Виступ на з'їзді "Єдиної Росії" 28 червня показав: Кремль не може приховати наслідки ударів по НПЗ і паливну кризу, що охопила агресора
Виступаючи на з'їзді "Єдиної Росії" 28 червня, Володимир Путін назвав нинішній час для Росії "складним" і "доленосним" - і був змушений запевняти росіян, що влада "впорається з усіма проблемами". Аналітики Інституту вивчення війни розкрили справжній контекст цих слів. За їхньою оцінкою, за риторикою про "силу і стабільність" ховаються реальні та болючі наслідки українських далекобійних ударів. І це не просто слова - Росія вже занурена в паливну кризу, яку Кремль досі намагається применшити.
Путін виступив на з'їзді своєї правлячої партії "Єдина Росія" 28 червня. Він використав трибуну, щоб продемонструвати "силу" Росії, підкреслити рішучість досягти цілей агресивної війни проти України військовим шляхом та відкинути дипломатичні рішення. Детальний аналіз промови опублікував Інститут вивчення війни (ISW). Путін був змушений частково визнати вплив далекобійних ударів України на ситуацію в Росії. Зокрема, він назвав ці удари "терористичними атаками" проти російської інфраструктури, маючи на увазі атаки по нафтових об'єктах агресора.
Як зазначив Путін під час наради щодо паливного ринку:
"Разом з тим, ви добре знаєте, що проблеми і для автомобілістів, і для бізнесу зберігаються. І черги, на жаль, також на заправках є. Потрібну марку бензину не завжди зараз можна знайти."
Диктатор стверджував, що Росія нібито повністю виконає свої стратегічно важливі програми розвитку - навіть якщо Кремлю доведеться коригувати деякі плани на основі "поточної ситуації". Окремо він заявив, що Росія нібито впорається з усіма викликами, економіка країни вийде "на новий рівень", а влада виконає завдання щодо демографії, підвищення рівня життя населення та збереження "традиційних цінностей".
Аналітики ISW звернули увагу: Путін нечітко визнав наслідки далекобійних ударів по Росії, але спробував розвіяти занепокоєння та створити видимість стабільності. Диктатор заявив, що Росія переживає "складний" і "доленосний" період, але Кремль, мовляв, усвідомлює всі проблеми та реагує на них.
В ISW наголосили: "Кремль продовжує вдаватися до подібних риторичних прийомів, намагаючись вплинути на Захід та Україну, щоб вони поступилися вимогам Росії, особливо з огляду на те, що боєздатність Росії на полі бою у 2026 році продовжує знижуватися, а здатність Росії досягати своїх цілей військовим шляхом перебуває під питанням."
Хоча диктатор прямо не згадав українську кампанію ударів по території Росії чи масштабний дефіцит бензину, який охопив країну, - схоже, він намагався ненав'язливо продемонструвати, що усвідомлює економічні та соціальні труднощі, з якими нині стикається Росія. Виступ на з'їзді Путін використав, щоби підкреслити свою готовність домогтися цілей агресії проти України військовим шляхом, а також відкинути будь-які дипломатичні шляхи завершення війни.
Рівень підтримки Путіна впав до найнижчої позначки з моменту повномасштабного вторгнення у 2022 році. Падіння рейтингу прискорилося після того, як тривалі удари Сил оборони України по військовій інфраструктурі в Криму зруйнували звичний спосіб життя на окупованому півострові. Колабораційна влада була змушена запровадити режим надзвичайного стану.
Українські удари на великі відстані по нафтопереробних заводах та логістиці продовжують поглиблювати проблеми Росії із дефіцитом палива та ускладнювати логістику на окупованій території. У зв'язку з цим у Кремлі вже радять росіянам менше користуватися автомобілями. Також російська влада анонсувала повернення до бензину марок АІ-76 та АІ-80, які були популярними за часів СРСР.
Українські дрони обвалили виробництво бензину в Росії на 25%. За тиждень із 15 по 21 червня виробництво різко впало, десятки регіонів ввели талони на пальне. Путін провів екстрене засідання через паливну кризу. Головний нафтозаводський актив Москви після удару може простоювати до наступного року. Паливна криза охопила 53 регіони країни та тимчасово окуповані території України - там запровадили ліміти на продаж бензину й дизелю. Зокрема, у 18 регіонах водіям дозволяють купувати не більше 50 літрів бензину або один повний бак.
Щоб зберегти запаси пального на час літнього піку споживання, російський уряд оголосив повну заборону на експорт бензину до кінця липня. Минулого року Росія продала за кордон майже 5 мільйонів тонн бензину. Тепер ці обсяги лишаються всередині країни - і все одно не закривають потребу ринку. Ціни на бензин у Росії зростають, а дефіцит пального поширився майже на всі регіони. Ця ситуація потягла за собою прискорення інфляції і ускладнила для російського центробанку завдання зі втримання економіки на плаву.
Аналітики The Telegraph пояснювали, що нова фаза війни в Україні вирішальним чинником робить здатність знищувати ворожу логістику в тилу. Україна послідовно нарощує кампанію ударів середньої дальності по тилових об'єктах. З березня 2026 року інтенсивність таких атак помітно зросла. Майже щодня українські далекобійні ракети та дрони завдають ударів по енергетичній інфраструктурі, заводах із виробництва зброї, командних і логістичних центрах.
Удари українських безпілотників по російських нафтобазах обернулися для Росії не лише знищеними запасами пального, а й масштабними судовими розглядами. Наслідки для паливного ринку, як свідчать матеріали про паливну кризу в Росії, набагато глибші, ніж повідомляла офіційна Москва. Власники нафтосховищ посилаються на форс-мажор, а їхні клієнти вимагають компенсацій через суд. З матеріалів судових розглядів випливає: атаки українських дронів по нафтобазах у 2024-2025 роках призвели до зриву великих паливних контрактів.