Психологічні 30 гривень за літр: чому буде рости ціна на бензин в Україні

Президенту Володимиру Зеленському терміново потрібні високі рейтинги, і заради них на цьому тижні замінять трьох міністрів. Але, щоби бути ще ближче до народу, уряд до кінця карантину взявся регулювати ціни на бензин. Коли карантин закінчиться — невідомо, але часу розбиратися в тонкощах паливного ринку чомусь не знайшлося. А даремно — це може призвести до негативних наслідків у 22 мільярди гривень збитків.

З приходом до влади команди Зеленського, розмови про ціни на паливо й боротьбі з нелегальними АЗС відбуваються часто. Пам’ятаєте, як колишній прем’єр Олексій Гончарук доручив за два тижні закрити всі нелегальні АЗС? На боротьбу були кинуті сили Державної фіскальної служби, правоохоронців та органів контролю.

«Усі АЗС будуть працювати за ліцензіями або не працюватимуть взагалі. Уряд бореться з нелегальними ринками, зокрема з тіньовим обігом пального, — говорив Гончарук. — Дав доручення… до 9 січня 2020 року вирішити цю проблему».

Підсумки підбили: закрили близько 500 «тіньових» автозаправних станцій, з яких понад 100 були демонтовані, а паливо заарештовано. Але перемогти цю «гідру» не вдалося.

Чому? Принцип простий: чим більше ринок нелегального продажу палива, тим частіше роблять торгову націнку офіційні мережі АЗС, щоби компенсувати прибуток, який витікає через «нелегалів». Підписуючи меморандум 2 квітня цього року, Кабмін узяв зобов’язання побороти тіньовий ринок в обмін на зниження цін на АЗС.

Експеримент тривав місяць — до травня, коли ціни на паливо знову поповзли вгору. Звичайно, дивно було б розраховувати, що за кілька тижнів вдасться перемогти нелегальний ринок з оборотом понад 20 млрд грн на рік. Але в уряді вирішили, що народу потрібна показова боротьба зі злом, і вирішили прирівняти бензин до хліба — ввести держрегулювання цін на паливо.

Що придумали

11 травня 2021 року Кабмін відніс дизельне паливо й бензини марок А-92 і А-95 до переліку товарів, які мають істотну соціальну значимість. За новими правилами, мережі АЗС мають за 20 днів попереджати уряд про збільшення ціни на 1 % і більше. Але вже 14 травня Кабмін зважився на держрегулювання цін на паливо.

Про що там написано? На час дії карантину, мережі АЗС зможуть встановлювати обмежену націнку: не більше 7 грн — для дизпалива і 5 грн — для бензину.

«Введення урядом граничних торговельних надбавок на паливо — це вимушений і тимчасовий захід на період карантину. Це відповідь на необґрунтоване зростання цін на паливо в роздрібних мережах», — процитувала пресслужба главу Мінекономіки Ігоря Петрашко.

«Уряд за здорову і прозору конкуренцію на ринку палива. Але водночас уряд повинен захистити простих споживачів, які й так постраждали від вимушеного карантину. Граничний розмір торговельної надбавки унеможливить маніпуляцію цінами, стабілізує ринок роздрібної торгівлі пальним і введе прозорий механізм ціноутворення», — додав Петрашко.

Але тут є два моменти. Перший: ціни на більшості заправних станцій і так були не вище, ніж встановив Кабмін. «Переважна більшість українських АЗС у 2021 році відповідало озвученим критеріям, споживачі мали можливість вибирати постачальника палива в широкому ціновому діапазоні», — сказав директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

Виняток склали лише 14 % автозаправних станцій з 1000 АЗС, які переважно припадають на мережі OKKO, WOG, Socar і Shell. Ці заправки торгують паливом преміум сегменту, а й там, за словами Куюна, реальна вартість нафтопродуктів була близька до розрахункової за рахунок дисконтних програм зі знижками 2,5–3 грн / л.

Дані Консалтингової групи «А-95»

Через кілька днів після рішення Кабміну, OKKO, WOG, Socar і Shell заявили про припинення торгівлі паливом класу преміум. Реакція була швидкою: Мінекономіки в неділю, 16 травня, роз’яснило, що «брендове преміальне паливо» не підпадає під державне регулювання. Хоча це не так.

Дані Консалтингової групи «А-95»

На це оператори АЗС відповіли симетрично: 17 травня відновилася продаж преміальних видів пального. Щоправда, роз’яснення міністерства створило лазівку для обходу норм про держрегулювання, якою можуть скористатися всі станції.

Другий фактор: учасники ринку вважають, що в травні на ціни «натисне» дефіцит дизельного палива і скрапленого газу. Його можуть спровокувати невизначеність із новим постачальником «Роснефти» й зупинка в травні на плановий ремонт Мозирського НПЗ — ключового білоруського постачальника палива в Україні.

Чим це загрожує

За новими правилами, середня вартість дизеля й бензину визначається Мінекономіки на підставі розрахунків НАК «Нафтогаз України», проведених на підставі даних Platts CIF NWE за попередню декаду, сум митних платежів (акцизний податок та ПДВ) та офіційного курсу валют від НБУ. Але ці розрахунки не включають ті витрати, які не контролює держава.

«На торгівлі фальсифікатом і на схемах ухиляння від оподаткування тіньовики отримують перевагу від 3 до 12 грн / л і збільшують обсяги продажів. Водночас сумлінні учасники ринку змушені збільшувати торговельні націнки, щоби компенсувати реалізацію, що витікає. Держрегулювання лише посилить цю ситуацію, вдаривши по «білому» бізнесу, і штовхне ринок у тінь ще сильніше», — заявив Сергій Куюн.

Це може привести до закриття АЗС, зменшення надходжень до бюджету й може дати негативний сигнал для інвесторів про те, що український ринок непрогнозований. Проти державного регулювання виступив заступник міністра Міненерго, Нафтогазова асоціація України та в Європейській бізнес асоціації.

За словами заступника міністра енергетики Максима Немчинова, держрегулювання загрожує обмеженням конкуренції на ринку, збільшенням тіньового сегмента, підвищенням цін нафтотрейдерами в якості страховки й переходом на талонну систему. При цьому Немчинов зазначив, що Мінекономіки та Антимонопольний комітет мають достатньо повноважень і важелів впливу на ринок палива й контролю ситуації на ньому, щоби не допускати антиконкурентних дій.

Що потрібно робити

На думку експертів ринку, Кабінету міністрів необхідно звернути увагу на обіг розчинників, під виглядом яких відбувається безподатковий обіг нафтопродуктів і компонентів для їх виробництва в кустарних умовах.

Для цього, контролюючі органи мають уважно придивитися до роботи міні-НПЗ, які переробляють газовий конденсат і нафту внутрішнього видобутку, отримують бензин і дизельне паливо стандартів Євро-2 і Євро-3, продаж яких заборонено. Припинити роботу таких міні-НПЗ можна шляхом присвоєння вуглеводневої сировини — нафти й газового конденсату — статусу підакцизного товару з нульовою ставкою, що автоматично дозволить відстежувати їхній рух та цільове використання. Припинення цих схем дозволить збільшити надходження до бюджету, знизити обсяги фальсифікату на паливному ринку й тим самим захистити автомобілі і здоров’я громадян від токсичної продукції. Також, уряду необхідно скасувати поточний мораторій на перевірки бізнесу в частині операцій, пов’язаних із торгівлею підакцизними товарами.

Якщо цього не зробити, то ринок усе більше буде йти «в тінь» через те, що працювати законно буде сильно не вигідно. Уже сьогодні оптова вартість легального бензину А-95 становить 23 грн / л, а бензин міні-НПЗ можна купити по 15 грн / л у разі розрахунку готівкою і 17 грн / л — за безготівковим розрахунком. Якщо ситуацію не виправити, то втрати держбюджету через махінації на ринку нафтопродуктів у 2021 році складуть не менше 22 млрд грн.

Ірина Логуш