Що дасть Україні кандидатство в Європейському союзі

Вже 23 червня Україна може отримати статус кандидата у члени Європейского союзу. Звичайно, це ще не членство. І як показує досвід тієї ж Туреччини, шлях від кандидатства до членства може бути тернистим і довжиною у роки. 

Інформатор з’ясовував, як експерти оцінюють перспективу України найближчим часом стати повноправним членом Європейського союзу і чим допоможе нашій країні кандидатство. 

Курс на ЄС довжиною у 8 років

Курс на Європейський союз Україна тримає вже понад 8 років. Нагадаємо, що перший крок Україна зробила ще 2014 року. А потім було затяжне мовчання і постійні коригування, оскільки Україна не завжди йшла обумовленим з партнерами шляху. І лише після повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію нашої держави 24 лютого Європейський Союз офіційно розпочав розгляд заявки України на членство в ЄС. Тобто буквально за кілька днів наша країна з першого етапу переступила до розгляду отримання статусу кандидата в члени ЄС.

Зазначимо, що загалом таких етапів на шляху до ЄС - шість:

• підписання Угоди про асоціацію;
• включення до офіційної програми розширення ЄС;
• подання заявки на вступ;
• набуття статусу кандидата в члени ЄС;
• вступ до ЄС.

Процес може зупинитися будь-якому етапі. 

У квітні-травні Україна швидкими темпами заповнювала опитувальник кандидата. А вже сьогодні, 13 червня, європейський редактор «Радіо Свобода» Рікард Джозвяк привідкрив таємницю щодо довгоочікуваного засідання Європейської комісії стосовно кандидатства України. 

«Сьогодні у Європейській комісії відбулися попередні дебати щодо заявки на членство України, Молдови та Грузії. Виглядає як статус кандидата з умовами для України та Молдови, але все ще знаки питання про Грузію. рішення у п'ятницю та держави-члени винесуть остаточний вердикт наступного тижня», - поділився журналіст у Twitter. 

European Commission today had an orientation debate on the membership application of #Ukraine, #Moldova and #Georgia today. looks like candidate status with conditions for 🇺🇦🇲🇩 but still question marks about 🇬🇪. decision on Fri & member states to give final verdict nxt week

— Rikard Jozwiak (@RikardJozwiak) June 13, 2022

І це неочікувано приємна новина, адже буквально пару днів тому - 10 червня - засоби масової інформації розповсюдили деталі переговорного процесу з цього приводу, тоді йшлося про те, що Данія та Швеція не готові безумовно підтримати надання Україні статусу кандидата. Все через антикорупційні реформи, на які так чекають від нашої держави європейські партнери. 

Країни-кандидати та їхні можливості 

За даними сайту Європейської комісії, наразі країнами-кандидатами є Албанія, Республіка Північна Македонія, Чорногорія, Сербія та Туреччина. Кожна країна впродовж багатьох років намагається імплементувати законодавство ЄС. А відбутися це має перед вступом до союзу. 

«Для проведення переговорів про вступ, законодавство та стандарти ЄС розділені на 35 глав, які обговорюються один за іншим. Генеральний директорат з охорони довкілля допомагає країнам, зокрема, у підготовці до виконання екологічного компонента глави 27», - йдеться на сайті Європейської комісії. 

Цікаво, що саме пункт про боротьбу з корупцією та відповідність екологічного законодавства нормам ЄС викликає найбільше складнощів.  

Для прикладу, Албанія подала заявку на членство в ЄС у квітні 2009 року і отримала статус кандидата в червні 2014 року. Але не дивлячись на прогрес, досягнутий в таких ключових сферах, як судова система, боротьба з корупцією держава поки що не стала повноправним членом ЄС.

Республіка Північна Македонія була оголошена країною-кандидатом у грудні 2005 року. Чорногорія подала заявку на членство в ЄС у грудні 2008 року. Статус кандидата було надано 17 грудня 2010 року. Наріжний камінь для цих країн - довкілля, перемовини щодо членства Македонії та Чорногорії в ЄС тривають. 

Сербія отримала статус кандидата у березні 2012 року. З 2014 року намагається привести в норму своє екологічне законодавство та очікує членства в ЄС.

Туреччина з усіх перелічених країн чекає найдовше. Її оголосили кандидатом у 1999 році. Але і досі тривають технічні дискусії у таких областях, як вода, відходи, охорона природи.

Виходячи з термінів, які витримували інші країни від моменту подання заявки до отримання статусу кандидата, Україна рухається до Європейського союзу пришвидшеними темпами. Але політологи просять українців реалістично ставитись до кандидатства. 

«Якщо нам дадуть статус кандидата в Європейський союз, це ж не факт, що ми років за 5 перейдемо від кандидата до дійсного членства. Найбільше, у чому нам закидають - неготовність наших інституцій, тобто корумпованість. І ми можемо втрачати очки будь де. Візьмемо хоча б політику. Наприклад, Порошенка не пустили через кордон двічі, дурака там валяли. Це відмінусовує наші шанси. Закрили три телеканали опозиційних - це відмінусовує шанси, тому що Україна дуже часто себе показує як країна, яка воює за Європу, але не за європейські цінності», - каже політолог Віктор Бобиренко. 

Чим корисне для України кандидатство в ЄС

Перш за все, українці мають відчути реформи: політичні, соціальні, економічні, судові та адміністративні. Якщо наша країна, на чому неодноразово наголошував президент Володимир Зеленський, планує у пришвидшеному темпі потрапити до ЄС, реформ не уникнути. 

По-друге, йдеться про економічні переваги. При подальшій інтеграції Україна отримає безперешкодний доступ до спільного ринку ЄС і до до фінансових інструментів ЄС. Наприклад, в ЄС є програма, яка надає країнам-кандидатам фінансову та технічну допомогу для розвитку сільських територій та сталого сільськогосподарського сектора. 

По-третє, Україна зможе отримувати ще більше допомоги у вигляді грантів на освіту, культуру, охорону здоров’я. 

«Європейське суспільство, громадська думка на боці України, тому є достатньо хороші шанси на те, щоб отримати зараз кандидатство у членство ЄС. І шанси на розвиток впродовж наступних років більш тісної співпраці і де-факто інтегрованості з європейським простором. На це є запит суспільства, як в Україні, так і в Європі. І ідея поглибленої співпраці з Британією, Польщею, можливо, з балтійськими країнами і ширше є додатковим аргументом в кишені України стосовно потреби більш швидкої, більш оперативної інтеграції до Європейського союзу та більш глибокої взаємодії зі структурами НАТО. Це також, не альтернатива, але тим не менше один з геополітичних активів України на зараз», - каже політолог Олег Саакян. 

Раніше Інформатор писав, що дасть Україні членство в Європейському союзі і чи це допоможе у питанні завершення війни

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.