Генсек НАТО Марк Рютте пояснив, чому угода про припинення вогню гальмується: Кремль повторює максималістські вимоги, попри катастрофічні втрати армії РФ
Команда президента США Дональда Трампа активно просуває мирну угоду щодо України, проте ключовим гальмом залишається сам Кремль. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що американські переговорники наполегливо працюють над угодою, але вирішальне слово залишається за Путіним. Водночас Україна впевнено діє на полі бою та завдає відчутного удару по воєнній економіці Росії.
Про це Рютте розповів у інтерв'ю телеканалу Fox News. За словами генсека, державний секретар США Марко Рубіо, спецпосланець Стів Віткофф і радник Джаред Кушнер сьогодні докладають спільних зусиль для досягнення миру. Рютте окремо подякував їм за цю роботу. Водночас він наголосив, що угода можлива лише тоді, "коли Путін справді буде готовий приєднатися та співпрацювати з іншими".
Як заявив Марк Рютте, генеральний секретар НАТО:
"Віткофф, Кушнер, Марко Рубіо - всі вони працюють над укладенням цієї мирної угоди."
Разом із тим Рютте додав, що наразі Москва продовжує повторювати максималістські вимоги і не демонструє реальної готовності до переговорів. Трамп, за словами генсека, торік вирвав з глухого кута відносини з Путіним, провівши прямий діалог. Проте фундаментальне питання - чи хоче Путін насправді брати участь у мирному процесі - лишається відкритим.
На підтвердження своїх слів про перевагу України генсек навів конкретні цифри. Збройні сили України щомісяця завдають Росії від 30 до 35 тисяч вбитими та пораненими. Рютте охарактеризував ці цифри як "неймовірні". Ці дані збігаються з тим, що повідомляв президент Зеленський: за підсумками квітня росіяни втратили понад 35 тисяч одиниць живої сили.
Не менш важливим є економічний вимір. За словами Рютте, Путін нині витрачає майже 50% надходжень державного бюджету на оборону, а три чверті податкових надходжень країни спрямовуються на військові потреби. Під таким тиском виживати довго важко. До цього додаються точні удари України по нафтопереробній інфраструктурі РФ - саме ці об'єкти фінансують воєнну машину Кремля.
Як зазначив генсек НАТО:
"Українці ефективно завдають ударів по їхній енергетичній інфраструктурі, зокрема по нафтопереробних заводах усередині Росії, які, звичайно, також фінансово підтримують воєнні зусилля."
Генсек підсумував, що Україна "справді добре справляється" - і на полі бою, і в руйнуванні економічних можливостей агресора. Ці "далекобійні санкції", як він їх назвав, стають дедалі відчутнішим важелем тиску на Москву.
Незважаючи на дипломатичну активність Вашингтона і бойові успіхи Києва, шлях до угоди блокує сама Росія. Рютте прямо вказав: Путін продовжує висувати умови, несумісні з реальними переговорами. Кремль не відступає від вимог, які фактично означали б капітуляцію України. Саме ця позиція унеможливлює прогрес, попри зусилля американської сторони.
Паралельно Росія несе катастрофічні людські та фінансові витрати. Половина бюджету на війну, мільйони щомісяця - це не позиція сили, а ознаки системної кризи. Проте Путін, судячи з його публічних заяв, поки що не готовий визнавати це на переговорах. Це і є та "максималістська пастка", в якій застрягло врегулювання.
Головна перешкода для мирної угоди - Кремль залишається при своїх ультиматумах. Великобританія, Франція та Німеччина разом із Києвом розробляють план залучення Росії до переговорів, адже американський напрям зайшов у глухий кут. Деякі чиновники з цих країн прямо вказують: Путін досі вимагає передачі Україною неокупованих територій, а союзники Києва натомість наполягають на посиленні санкційного тиску та нарощуванні зброї.
Бойова картина, яку описав Рютте, підкріплює позицію тих, хто вважає: саме тиск змусить Москву поступитися. Нова фаза українських ударів по тилових маршрутах і логістиці РФ суттєво ускладнює її здатність вести наступальні операції. Щомісячні втрати 35 тисяч військових і скорочення числа добровольців свідчать: Росія дедалі важче компенсує людські втрати без нової хвилі примусової мобілізації.