Центр спецоперацій "Альфа" вдруге за тиждень атакував найбільший нафтопереробний завод столиці РФ - чотири осередки займання в 15 км від Кремля
Українські безпілотники вдруге за тиждень атакували найбільший нафтопереробний завод Москви - об'єкт спалахнув одразу у чотирьох місцях, а густий чорний дим видно з різних районів міста. Попередній удар по тому ж заводу стався 16 червня і змусив підприємство тимчасово зупинити роботу. Ранок 18 червня у Москві знову розпочався з вибухів і пожежі над Капотнею. Президент України Володимир Зеленський підтвердив другу за цей тиждень атаку українських дронів на Московський нафтопереробний завод і назвав це справедливою відповіддю на російські обстріли України.
Деталі операції оприлюднила Служба безпеки України. Бійці Центру спецоперацій "Альфа" СБУ разом з іншими складовими Сил оборони завдали успішного удару по Московському НПЗ, який розташований за 15 км від Кремля. Попередньо удари українських безпілотників припали на резервуарний парк, установку АВТ - вона здійснює первинну переробку сирої нафти - та установку гідроочищення дизельного пального.
"Повторні удари по Московському НПЗ свідчать, що українські безпілотники можуть системно вражати найважливіші стратегічні об'єкти ворога в самому серці РФ. Кожна така атака змушує росію витрачати додаткові ресурси на ремонт, посилення протиповітряної оборони та перебудову логістики. СБУ й надалі проводитиме спецоперації, які виснажують економічний потенціал агресора та підвищують для росії ціну війни", – заявила Служба безпеки України.
Московський НПЗ - найбільший нафтопереробний завод Москви. Підприємство забезпечує значну частину ринку пального столиці РФ, постачає ключові обсяги бензину та понад 50% дизельного пального для регіону, а також пальне для московських аеропортів. Сергій Собянін також підтвердив, що кільком безпілотникам вдалося дістатися до Московського НПЗ. Через атаку Московський кільцевий автошлях частково перекрито, водіїв просять шукати шляхів об'їзду.
Після попередньої атаки СБУ та Сил оборони 16 червня завод вже тимчасово зупиняв роботу. Внаслідок першого удару по нафтопереробному заводі компанії "Газпром нафта" на південному сході Москви було пошкоджено установку первинної переробки нафти, на яку припадає 53% потужностей підприємства. Після атаки дронів "Росавіація" підтвердила, що зупинила роботу усіх аеропортів російської столиці.
Зеленський зазначив, що цієї ночі також були нанесені удари по цілях у Ростовському регіоні та на тимчасово окупованих територіях, а партнери України вже відзначили дієвість українських далекобійних ударів. За словами президента, настав час переходити до реальних дипломатичних кроків для завершення війни, і відповідальність за це лежить насамперед на Росії.
Агентство Reuters зафіксувало, що Україна суттєво наростила атаки на російські нафтопереробні підприємства цього року. За оцінками агентства, кількість таких ударів порівняно з початком року подвоїлася, що вже призвело до повних або часткових зупинок виробництва та скорочення випуску бензину, дизельного й авіаційного пального. Лише у травні дрони 16 разів успішно уразили російські НПЗ, причому під удар потрапили вісім із десяти найбільших заводів країни. Обсяги нафтопереробки у РФ на початку червня опустилися нижче за 4 млн барелів на добу - це мінімум за 21 рік.
Внаслідок ударів було уражено вже 16 великих російських нафтопереробних заводів і терміналів, Росія втратила понад 30% своїх нафтопереробних потужностей, також зупинено роботу більш ніж 40 технологічних установок. У Генштабі зазначили, що через міжнародні санкції Росія не має можливості відновити пошкоджене обладнання, а політика імпортозаміщення не дає результатів у цій сфері. Компанія "Татнєфть" після атаки на свій НПЗ у Татарстані запровадила загальнонаціональні обмеження на продаж пального, при цьому на окремих АЗС продаж бензину обмежений до 20 літрів на автомобіль.
Росія дозволила окремим нафтопереробним заводам виробляти паливо з нижчими екологічними стандартами для внутрішнього ринку. Таке рішення ухвалили на тлі зростання кількості українських ударів по НПЗ, що призвело до часткової або повної зупинки роботи низки підприємств і скорочення виробництва бензину, дизельного та авіаційного пального. В тимчасово окупованому Криму стрімко загострюється паливна криза - на багатьох заправках повністю зник бензин А-95, а окупаційна влада була змушена запровадити жорсткі ліміти - не більше ніж 20 літрів пального на добу в одні руки.
Система українських далекобійних ударів по нафтопереробній галузі Росії стала одним із ключових інструментів тиску на країну-агресора. Аналітики зафіксували, що Московський НПЗ атакують не вперше - українські дрони завдавали ударів по ньому у вересні 2024 року, у березні 2025 року та у травні 2026 року. У 2026 році Україна практично стабілізувала лінію фронту та водночас кратно збільшила кількість власних далеких ударів. Кожен наступний удар по тому ж об'єкту - це сигнал про те, що жоден стратегічний актив Росії в межах досяжності не може вважатися захищеним.
Особливу небезпеку для Кремля становить не стільки сама втрата окремих потужностей, скільки накопичення проблем, коли відновлення стає дедалі складнішим і дорожчим, а запаси міцності системи поступово скорочуються. Експерт Центру Карнегі Сергій Вакуленко зазначив, що атаки ЗСУ стали ефективнішими - українські військові тепер частіше влучають в обладнання, яке безпосередньо відповідає за виробництво бензину і яке важче ремонтувати. Він прогнозує, що якщо удари по російських НПЗ триватимуть три-чотири місяці, "ефекти можуть бути досить помітними".
Московський НПЗ входить до системи стратегічних об'єктів, які Сили оборони цілеспрямовано атакують у 2026 році. Загалом у травні Україна атакувала дронами 8 із 10 найбільших російських НПЗ, при цьому Ярославський НПЗ та заводи "Лукойлу" в Нижньому Новгороді та Пермі зазнали повторних ударів. За підрахунками Bloomberg, падіння нафтопереробки у травні стало найсильнішим з початку війни - обсяги впали на 13%. Системна кампанія ударів перетворює втрати нафтопереробки Росії на стратегічну проблему, яка заважає фінансуванню та логістиці армії загарбника.
Паралельно з нафтопереробкою під ударами опинилась і логістика агресора. Станом на червень 2026 року ураження на відстань понад 1500 кілометрів на території РФ переростають у системний фінансовий, технологічний та логістичний параліч російських окупантів, що підтвердили у Генштабі. Руйнування паливної інфраструктури прямо відбивається на боєздатності армії РФ - дефіцит дизельного пального в окупованих регіонах вже фіксується в Криму та на захоплених частинах Донеччини.