Пєсков тричі заявив про нібито ескалацію з боку ЄС та анонсував посилення тиску на Україну

Речник Кремля виправдав масований удар по Україні та пообіцяв посилити тиск на Київ

Речник Кремля виправдав масований удар по Україні та пообіцяв посилити тиск на Київ
Пєсков про ескалацію ЄС і тиск на Київ

Речник Кремля Дмитро Пєсков під час брифінгу 2 липня тричі повторив тезу про нібито "ескалацію" з боку Євросоюзу, використавши її як виправдання для посилення удару по Україні та анонсу нових заходів безпеки всередині Росії. Паралельно Пєсков прокоментував масований удар по Україні, що відбувся тієї ж ночі, стверджуючи, що він завдавався виключно по військових об'єктах - що суперечить реальним наслідкам атаки.

Дмитро Пєсков сформулював три окремі тези про "ескалацію": вона "змушує Москву планувати додаткові заходи для забезпечення безпеки країни", "ще більше загострює і без того напружену ситуацію в Європі", та що "з боку Європи однозначно відбувається ескалація щодо Росії". Ці твердження транслювали російські пропагандистські ЗМІ.

Крім того, речник заявив, що Росія "не може заплющувати очі на те, що Європа стала на шлях мілітаризації та присвячує себе конфронтації з Москвою". Окремо Пєсков зупинився на нічному масованому ударі по Україні. Як заявив речник Кремля:

"Удар завдавався виключно по військових і навколовійськових українських об'єктах."

Він також повідомив, що начальник Генерального штабу ЗС РФ Валерій Герасимов доповів Володимиру Путіну про результати атаки телефоном. Проте у Києві далі зростала кількість загиблих через нічний масований удар - за даними голови міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, станом на ранок відомо про 20 загиблих.

Що ще оголосив Пєсков на брифінгу

Крім антиєвропейської риторики, речник Кремля анонсував продовження тиску на Київ. За його словами, Росія "продовжить посилювати тиск на київський режим, щоб досягти поставлених цілей". Легітимність Володимира Зеленського, за словами Пєскова, "перебуває під серйозним питанням з погляду права". Він також зазначив, що Кремль бачив публікації у ЗМІ щодо можливих президентських виборів в Україні, однак офіційних заяв із цього приводу немає.

Заяви Пєскова виглядають частиною сформованого наративу, який Москва транслює вже кілька місяців. Раніше, коментуючи ініціативи Великої Британії, Франції та Німеччини, Пєсков заявляв, що їхній підхід до врегулювання конфлікту є суперечливим - за його версією, країни ЄС одночасно виступають за мирне рішення, але продовжують постачання озброєнь Україні. У Москві подібні дії розглядають як такі, що суперечать заявам про прагнення до миру.

Речниця Єврокомісії Анітта Гіппер у відповідь на чергову атаку заявила, що "російські ракети забирають життя невинних людей та цивільних" і розцінила дії Росії як свідчення "повного відчаю". За словами Гіппер, ЄС вже перерахував 3,9 мільярда євро із запланованих 6 мільярдів євро на зміцнення української оборони, зокрема на розвиток та закупівлю безпілотників.

Росія системно виправдала удари по цивільних

Схема, яку Пєсков відтворює на кожному брифінгу, давно задокументована. З початку 2026 року Росія здійснила понад 20 масованих ракетних атак, випустивши сумарно більше ніж 1200 крилатих та балістичних ракет. У комбінованих ударах застосовується стала тактика: спочатку запускаються хвилі дешевих безпілотників та імітаторів, а вже після - крилаті або балістичні ракети. Водночас МО РФ щоразу заявляє про удари виключно по "військових цілях" - попри те що жертвами стають мирні жителі.

Паралельно з ракетними атаками Кремль веде активну інформаційну кампанію виправдань, перекладаючи відповідальність на Київ та Захід. Російські військові регулярно атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Кремлівська пропаганда про "мирні цілі" - стара тактика

Росія завдала одного з наймасованіших комбінованих ударів по Україні ще в ніч на 15 червня - епіцентром атаки стала столиця. Снаряди влучили у Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври, коледж і костюмний склад кіностудії Довженка. Двома тижнями раніше удар по Києву також забрав життя і поранив десятки людей. У столиці загинули п'ятеро, більше 30 отримали поранення - серед них двоє дітей. Попри це, удари по Лаврі, храмах і коледжах МО РФ також оголошувало "прицільними по військових об'єктах".

У комбінованих ударах застосовується стала тактика: спочатку запускаються хвилі дешевих безпілотників та імітаторів, а вже після - крилаті або балістичні ракети. За інформацією джерел, російські війська накопичують ракетний арсенал на аеродромах стратегічної авіації та в портах чорноморського флоту. Розвідка фіксує підвищену активність носіїв крилатих ракет, зокрема стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160, а також фрегатів у Чорному морі. Це свідчить про те, що Москва готується продовжувати масовані удари попри будь-яку риторику про "виключно військові цілі".

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити