Федеральний суддя визнав незаконною заборону президента США для CNN, MS NOW та Politico
Федеральний суд у США остаточно підтримав журналістів у протистоянні з президентом Дональдом Трампом, визнавши незаконною спробу заборонити їм роботу в Білому домі. 13 жовтня суддя ухвалив рішення, яке розширює доступ для CNN, MS NOW та Politico, адже раніше суд зобов'язав адміністрацію лідера США тимчасово відновити доступ для цих представників ЗМІ. Вердикт став новим ударом по кампанії президента проти неугодних медіа. Остаточне рішення у справі ще попереду, проте попередня заборона Трампа визнана протиправною.
Окружний суддя США Тімоті Келлі письмово обґрунтував своє рішення, деталізувавши надзвичайний указ від 24 вересня, яким відновив доступ журналістів на територію резиденції. Про це повідомляє агентство Reuters. Нова постанова судді називається попередньою забороною і діятиме до винесення остаточного вердикту у позові, який подали новинні організації, якщо апеляційний суд не скасує рішення.
Суддя дійшов висновку, що публічні заяви Трампа чітко свідчать, що він заборонив медіа не через загрозу національній безпеці, як пізніше стверджували урядові юристи, а тому що вважав їхнє висвітлення упередженим і неточним.
"Простіше кажучи, це незаконна дискримінація точки зору", - написав у рішенні суддя Тімоті Келлі.
Водночас суддя наголосив, що його рішення не варто тлумачити як визнання безпідставності скарг Трампа на журналістів. Примітно, що самого Келлі Трамп призначив на посаду ще у 2017 році, під час свого першого президентського терміну.

Міністерство юстиції США наполягало, що заборона для CNN, MS NOW та Politico юридично виправдана міркуваннями національної безпеки, адже видання нібито публікували секретну інформацію. Трамп оголосив про заборону у вересні у соцмережі, заявивши, що згадані медіа не повинні мати змоги постійно писати вигадки та брехню про діяльність президента.
Журналісти заперечили ці звинувачення, назвавши позбавлення перепусток до Білого дому незаконною помстою за неугодне висвітлення новин. Видання звинуватили адміністрацію у вигаданні необґрунтованих приводів, пов'язаних із нацбезпекою, аби приховати реальну причину - невдоволення змістом публікацій.
Попередні американські президенти так чи інакше конфліктували з пресою, але кампанія Трампа проти ЗМІ виявилася безпрецедентною за масштабом. Президент відмовив низці великих новинних організацій у базовому доступі до Білого дому, розпочав особисті нападки на журналістів за їхні репортажі та водночас почав просувати видання, лояльні до його адміністрації. Крім цього, глава держави подав позови проти кількох новинних агентств одразу.
Протистояння між Трампом і пресою загострилося до рівня, коли найбільші телеканали країни фактично відмовилися працювати з адміністрацією за звичною схемою. У відповідь на такий демарш Білий дім запустив власну цілодобову відеотрансляцію під назвою "Trump TV", де показує виступи президента та заходи адміністрації без участі незалежних журналістів.
Причиною такого кроку стала відмова п'яти найбільших телеканалів президентського пулу - ABC, CBS, NBC, CNN та Fox News - продовжувати спільну знімальну роботу після того, як Білий дім виключив CNN із загального графіка чергувань. Через цей бойкот церемонія відкриття нового вертолітного майданчика Білого дому пройшла без телевізійного супроводу, а спроба адміністрації самостійно транслювати подію провалилася через технічні проблеми зі звуком.
Раніше Інформатор повідомляв, що Politico, CNN та MS NOW подали позов проти Трампа ще 21 вересня, одразу після анулювання акредитацій їхніх журналістів. Видання наполягали, що заборона порушує одразу кілька конституційних норм - і Першу поправку щодо свободи преси, і П'яту поправку щодо належної правової процедури, оскільки доступ скасували без попередження чи пояснень.
Також ми писали, що Міністерство юстиції США розпочало антимонопольне розслідування проти телемереж NBC, ABC, CBS, CNN та Fox News через їхню узгоджену відмову висвітлювати заходи президента. Очільники медіаорганізацій розцінили цей крок як чергову спробу адміністрації залякати пресу під прикриттям антимонопольного законодавства.