Адвокати нагадали, що Сімейний кодекс України передбачає два способи розірвання шлюбу
За перші 6 місяців 2025 року зафіксовано більше ніж 38 тисяч судових рішень про розірвання шлюбу. Це, дійсно, найвищий показник, за останні 10 років. І він має як соціальні, так і юридичні наслідки. Причини такого зростання, доволі очевидні. Повномасштабна війна, вимушена міграція (через призму виїзду жінок за кордон), тривала розлука, психологічна втома та економічна невизначеність – усе це стало серйозним випробуванням для українських родин. Про це Інформатору розповіла адвокатка АО «EvrikaLaw» Ярослава Анохіна.
Крім війни, як катастрофічного стрес-фактора та міграції, адвокатка вбачає ще таку підставу як соціальну трансформацію громадян (сучасна молодь і навіть люди середнього віку стають більш схильними до відвертого перегляду власного життєвого вибору, включно з особистим життям) та збільшення саме правової обізнаності. Адже, наразі громадяни дедалі краще розуміють механізми захисту своїх прав, зокрема, в шлюбно-сімейних справах, а тому, з’являється більше готовності не терпіти токсичні або формальні стосунки.
"Тому багато подружніх пар вирішують припинити сімейне життя. Результат — десятки тисяч офіційних розлучень, більшість з яких оформлюються саме через суд, а не органи РАЦС. Актуальна статистика в Україні рухається в бік зрівняння кількості одружень та розлучень. Це також свідчить про суттєву нестабільність сімейних відносин українських пар. Своєю чергою, тенденція до збільшення кількості розлучень створює значне навантаження на державні органи", - вказала Анохіна.
Якщо в першому випадку процедура досить проста і достатньо подати лише спільну заяву про розірвання шлюбу, що по строках становитиме до 1 місяця. То в другому випадку все складніше. Необхідно підготувати ґрунтовну позовну заяву та за необхідності безпосередньо в судовому засіданні обґрунтувати підстави для розірвання шлюбу. У такому разі розірвання шлюбу відбувається за умови, що суддя переконається у неможливості збереження шлюбних відносин.
Судові справи про розірвання шлюбу зростають не тільки через наявність дітей. Часто подружжя обирає суд навіть тоді, коли немає спору — просто через юридичну необізнаність або складнощі з доступом до РАЦСу за кордоном. Це створює колосальне навантаження на судову систему, яка й без того працює в умовах воєнного стану. Проте, повторно наголошую, не у всіх випадках звернення до суду є доцільним.
"Для розуміння масштабу: сімейні спори (розлучення, поділ майна, аліменти, визначення місця проживання дитини) у 2025 році становлять вже понад 30% усіх цивільних справ у місцевих судах. Ми ж розуміємо, що розлучення в судовому порядку це не завжди «одна справа», «один документ», «одне рішення» це і виклики сторін, і подання доказів, а іноді — залучення додаткових органів (органів опіки), декілька засідань", - каже адвокатка.
Тому, декілька практичних порад громадянам:
"Однак, варто наголосити, що сім’я це найцінніше. А розлучення — це не лише юридичний, а насамперед емоційний процес. Але варто пам’ятати: суд — це крайній захід. Якщо немає спору — оберіть простіший шлях. Якщо ж конфлікт неминучий, захищайте себе грамотно: через якісний позов, докази й професійну підтримку. І найголовніше — не забувайте, що розлучення має розв'язувати проблему, а не створювати нову. Тому перед тим як прийняти рішення про розірвання шлюбу зважте всі за та проти. Переконайтеся що ваше рішення не є наслідком емоцій, а дійсно відповідає вашим якнайкращим інтересам. А якщо вже прийняли рішення — дійте обдумано та відповідально", - радить адвокатка.
Керуюча партнерка АО "Ганна Іщенко та партнери" Ганна Іщенко зазначає, що 2025 рік приніс тривожну статистику: кількість розлучень в Україні досягла історичного піка, майже зрівнявшись із кількістю шлюбів. За даними Міністерства юстиції, у 2024 році українці зареєстрували 150,2 тисячі шлюбів, а розлучилися 141,8 тисячі пар. Співвідношення майже 1:1 – це рекорд, якого наша країна не бачила з часів трансформаційної кризи 1990-х.
"Насправді у ті роки, показники були набагато гіршими, Україна переживала справжню катастрофу сімейних відносин – понад 200 тисяч розлучень щороку. Можливо сьогодні, українські сім'ї виявляють більшу стійкість, ніж тридцять років тому. Світовий досвід підтверджує закономірність: кожна велика війна залишає по собі сімейні руїни. Після Другої світової війни в США стався небачений сплеск розлучень – рекордний показник 1946 року не перевершувався до 1970-х. Причини були ідентичні нашим: поспішні шлюби перед вирушенням на фронт, довга розлука, зміна людей за час війни, невідповідність очікувань реальності", - говорить Іщенко.
Психологи називають третій рік війни критичною фазою "розрахунку" – коли пройшов шок, завершилася адаптація, і настає час реальної оцінки стосунків. Перші два роки пари трималися на адреналіні, взаємній підтримці, "ми разом проти всього світу". А тепер настала тверезість.
Особливо вразливими виявилися молоді пари. За даними Міністерства соціальної політики, 52-62% всіх розлучень в Україні припадає на сім'ї, які прожили разом від трьох місяців до півтора року. Це наші "коронні весілля" 2020-2022 років, які не витримали випробування війною.
Потрібно розуміти, що війна породила і зовсім цинічні схеми. Наприклад, правоохоронці регулярно викривають фіктивні розлучення для уникнення мобілізації: за 3 тисячі доларів чоловіки отримували "одноосібну опіку над дітьми" після "розлучення" з дружинами. Це показує, наскільки глибоко війна деформує навіть інститут сім'ї – коли розпад стосунків стає способом врятувати життя.
Але найцікавіше – як держава відреагувала на кризу. Замість ускладнення розлучень (як роблять деякі країни, запроваджуючи обов'язкові "cooling-off periods"), Україна вибрала протилежний шлях. У вересні 2024 року ми стали першою країною у світі, яка запровадила повністю онлайн-шлюби через додаток Дія. Тридцять хвилин, смартфон, інтернет – і ви офіційно одружені.
"Логіка держави зрозуміла – замість боротьби з наслідками (розлученнями) необхідно полегшити створення нових сімей. І це працює – зростає кількість шлюбних договорів (у 2024 році на 7% більше, ніж у попередньому)", - додала Іщенко.
Ще одна важлива новація – розвиток сімейної медіації. Закон "Про медіацію" 2021 року відкрив можливості для цивілізованого розв'язання конфліктів без судових баталій. Як медіатор, я бачу величезний потенціал у цьому інструменті, особливо для військових сімей, де потрібен особливий підхід до травм і переживань.
За історичними аналогіями, пік розлучень може тривати ще 2-3 роки після завершення активної фази війни. Американський досвід показує: суспільство адаптується, але трансформація сімейних відносин залишається назавжди. Судова система вже відчуває перевантаження – 75% розлучень проходять через суди, і це тисячі справ щомісяця. Потрібна системна робота:
"Рекордні розлучення в Україні – це не просто статистика. Це соціальна трансформація суспільства під тиском історичних обставин. За кожною цифрою стоять люди, їхні зламані мрії, діти, що переживають розпад родини, фінансові втрати.
Але це також природна, хоч і болюча реакція соціуму на травму війни. Світовий досвід показує: кожне покоління, що пережило велику кризу, перебудовує свої уявлення про сім'ю. Можливо, ті, хто створять нові стосунки після цих випробувань, будуватимуть їх на міцнішому фундаменті взаєморозуміння та чесності", - резюмувала Іщенко.
За даними Опендатамедіа, щонайменше 38 671 шлюб розірвали українці у судах за пів року 2025 за даними пошуковика по судових рішеннях "Бабуся". Дніпропетровська область стала абсолютним лідером за кількістю розірваних шлюбів в Україні цьогоріч: тут розлучилось 5 188 пар, це 13% від показника по Україні.
Загалом 45% усіх розлучень в судах сталося у п’яти регіонах: Дніпропетровській, Одеській, Харківській, Київській областях та Києві. На заході країни рівень розлучень традиційно невеликий. У Закарпатській області суди розглянули 777 справ, у Волинській — 829. Це найнижчі показники, окрім регіонів, що постраждали від бойових дій.
Ще 12 691 шлюб розірвали у РАЦСах. Лідирують ті ж самі регіони, лише з невеликими змінами: перше місце посідає столиця із 1 780 розлученнями, наслідує Дніпропетровська область — 1 252, замикає Харківська область: 889. Окрім прифронтових та частково окупованих регіонів, найменше у РАГСах розривали шлюби знову ж на Закарпатті — 171, у Чернівецькій (239) та Тернопільській (247) областях.