Президент Фінліндії Александер Стубб скасував заборону на розміщення ядерної зброї на території країни. Це спровокувало погрози з боку Кремля
Фінляндія скасувала багаторічну заборону на ввезення та зберігання ядерної зброї на своїй території. Президент країни Александер Стубб підписав відповідні поправки до закону про атомну енергетику 26 червня, і вже 1 липня вони набудуть чинності. Кремль у відповідь пригрозив "відповідними заходами" - хоча ще три роки тому казав, що вступ Фінляндії до НАТО Москву "не цікавить".
Парламент Фінляндії ухвалив ці поправки ще 17 березня - 125 голосами проти 61, пише "DW". Законодавчі зміни відкривають можливість для ввезення, транспортування та розміщення ядерної зброї на фінській території - але лише якщо це пов'язано з національною обороною або колективними зобов'язаннями НАТО. Гельсінкі при цьому наголошує: ніхто не планує постійного розміщення ядерних боєголовок у мирний час.
"Це укріплює безпеку Фінляндії і всього НАТО", - заявив міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен.

Президент Стубб, своєю чергою, пояснив логіку рішення через концепцію стримування.
"Річ іде про ядерне стримування - стримуючий фактор, покликаний гарантувати, що його ніколи не доведеться застосовувати", - сказав він.
Хяккянен також відповів на погрози з Москви, зазначивши, що у Гельсінкі "абсолютно готові" до реакції Росії. На його думку, зміна законодавства навпаки знижує ризик того, що Фінляндія стане об'єктом військової активності з боку РФ.
Фінляндія приєдналася до НАТО у квітні 2023 року - після того як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Тоді Кремль заявляв, що вступ сусідньої держави до альянсу не становить загрози і Москву "не цікавить". Тепер та сама Москва погрожує наслідками через кроки, які Гельсінкі робить саме як член НАТО.
У січні 2026 року Фінляндія офіційно вийшла з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Стубб тоді пояснив це просто: "Реальність така, що нашим сусідом є агресивна імперіалістична держава під назвою Росія, яка сама не є учасником конвенції і сама безжально застосовує наземні міни". Тепер ядерне питання стало наступним кроком у тій самій логіці.
У травні 2026 року Стубб запропонував Європі вступити в прямий діалог з Росією, заявивши, що для цього "прийшов час". Це свідчить про складність фінської позиції - Гельсінкі одночасно посилює оборонний потенціал і не закриває дипломатичний канал. Однак рішення щодо ядерної зброї показує: безпекова логіка переважає.
Ще у березні 2026 року, коли парламент голосував за поправки, Кремль уже погрожував Фінляндії через ядерне табу - речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що це "призводить до ескалації напруженості" і не виключив "відповідних заходів". Гельсінкі обрав ігнорування цих попереджень - і дочекався підпису президента.
Паралельно Росія сама нарощує військову присутність поруч із Фінляндією. Навесні 2026 року стало відомо, що РФ будує нову військову базу біля кордонів Фінляндії - перший повністю новий гарнізон з часів СРСР. Об'єкт у селі Нова Вілга під Петрозаводськом розрахований на від 4 до 6 тисяч військовослужбовців і розташований приблизно за 175 кілометрів від фінського кордону.