Судимість Кривоноса не була таємницею під час призначення його головою НАБУ, та справу не вважали юридично значущою
Генпрокурор Кравченко встиг до відставки підписати підозру голові НАБУ за фіктивне усиновлення з метою створення штучної засади для ухиляння від відпвідальності в суді. Про це Кравченко повідомив у відеозверненні 14 вересня. Йдеться про події 2008 року, коли Кривонос працював агітатором у Юлії Тимошенко.
«Я підписав постанову про підозру на адресу директора НАБУ Семена Кривоноса, - заявив генпрокурор Кравченко у відеозверненні. - Я підозрюю його в підробці офіційних документів з метою отримання неправомірної користі в особливо великому розмірі, а також у фіктивному усиновленні з метою штучного створення засад для ухиляння від відповідальності у суді».
Торкнемося другого звинувачення - щодо усиновлення. Йдеться про події 2008 - 2009 років. Кривоносу тоді було 18 років.
За даними матеріалів суду, що відсутні в електронному реєстрі, Кривонос нібито підкупив девʼятьох студентів Київського університету ім. Шевченко та Київського лінгвістичного університету (КНЛУ), завдання яких було агітувати інших студентів стосовно голосування за Блок Юлії Тимошенко на виборах до Київської міської ради. Ці девʼять студентів «загітували» ще 17 інших студентів голосувати за Тимошенко, і кожному пообіцяли по 200 гривень.
Імовірно хтось з тих, кого агітували наймані Кривоносом «агітатори», написав заяву щодо підкупу. За матеріалами суду вина Кривоноса вважається доведеною.
Парадокс у тому, що у нульові роки саме так робилися політичні справи. Нібито агітатори-волонтери насправді отримували виногороду у штабів політичних сил, які змагалися на виборах. Переважно це була «чорна бухгалтерія», оскільки «білі кошти» законом були жорстко обмежені.
До агітації на виборах політичні сили залучила велику кількість людей. Але це була ризикована справа. Кожен раз правоохоронці могли «переплутати» факт працевлаштування агітатора з підкупом виборця. Імовірно саме це трапилося у справі Кривоноса. Йому не пощастило стати цапом-відбувайлом, з якихось причин.
Саме тому НАБУ неодноразово називало справу 2009 року проти Кривоноса «сфальсифікованою». Це частково правда, бо імовірно Кривонос у 18 років лише наймав агітаторів працювати на виборах за плату - на це вказує кількість студентів, з якими він мав стосунки.
У постанові Голосіївського райсуду Києва від 25 червня 2009 року вказано, що Кривоноса було звільнено від відповідальності на підставі ст.1, пункту «в» Закону України «Про амністію» в редакції 2008 року, згідно якої засуджені за нетяжкі злочині підлягають амністії, якщо вони мають дітей віком до 18 років.
Це найцікавіша частина історії. Бо виявилося, що Кривонос нібито є батьком дитини на імʼя Максим Хоменко, 2008 року народження. Пізніше підсанкційний політик Борислав Береза оприлюднив відео з матірʼю Максима Хоменка, де вона заявляє, що усиновлення її дитини було фіктивним.
Жінка вважала, що надає допомогу людині, якій терміново потрібно виїхати у справах до США - дитина була б плюсом при отриманні візи, оскільки гарантувала б, що батько малечі терміново повернеться додому. Про кримінальну справу жінка нічого не знала. Вона також повідомила, що пізніше Кривонос придбав «своїй» дитині велосипед.
«Пан Кривонос, розуміючи, що йому загрожує увʼязнення, домовляється через посередника з жінкою, щоб та допомогла йому нібито поїхати за кордон... Це усвідомлене введення в оману суду, це фальсифікація усього. Він на це йде, щоб уникнути відповідальності, а далі будує собі карʼєру», - каже Береза (наразі відповідне відео Youtube заблоковано для перегляду на території України через санкції проти Берези).
Цікавий факт: судимість Кривоноса не була таємницею під час призначення його головою НАБУ. Проте вони не вважали справу юридично значущою. Кандидатів оцінювала комісія, яка складалася з 6 експертів - 3 міжнародні (вони мали вирішальний голос) та 3, які були призначені Кабміном.
Саме у таборі міжнародних експертів виникли сумніви щодо справи Кривоноса. Про це заявила членкіня комісія Карен Грінавей - колишня агентка ФБР, яка багато років займалася розслідуванням міжнародної корупції. Проте експерти від Кабміну (Кирило Легких, Олексій Савчук та Повілас Малакаускас) одноголосно підтримали саме його кандидатуру. Попри детальне вивчення минулого, статків та родинних звʼязків група експертів у підсумку рекомендовала саме його уряду на посаду директора НАБУ.