Шахраї через фітнес-браслет вкрали 44 тисяч гривень з картки ПриватБанку - що вирішив суд
Суд визнав, що жінка сама сприяла втраті даних картки, тому відповідальність за крадіжку лежить на ній, а не на фінустанові.
Запорізький апеляційний суд 6 жовтня залишив у силі рішення, яким клієнтці АТ КБ "ПриватБанк" відмовили у стягненні з банку 44050 гривень, які з її рахунку зняли шахраї через фітнес-браслет. Колегія суддів визнала, що саме жінка своєю поведінкою сприяла втраті доступу до облікового запису, тож ризик понесених збитків лягає на неї, а не на фінансову установу.
За матеріалами справи, опублікованими в Єдиному державному реєстрі судових рішень, жінка ще у вересні 2025 року звернулася до Хортицького районного суду міста Запоріжжя з позовом проти банку. Вона наполягала, що ніколи не передавала третім особам ПІН-коди, CVV-коди чи саму картку, а 14 травня 2023 року з її рахунку несанкціоновано зняли 44050 гривень плюс нарахували комісію 1321,50 гривні.
Позивачка посилалася на те, що з 13 по 15 травня 2023 року перебувала на робочому місці в потязі 119/120 маршрутом на Львів та у зворотному напрямку, що підтверджував маршрутний лист і особовий рахунок робітника. Крадіжку коштів здійснив засуджений за вироком Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу чоловік, який без дозволу власниці ввів дані картки позивачки до застосунку "MI-FIT" та через банкомат за допомогою технології NFC зняв кошти.
Жінка вимагала від суду:
- визнати незаконними дії банку щодо списання коштів з її рахунків;
- стягнути на її користь 44050 гривень;
- зобов'язати банк відновити залишок коштів на картковому рахунку;
- визнати незаконним нарахування відсотків та штрафних санкцій за кредитним лімітом після 14 травня 2023 року;
- зобов'язати банк скасувати заборгованість, що утворилася внаслідок несанкціонованих операцій;
- стягнути з банку 10000 гривень моральної шкоди.
Проте суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив повністю, і апеляційна скарга жінки, подана через представника - адвоката Тетяну Черненко, також не змінила ситуації.
Суд встановив, хто саме дозволив шахраям доступ до рахунку
Ключовим для рішення стало те, що постійним авторизованим пристроєм позивачки в системі "Приват24" був телефон Nokia, однак напередодні крадіжки й безпосередньо перед нею зафіксовано входи зі стороннього пристрою Pixel 6 Pro. Авторизацію зі стороннього гаджета виявили 13 травня о 15:51 та 21:40, а також 14 травня о 18:20 та 19:25. Про сумнівні операції жінка повідомила банк лише о 19:48 того ж дня - вже після того, як кошти списали.
Суд також врахував висновок страхової компанії АРКС, яка розцінила подію як "соціальний інжиніринг" - тобто переказ чи розголошення даних клієнткою під впливом шахрая. Цей висновок жінка в суді не оскаржувала. Страхова компанія вже виплатила їй 21345,86 гривні відшкодування, яке вона одразу спрямувала на погашення боргу перед банком, однак заборгованість з відсотками до жовтня 2025 року все одно зросла до 35627,59 гривні.
"Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції", - зазначив Верховний Суд у постанові, на яку послалася колегія суддів.
Проте в цій конкретній справі суд дійшов протилежного висновку - що докази сприяння якраз є. Апеляційний суд наголосив, що рішення ґрунтується не на одному технічному факті входу з іншого пристрою, а на сукупності обставин: неодноразовій авторизації зі стороннього гаджета, відсутності втрати жінкою власного телефону та висновку страхової компанії про соціальний інжиніринг.
Що вирішив суд
Колегія суддів Запорізького апеляційного суду у складі головуючого Сергія Кухаря, суддів Ганни Подліянової та Людмили Салтан ухвалила:
- апеляційну скаргу жінки залишити без задоволення;
- рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 22 липня 2026 року залишити без змін;
- таким чином, у стягненні з ПриватБанку 44050 гривень, відновленні залишку на рахунку, скасуванні заборгованості та відшкодуванні моральної шкоди жінці остаточно відмовлено.
Постанова набрала законної сили з дня ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
Раніше Інформатор повідомляв, що шахраї вкрали 44 тисячі гривень через фейкову сторінку Приват24 в іншої клієнтки банку, і суд також розглядав питання відповідальності фінустанови за ці втрати. Також ми писали, що суд зобов'язав ПриватБанк відновити 51 тисячу гривень жінці після шахрайського списання коштів, визнавши в тому випадку провину саме банку.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
