За півдня Росія вбила щонайменше 11 цивільних у чотирьох інцидентах у Дніпрі, Запоріжжі, Харківській та Сумській областях
Лише за першу половину доби 29 червня Росія завдала ударів по щонайменше чотирьох цивільних цілях у трьох областях України - загинули 11 людей, ще 39 дістали поранення. Паралельно глава Кремля у черговому інтерв'ю зображував Росію стороною, яка діє "у відповідь". Військовий оглядач Олексій Копитько розібрав цю риторику і пояснив, що за нею насправді стоїть.
У своєму Telegram-каналі він детально розібрав одразу два виміри подій - хронологію ударів і кремлівську логіку їх виправдання. За його словами, Росія вдарила ракетами по Дніпру - 5 людей загинули, 28 отримали поранення. У Запоріжжі удар припав по маршрутці - 3 загиблих, 6 поранених. На Харківщині FPV-дрон атакував легковий автомобіль на оптоволоконній трасі - 2 людей убито, серед них чоловік 87 років. КАБ влучив по Холодногірському району Харкова - 1 загиблий та 5 поранених, двоє у важкому стані. Окремо у Сумській області вже зафіксовано щонайменше 5 поранених, у тому числі троє - після удару по АЗС у Глухові.
"По суті - це пропозиція з боку Москви і перекладається так: хочете, щоб ми перестали вбивати цивільних - припиніть удари по НПЗ і військових заводах, припиняйте опір", - сказав Копитько.
Оглядач нагадав, що тактика "віддзеркалення" - стала частина кремлівської пропаганди. Росіяни звинувачують Україну в тому, що самі чинять, а власні удари подають як "відповідь". У конкретному випадку Путін стверджував, начебто Київ запропонував взаємно відмовитися від ударів углиб - і подавав це як хитру тактику України. За логікою Копитька, насправді це прихована ініціатива Москви: Кремль хоче, щоб Україна перестала вражати НПЗ і оборонні заводи, не визнаючи цього відкрито перед власними громадянами.

Копитько підкреслив принципову деталь: Росія почала вбивати цивільних в Україні задовго до того, як Київ отримав можливість дотягуватися до цілей у глибині Росії. Жодна українська атака не стала причиною обстрілів - вони велися з перших днів повномасштабного вторгнення. Тож будь-яке "пояснення у відповідь" є маніпуляцією, а не фактом.
Оглядач також попередив: із настанням спеки не можна виключати посилення ударів по системах життєзабезпечення міст. Партнерам України - особливо напередодні саміту НАТО - слід бачити реальну картину і правильно її оцінювати. Путін не соромиться брехати, щоб уповільнити невигідні для Росії рішення і зобразити себе миротворцем. Копитько наполягає: цього разу такий трюк не повинен спрацювати.
Кремлівська дезінформація не обмежується тезами про "відповідні удари". Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) фіксують, що Путін систематично бреше про фронт та "неминучу перемогу" Росії - і пояснюють, що такі заяви насамперед спрямовані на внутрішню аудиторію. Мета - утримати суспільну підтримку війни всередині країни, а не вплинути на реальний перебіг подій на полі бою.
Копитько вже звертав увагу на схожі прийоми Кремля й в інших епізодах. Аналіз прихованого візиту Лукашенка до Росії показав: за кулісами кремлівської риторики регулярно ховаються домовленості, які не розраховані на публічне визнання. Це підтверджує загальну закономірність - відкриті заяви Москви і її справжні наміри існують у паралельних реальностях.