Путін вперше змінив цілі у війни: CNN пояснив здогадки розвідки США
Російський правитель зосередиться на короткострокових цілях, але від захоплення усієї війни не відмовиться
Російський правитель Володимир Путін міг переглянути свої військові цілі у війні проти України. Вперше за війну він, схоже, почав зосереджуватися на короткострокових питаннях, як от зміцнення контролю над вже окупованими територіями та ослабленій російській економіці. Цю зміну фіксують західні розвідки, але водночас і застерігають: Путін не відмовився від своєї мети — захопити всю Україну.
Таку інформацію оприлюднило видання CNN. Журналісти припускають, що зміна військових цілей Путіна і стала для президента США Дональда Трампа поштовхом до мирних переговорів. У США переконані, що саме зараз Путін найбільше налаштований на мир, ніж коли-небудь в інший період війни.
Втім, високопосадовці США залишаються скептично налаштованими щодо Путіна та його постійних заяв у рамках поточних перемовин про те, що він хоче миру — навіть попри те, що те, що пропонують США, є надзвичайно щедрим для Росії: йдеться про визнання більшості захоплених нею територій. Крім того, існує поширена думка, що навіть якщо Росія погодиться на якусь версію запропонованої угоди, вона згодом може поновити війну, щоб захопити більше українських земель.
"Я думаю, що він, можливо, думає — не хочу сказати, що думає "менш масштабно", — але обмірковує, якою може бути розумна короткострокова мета", — сказав високопоставлений представник західної розвідки.
Тиск, що його чинить дедалі більш роздратована адміністрація Трампа, погрожуючи новими санкціями, разом зі слабкою економікою Росії, поставили Путіна у потенційно складне становище. Також у перемовинах багато уваги приділяється потенційним інвестиціям між США та Росією у разі закінчення війни — можливостям, які США називають "історичними".
"Все це справді залежить від того, що США готові покласти на стіл, аби він (Путін) міг не лише заявити про перемогу перед власним народом, — продовжив чиновник, — а й по-справжньому відчути, що досягнув чогось, заради чого варто зробити значну паузу. А потім, можливо, відновити боротьбу пізніше".
Чиновник звернув увагу на часті згадки Путіна про те, звідки, на його думку, походить російський народ, і зазначив, що той зберігає "довгострокову мету" — захопити ще більше українських земель, "принаймні ті частини, які він вважає колискою російської цивілізації".
Москва, за словами одного високопоставленого європейського чиновника, готова "підгравати" США та обмежити свої негайні цілі, щоб покращити відносини з Вашингтоном, але "очевидно, що не відмовилася від своїх максималістських воєнних планів".
Кремль сподівається, що поліпшення відносин "відволіче увагу після тактичної паузи, і тоді вони зможуть знову використати комбінацію військових, економічних, інформаційних та політичних інструментів, щоб досягти повних цілей Путіна в Україні та за її межами", — сказав посадовець.
Раніше цього року американські розвідники попереджали теперішніх високопоставлених радників Трампа, що контроль над Україною залишається головним пріоритетом Путіна після збереження власного режиму, і застерігали, що він прагне скористатися будь-яким поспіхом нової адміністрації до переговорів, за словами обізнаного джерела.
"Мислення Путіна змінилося, бо він вважає, що має справу зі співчутливим президентом США, який не зовсім розуміє, що робить, і більше зацікавлений у короткострокових перемогах", — сказав конгресмен-демократ Джейсон Кроу, член комітету з розвідки Палати представників. Путін, додав він, "вважає, що можна укласти угоду, яка просто не буде виконуватись".
Україна благає про гарантії безпеки
Під час перемовин, які розпочались ще за Трампа, українські лідери неодноразово просили, щоб США та Європа надали гарантії безпеки в рамках потенційної угоди, щоби навіть у разі поступки територіями, Росію було стримано від подальшої агресії.
"Російська мета — отримати якомога більше визнаних територій і зробити Україну якомога слабшою", — сказав один із високопоставлених американських чиновників, який наголосив, що "немає жодних ознак", що Путін може реально захопити решту України, якщо його війська вже давно не можуть зрушити фронт.
Отже, будь-яка зміна у мисленні Путіна випливає з цього усвідомлення і зусиль адміністрації Трампа змусити обидві сторони домовитися про завершення конфлікту, сказав посадовець.
"Розрахунок того, що ще може досягти Путін на цьому етапі, ймовірно, змінився — частково тому, що з’явилось бажання припинити війну", — сказав чиновник. "І розрахунки США змінились (з часу адміністрації Байдена), що, ймовірно, вплинуло на зміну підходу Росії".
Обговорення щодо того, де можна провести територіальні лінії, зосереджено на п’яти регіонах, де Росія має найсильніші позиції, включно з Кримом, який Путін анексував у 2014 році. Трамп заявив, що Україна не отримає назад більшість територій, які втратила.
Минулого тижня віцепрезидент Джей Ді Венс припустив, що США уявляють собі майбутнє перемир’я "десь близько" нинішньої лінії фронту з "деякими територіальними обмінами".
"Ця мирна угода стосується так званих п’яти територій. Але вона включає набагато більше", — сказав [представник], який цьогоріч вже чотири рази зустрічався з Путіним, в інтерв’ю Fox News після третьої зустрічі. "Я думаю, що ми можемо бути на порозі чогось дуже важливого для всього світу".
CNN повідомляє, що деякі європейські союзники серйозно стривожені пропонованими рамками, оскільки США можуть визнати території, незаконно захоплені Росією.
Трамп заявив, що США готові визнати суверенітет Росії над Кримом, тоді як міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров цього тижня заявив, що Москва хоче міжнародного визнання всіх п’яти українських регіонів, які вона повністю чи частково контролює — чого Київ погодитися не може.
Інший високопосадовець США, спецпредставник з питань України Кіт Келлог, у вівторок сказав, що адміністрація просто чекає, поки Росія погодиться на припинення вогню.
"Ми вже маємо одну сторону [Україну], тепер потрібно отримати другу, і я думаю, ми близькі. Це останні 100 ярдів до цілі. У військових це найважчі 100 ярдів", — сказав він у Fox News.
Сумніви щодо щирості Путіна в переговорах
Однак і раніше було багато сумнівів серед політиків і розвідників щодо того, чи Путін та його оточення ведуть переговори щиро, чи просто тягнуть час і продовжують військову кампанію.
Сенатор Роджер Вікер, республіканець і голова Комітету з питань збройних сил Сенату, цього тижня повторив скептицизм, сказавши журналістам, що "час сприймати Путіна як брехливого воєнного злочинця" і нагадав Трампу, що російському лідеру "не можна дозволити тягнути за собою США".
Трамп постійно заявляв, що вірить у прагнення Путіна до миру, й висловлював оптимізм щодо потенційної угоди, але в суботу він, здається, поставив під сумнів наміри російського лідера.
"Можливо, він не хоче зупинити війну, просто водить мене за ніс, і тоді з ним потрібно мати справу інакше — через "банки" або "вторинні санкції"?", — написав Трамп у Truth Social після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Ватикані.
Речник Путіна Дмитро Пєсков у середу відповів: "Ми розуміємо, що Вашингтон хоче досягти швидкого результату у цьому процесі. Але водночас ми сподіваємось на розуміння того, що врегулювання української кризи є занадто складним, щоби завершити його за одну ніч. Там багато деталей і дрібниць, які потрібно вирішити".
Трамп згадав про останні російські удари по Києву та інших містах, які, за словами західного розвідника, відповідають твердженням, що Путін не веде переговорів з наміром закінчити війну.
"Але якщо на стіл покладуть щось таке, від чого неможливо відмовитися, — вважає посадовець, — тоді вони можуть трохи змінити своє мислення".
США оговтуються від "зачарування" Путіним
Адміністрація президента Дональда Трампа фактично ставить російського правителя Володимира Путіна на коліна у війні Росії проти України. Вашингтон висунув Москві ультиматум: або Кремль погоджується на мир, або США запроваджують 500% мита для країн, які купують російські нафту, газ, уран. Новий законопроєкт доб'є і без того крихку економіку РФ.
Трамп трохи змінив риторику про російського правителя Володимира Путіна. Це сталося після зусиль прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера та президента Франції Еммануеля Макрона. Також на хід думок американського лідера вплинула й зустріч з Володимиром Зеленським на похороні Папи Римського.
Зараз читають на Інформаторі
