Москва дедалі сильніше залежить від Пекіна у військових поставках, тоді як ЄС вагається з посиленням санкцій, остерігаючись відповіді Піднебесної
Росія дедалі більше покладається на Китай у питанні доступу до підсанкційних технологій. За даними Bloomberg, наразі понад 90% таких компонентів Москва отримує саме через китайські канали. Це свідчить про посилення залежності від Пекіна на тлі війни проти України.
Ще торік цей показник оцінювався приблизно у 80%, однак він зріс після того, як Європейський Союз почав активніше перекривати альтернативні шляхи постачання. Хоча точні обсяги імпорту не розкриваються, співрозмовники агентства зазначають: Китай допомагає Росії підтримувати та нарощувати виробництво озброєння, зокрема ракет і безпілотників.
ЄС намагається обмежити доступ РФ до критично важливих технологій - таких як напівпровідники, електронні компоненти та спеціалізоване обладнання. Для цього санкції запроваджують не лише проти російських структур, а й проти компаній у третіх країнах, включно з Китаєм, які сприяють обходу обмежень.
Втім, попри ці кроки, постачання з боку Китаю не припиняються. Раніше Bloomberg повідомляв, що Пекін передає Росії геопросторові дані та супутникові знімки для військових потреб, а також експортує безпілотники - навіть попри скорочення таких поставок в інші країни, зокрема Україну.
Джерела агентства додають, що в Євросоюзі не поспішають із жорсткішими заходами проти Китаю, остерігаючись відповіді з боку Пекіна. Сам Китай неодноразово заявляв, що не визнає односторонніх санкцій і продовжує підтримувати “нормальні торговельні відносини” з Росією.
Після включення низки китайських компаній до нового санкційного пакета ЄС Пекін попередив про готовність реагувати у разі тиску. Водночас на офіційному рівні Китай продовжує підкреслювати свою "нейтральну позицію" щодо війни.

Росія також змушена погоджуватися на менш вигідні умови експорту енергоресурсів до Китаю. Очікується, що найближчими роками ціна російського газу для Пекіна буде суттєво нижчою, ніж для європейських споживачів. За оцінками Bloomberg, у 2026 році середня вартість складе 258,80 долара за тисячу кубометрів - це більш ніж на 38% дешевше, ніж ціна для тих європейських покупців, які ще залишилися. Така різниця свідчить, що переорієнтація на азійський ринок не компенсувала втрату Заходу, а Китай залишається менш прибутковим партнером.
Окремо повідомляється про активну присутність китайського бізнесу на тимчасово окупованих територіях України. Йдеться як про технологічну інфраструктуру, так і про фінансові інструменти. Зокрема, на Донбасі та в Криму вже функціонують тисячі китайських базових станцій зв'язку, а банківські операції дедалі частіше переводять у юані. Пекін діє через приватних посередників, що дозволяє обходити санкційні обмеження та закріплювати економічний вплив у регіоні. У зоні окупації вже працюють десятки банківських відділень, де можна здійснювати операції з китайською валютою. Правозахисники зазначають, що значна частина фінансової та комунікаційної інфраструктури там нині пов'язана саме з китайськими структурами.