Росія та Китай заблокували резолюцію ООН щодо Ормузької протоки: документ провалився попри підтримку більшості
Вето Москви й Пекіна зірвало рішення про безпеку судноплавства, навіть після суттєвого пом’якшення тексту
У Раді Безпеки ООН провалилась резолюція щодо захисту судноплавства в Ормузькій протоці після того, як Росія та Китай наклали вето, попри підтримку більшості країн. Документ 7 квітня 2026 року підтримали 11 із 15 членів Радбезу, однак цього виявилось недостатньо через позицію постійних членів. Рішення не ухвалили, оскільки Москва й Пекін виступили проти навіть пом’якшеного варіанту, що передбачав координацію оборонних дій без застосування сили.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters. Ініціатором документа виступив Бахрейн, який намагався провести компромісну версію резолюції, щоб уникнути вето. Водночас Росія та Китай проголосували проти, ще дві країни утрималися, що автоматично заблокувало рішення.
Міністр закордонних справ Бахрейну Абдуллатіф бін Рашид Аль-Заяні підтвердив провал голосування. Проєкт не був прийнятий через негативний голос одного з постійних членів Ради, заявив він після засідання. За його словами, документ був максимально нейтральним і не містив жорстких механізмів примусу.
Посол США в ООН Майк Волц різко відреагував на рішення Москви та Пекіна. Він звинуватив Росію та Китай у фактичній підтримці Ірану, заявивши, що їхнє вето загрожує глобальній економіці та гуманітарним поставкам. За його словами, блокування Ормузької протоки вже впливає на доставку допомоги до Конго, Судану та Гази.
"Ніхто не повинен цього терпіти. Вони тримають світову економіку під прицілом", — заявив Волц. Він закликав інші країни приєднатися до США для забезпечення безпеки протоки та гарантування вільного руху товарів і гуманітарних вантажів.
Франція також розкритикувала провал голосування. Посол Жером Бонафон наголосив, що резолюція передбачала виключно оборонні заходи і була спрямована на уникнення ескалації. За його словами, документ мав стати компромісним інструментом для стабілізації ситуації в регіоні.
Як зазначає Reuters, текст резолюції був суттєво пом’якшений перед голосуванням. Із нього прибрали положення про санкціонування застосування сили та обов’язковість виконання. У фінальній версії залишився лише заклик до координації дій і можливість супроводу торговельних суден.
Також документ схвалював заходи для запобігання блокуванню Ормузької протоки та підтримував безпечне міжнародне судноплавство. Попри це, навіть такий компроміс не отримав підтримки всіх постійних членів Ради Безпеки.
Іран готує закон про плату за прохід суден і закріплення контролю над стратегічним маршрутом
2 квітня 2026 року повідомлялося, що Іран розширив перелік умов для завершення війни, додавши вимогу щодо встановлення повного контролю над Ормузькою протокою. Тегеран заявив про намір закріпити суверенітет над маршрутом та запровадити плату за прохід суден.
За даними CNN, Іран почав підготовку відповідного законопроєкту. Парламентська комісія вже схвалила попередню версію документа, яка передбачає стягнення зборів та обмеження для суден, пов’язаних зі США та Ізраїлем.
Також зазначалося, що Іран розглядає Ормузьку протоку як інструмент впливу на світову економіку. Після оцінки ефективності морської блокади Тегеран почав формувати позицію щодо використання цього механізму на постійній основі.
Аналітики вказують, що результативність тиску через протоку стала підставою для розширення вимог Ірану. Йдеться про закріплення цього важеля як частини довгострокової стратегії.
Міжнародна спільнота не раз обговорювала безпеку Ормузької протоки через ризики її перекриття. Однак узгодити спільну позицію досі не вдалося.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
