Попри порівняння з Ялтою 2.0, переговори лідерів США, Китаю та РФ не дали практичних результатів щодо війни в Україні та Ірану
Тристороння зустріч лідерів США, Китаю та Росії у Шеньчжені 19 листопада не принесла жодних практичних домовленостей ні щодо війни в Україні, ні щодо Ірану, а протокольна символіка саміту продемонструвала, хто з трьох насправді контролював ситуацію. Про це у своїй колонці пише кореспондент видання The Times у Китаї Річард Спенсер. Оглядач звертає увагу, що попри порівняння з Ялтинською конференцією 1945 року, зустріч у форматі "Ялта 2.0" виявилася позбавленою реального змісту. Зокрема, Спенсер вказує на протокольні деталі зйомки за спільним столом переговорів: голова КНР Сі Цзіньпін сидів у центрі як головний модератор, тоді як Дональд Трамп і Володимир Путін розмістилися обабіч нього у підпорядкованих позиціях.

Як пише видання, над сценою переговорів домінували режисовані рукостискання й фотосесії, за якими неважко було вгадати переможців і переможених. Журналісти описали, як Путін переможно вискочив на сцену з простягнутою рукою назустріч Трампу під поблажливим поглядом Сі, який грав роль гостинного господаря для двох завойовників похилого віку.
"Чи була це справжня Ялта 2.0, якої так боялася Європа і якою хвалилися прихильники нового світового порядку, де Сі головує як перший серед рівних?" - йдеться у матеріалі The Times.
Видання наголошує, що попри спільне комюніке лідерів, у якому прозвучала критика ООН та Міжнародного кримінального суду, саміт не приніс жодних практичних рішень навіть щодо реформи самої Організації Об'єднаних Націй. Згідно з текстом статті, учасники заявили про намір наростити постачання нафтопродуктів, що є непрямим натяком на наслідки війни з Іраном, хоча вплив на глобальні енергоринки залишається негативним.
The Times пояснює, що оригінальна Ялтинська конференція 1945 року стала можливою лише тому, що Черчилль, Рузвельт і Сталін на той момент представляли країни-переможниці найкривавішої війни в історії, а їхні виснажені населення не могли дозволити собі новий конфлікт. За висновком видання, нинішній світ дуже відрізняється: Іран та Україна довели, що протистояти уявним титанам насправді можливо. Тож, можливо, усі ці наддержави тепер самі є паперовими тиграми.
Автор також зауважує, що навіть амбіції Пекіна мають межі: попри стрімке зростання впливу Китаю, Сі Цзіньпіну досі не вдається змусити Тайвань підкоритися його волі, а будь-яка спроба силового варіанту ускладнюється масштабною багаторічною чисткою генералітету, яку сам Сі й провів.
Тристороння зустріч Трампа, Сі Цзіньпіна і Путіна відбулася на полях саміту АТЕС у Шеньчжені й стала першою офіційною зустріччю лідерів США, Росії та Китаю в такому форматі. За підсумками переговорів сторони оприлюднили спільну декларацію з чотирма основними пунктами:
Війну в Україні у самому документі не згадали.
Раніше Інформатор повідомляв, що Сі Цзіньпін, Трамп і Путін провели тристоронню зустріч у Шеньчжені, під час якої Путін назвав війну проти України "регіональним конфліктом", а Трамп висловив сподівання, що обидві сторони зацікавлені у припиненні бойових дій. Також ми писали, що реальні домовленості між трьома лідерами малоймовірні через кардинально різні цілі Вашингтона, Пекіна та Москви - кожна зі сторін переслідує власні інтереси у війні та глобальній політиці.