прогрес у семи з 35 напрямів у 2027 році й не містить обіцянки щодо дати членства, тоді як для Молдови Брюссель запропонував значно амбітніший план із можливим завершенням переговорів більш ніж у 20 напрямах.
Також ми писали, що 27 жовтня Угорщина вдруге заблокувала відкриття двох останніх переговорних кластерів для України під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі, і позиція Будапешта відтоді не змінилася.