Вночі 8 липня столиця почула вибухи раніше за сирену. Монітори вказують на можливий пуск із С-400
У ніч проти 8 липня Київ струснула серія з п'яти вибухів - і всі вони пролунали до того, як у місті оголосили повітряну тривогу. Монітори вказують на можливий пуск із зенітних комплексів С-400, переміщення та активність яких не відслідковується.
Після вибухів у частині столиці фіксуються перебої зі світлом, про що повідомляють місцеві Telegram-канали. На місці влучання масштабна пожежа – у небо підіймається стовп диму. У КМВА закликали мешканців прямувати до укриттів.
"Увага! У Києві оголошено повітряну тривогу через загрозу застосування ворогом балістичного озброєння. Просимо всіх мешканців столиці негайно прямувати до найближчих укриттів і залишатися там до завершення тривоги", – йдеться у повідомленні.

Вибухи пролунали до оголошення тривоги, що унеможливило своєчасний відхід киян до укриттів. Ключова особливість - ймовірне застосування ракет до комплексу С-400, пуски яких складно відстежити заздалегідь. Ці зенітні керовані ракети, призначені для збиття повітряних цілей, противник використовує як балістичні з перших днів повномасштабного вторгнення.
Чому сирена лунає після вибухів - пояснює фізика. Ракета 48Н6ДМ до С-400 має швидкість польоту 2500 м/с при дальності пуску від 230 км, і для досягнення максимальної дальності їй потрібно від 2,5 хвилини. Саме ці 2,5-4 хвилини пояснюють ситуацію, коли спочатку чути вибухи і роботу ППО, а вже потім лунає тривога - цього проміжку може бути недостатньо для вчасної передачі сигналу.
Навіть у великих ракетних залпах поряд із "Іскандерами" росіяни включають ракети від комплексів С-300/400 - а в ударах по Києву використовують саме С-400 з ракетою 48н6ДМ. За версією аналітиків моніторингових каналів, батареї С-400 у Курській області виконують одразу дві задачі - доповнювати залп балістики по Києву та збивати українські ракети. Саме тому пуски із цих комплексів важко виявити заздалегідь: системи залишаються формально зенітними, але ракету спрямовують по наземній цілі.
Після нічної атаки 6 липня головним сигналом для України стало те, що вся балістика пройшла без перехоплень. Росія застосувала понад 400 засобів повітряного нападу, спрямувавши основний удар на Київ та область. Українські сили ППО збили або подавили 363 цілі, але жодну з 23 балістичних ракет та жодну з шести "Цирконів" перехопити не вдалося.
Проблема полягає не в роботі ППО, а в гострому дефіциті ракет-перехоплювачів до Patriot - навіть обсяги їх виробництва у США не покривають потреби України. У червні Росія використала 105 балістичних ракет, тоді як абсолютний рекорд зафіксовано у лютому 2026 - 121 ракета за місяць. Попередня масована атака 6 липня забрала життя щонайменше 15 людей у столиці.
Як заявив військовий аналітик Олександр Коваленко:
"Вони повністю перейшли на терор саме цією компонентою, бо бачать, що в нас є проблеми з її перехопленням. Балістика - це один із головних і найстрашніших викликів для України у 2026 році".
Станом на час публікації інформація про жертви та руйнування уточнюється. У частині Києва фіксують перебої зі світлом - ймовірно, через пошкодження інфраструктури або аварійні відключення. Офіційного підтвердження типу застосованої зброї від Повітряних сил на момент виходу матеріалу ще не надходило.
Вибухи в Києві лунають уже понад чотири роки. Станом на початок 2026 року російські сили запустили по столиці тисячі безпілотників, сотні крилатих і балістичних ракет. Це призвело до загибелі щонайменше 236 цивільних, серед яких 25 дітей, та поранення понад тисячі киян.
У 2026 році атаки не припинилися: у січні - комбіновані удари по ТЕЦ, у лютому - балістика по енергосистемі столиці, у березні - дронові нальоти на центр. Балістика типу "Іскандер" або аналогічно застосовані ракети С-400 падають майже вертикально, залишаючи вкрай мало часу на реакцію. Саме тому головним захистом залишається укриття - і вкрай важливо йти туди ще до появи перших вибухів.