Агресори хочуть покращити навички контролю та стеження, тому приймають нові закони у рф, які це дозволять зробити
Федеральна служба безпеки рф хоче більше стежити за користувачами російського Інтернету. Їх метою є маскування своїх агентурних спецоперацій. Зараз силовики зайняті тим, щоб пролобіювати поправки до законопроєкту Державної думи росії, які розширять їх інструментарій цифрового авторитаризму.
Про це повідомляють аналітики з американського Інституту вичинення війни у своєму новому звіті. ФСБ, ймовірно, зможе стежити окрім користувачів, ще й за банківськими та телекомунікаційними компаніями.
Російські спецслужбісти отримають контроль над базами даних великих компаній, і це може бути спробою посилити стеження за територією, яку росія окупувала у війні з Україною. Під загрозу інформаційній безпеці також потрапляють й інші країни, які користуються послугами Російської асоціації відкритих даних. Експерти додали, що в серпні Кремль намагався змусити "Яндекс" надавати ФСБ дані міжнародних користувачів. Тобто йде мова вже не лише за одних росіян.
Останнім часом в росії цензура в Інтернеті стає дедалі жорсткішою, а державний апарат забирає все більше свободи у громадян. З 2012 року в країні запрацював реєстр заборонених сайтів. Це стало першою "ластівкою" перед насуванням жахливих заборон на свободу слова. Роскомнагляд міг блокувати сторінки, де за його думкою, розміщували дитячу порнографію, пропаганду суїциду чи наркотиків. Згодом ці статті розширились і причин для блокувань стало ще більше. В росії активно практикують "бан" незалежних ЗМІ та блогів. Їх клеймлять "іноземними агентами", які поширюють "інформацію екстремістського характеру". Усі новини про війну в Україні, у яких не відображається точки зору влади рф, також заносять в список "нелояльних джерел". Наприкінці 2022 року уряд рф вніс "пропаганду ЛГБТ" до списку забороненого контенту. Роскомнагляд також масово почав блокувати VPN-сервіси з 2021 року.
Також цікавим виявився й конфлікт Роскомнагляду з месенджером Telegram. У липні 2017 року Telegram Messenger LLP внесли до реєстру організаторів поширення інформації. 13 квітня 2018 року Таганський районний суд Москви задовольнив позов відомства і вирішив заблокувати месенджер Telegram на території росії. Зазначалось, що саме за запитом ФСБ росії Роскомнагляд звернувся до суду з вимогою блокування Telegram. Конфлікт Дурова та силовиків стався через те, що той відмовився надати ФСБ ключі дешифрування повідомлень. Проте це не вийшло зробити, адже Телеграм виявився хитрішим та обійшов усі заборони. Він працював ніби так, що нічого і не сталось. Потім стало відомо, що чиновники відступили від вимоги щодо обмеження доступу до месенджера.
Статистика заблокованих ресурсів доводить, що в країні активно ведеться цензура інформації. За 2022 рік Роскомнагляд вніс до Єдиного реєстру забороненої інформації понад 384 тисячі посилань і сайтів. Російське видання "Настоящее Время" повідомляло, що лише за перше півріччя 2023 року цензори заблокували понад 885 тисяч сайтів - це на 85 відсотків більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Відомство також заблокувало або видалило близько 1,1 млн окремих матеріалів, що на 10 відсотків більше, ніж за весь 2022 рік.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.