Очільник НАБУ Семен Кривонос опинився в центрі уваги через давні справи про фіктивне батьківство задля амністії у справі про підкуп виборців та земельні махінації
До Семена Кривоноса, який займається гучними розслідуваннями як очільник НАБУ, є також багато питань. Вони не стосуються скандалів, створених НАБУ навколо Ірини Мудрої чи Руслана Кравченка, але не менш важливі. Про це йдеться в публікації From-ua.
Перше питання щодо історії участі Кривоноса у виборах до Київради. У 2009 році Кривоноса обвинувачували за ч.3 ст.157 КК України у перешкоджанні здійсненню виборчого права шляхом підкупу за попередньою змовою групою осіб.
У матеріалах справи фігурували студенти КНУ імені Тараса Шевченка та близько 90 тисяч гривень. За оприлюдненими документами, 15 тисяч гривень були передані 22 травня, ще 75 тисяч - наступного дня. Йшлося про винагороду приблизно 200 гривень за голос або участь у кампанії.
Однак обвинувального вироку не було. 25 червня 2009 року суд застосував до Кривоноса амністію через наявність на утриманні малолітньої дитини.
Саме історія цієї дитини сьогодні стала одним із найрезонансніших епізодів.
Максим Хомченко народився 4 травня 2008 року. Кривонос оформив батьківство лише наступного року. Нове свідоцтво про народження, де він був записаний батьком хлопчика, датоване 17 червня 2009-го. Через вісім днів суд застосував амністію.
У 2015 році ДНК-експертиза показала 0,00% ймовірності біологічного батьківства. Після цього запис про Кривоноса як батька було виключено.
Мати хлопчика Світлана Хомченко у 2026 році публічно заявила, що стосунків із Кривоносом не мала. За її словами, погодитися на оформлення батьківства її попросили через посередницю, пояснивши, що дитина нібито потрібна Кривоносу "для роботи".
Саме послідовність дат породила версію, що оформлення батьківства могло використовуватися для отримання амністії. Цей мотив потребує юридичного встановлення.
Ще одна історія - земельне провадження 2014 року. У ньому фігурували 0,25 га землі в Тарасівці та $72 тисячі. За матеріалами справи, ділянку могли оформити через підставну особу з подальшим перепродажем. Кривонос заперечує причетність: заявляє, що був свідком, підозри не отримував, а провадження закрили.
Ці справи намагаються забути. Згадують справу Ірини Мудрої, яку слідство підозрює у причетності до рейдерства та легалізації коштів, і скандал навколо Руслана Кравченка після операції "Карфаген". Мудра заперечує обвинувачення, а причетність Кравченка до схеми з кол-центрами офіційно не встановлена.
Три різні історії. Але питання одне: якими мають бути стандарти доброчесності для тих, кому держава доручила контролювати інших?