Під Куп’янськом та Лиманом наступ орків зупинено: як місцеві пережили загострення - репортаж "Інформатора"

Читать на русском

Ситуація загрозлива, але є нюанси: ворог сконцентрував на північно-східній дільниці фронту значні сили, проте значного успіху не мав - місцеві мешканці та військові аналітики розповіли нам деталі

Читать на русском
Куп'янськ та Лиман - колаж: Інформатор-Україна
Як рік тому, Куп'янськ та Лиман знов опинилися у гарячій зоні війни.

Ситуація загрозлива, але є нюанси: ворог сконцентрував на північно-східній дільниці фронту значні сили, проте значного успіху не мав - місцеві мешканці та військові аналітики розповіли нам деталі

Сили оборони відбили наступ росіян на лінії Куп'янськ - Лиман 21 червня. Саме там російська армія з середини липня намагається перейти в активний наступ. Але виходить не дуже, хоча в регіоні тривають інтенсивні обстріли, йдуть бої. На додаток і в Куп'янську, і в Лимані живуть люди. Інформатор розбирався, як цивільні переживають черговий наступ росіян та чому у загарбників під Лиманом багато сил, але так мало шансів.

В цілому ситуація виглядає загрозливою. В Генштабі заявили, що ворог сконцентрував на вісі Куп'янськ-Лиман:

  • близько 100 тисяч особового складу;
  • понад 900 танків,
  • 555 артилерійських систем,
  • 370 РСЗВ.

Проте є нюанси. Розбираємося докладно у ситуації на цій гарячій ділянці. 

Жити зараз в Куп'янську - це як грати в руську рулетку

«Прильоти постійно. Це як «російська рулетка» - сидиш і думаєш, по твоєму дому чи ні. Канонаду чути постійно. Потроху звикаєш до такого життя, не будеш же жити постійно в погребі. Багато хто махнув рукою – будь що буде. Або як ще кажуть, як Бог дасть. Найстрашніше – це не загинути зразу, а залишитися калікою, або помирати тиждень під завалами», - розказує в соцмережах місцева мешканка.

Місцеві люди похилого віку не хочуть виїздити
Місцеві люди похилого віку не хочуть виїздити

Місцева влада запрошує евакуюватися – дехто вже скористався цією можливістю. Дехто боїться виїздити і не має на кого полишити будинок і господарство. Переважна більшість з тих, хто залишився – люди похилого віку, які бояться їхати в невідомість.

Окупанти гатять по громаді щодня
Окупанти гатять по громаді щодня

Місцеві пояснюють, що значно допомагають волонтери з гуманітарною. Періодично через обстріли у місті зникає зв'язок, газ, світло. Проте працюють рятувальники, міська влада, поліція, приїздять з прокуратури документувати злочини.

«Живеться тяжко. Постійно тримаємо вдома запас води, дров, щоб зготувати їсти на вогнищі, свічок. Маємо облаштовані для нічлігу погреби чи підвали. Вистоюємо черги то за гарячим обідом, то за гуманітарною допомогою. Дуже важко. Проте, Бог терпів і нам велів», - каже жінка.

Звязок та комунікації постійно зникають
Звязок та комунікації постійно зникають

У Куп'янську переконані, що місто росіяни не захоплять, адже ЗСУ добре укріпили декілька ліній оборони тут – бо унаслідок прориву і захоплення Куп’янська, окупанти отримають плацдарм для наступу на Чугуїв і Балаклію. І тут з ними важко сперечатися. У росіян мало шансів. Чому, читайте далі

Куп'янськ – другий найбільший залізничний вузол Харківської області – після Харкова. Саме через місто з російських Валуйок проходить гілка постачання, яка живить всю північну частину Луганської області. Куп’янськ  знаходиться за 40 км від кордону з росією. До фронту ще ближче – умовно кілометрів 30 – 35.

У місті мало хто залишився
Купянчани почали виїзжати з міста у перші дні війни, скільки людей залишилось зараз, невідомо. 

Місто було окуповано російською федерацією 27 лютого 2022 року. Мер міста Генадій Мацегора практично відразу здав місто окупантам, пояснивши свій вчинок тим, що не хотів, аби тут було багато людських жертв. 10 вересня Збройні сили України звільнили місто. До окупації у Купянську проживали понад 27 тисяч осіб.  

Скільки проживає зараз – ніхто сказати не може, у місті перебувають військові, часто приїздять журналісти та волонтери. Але людей значно поменшало. 

Лиман – місто мертвих

Ще більше не пощастило мешканцям Лиману, Донецької області. До війни місто називали зеленими «легенями» Донбасу. Адже на території Лиманської громади  - 40 тис. гектарів лісів, розташована частина Національного природного парку «Святі гори», заповідник «Крейдяна флора», багато заказників, сотні озер і озерець, річка Сіверський Донець, близько 200 баз відпочинку і оздоровчих таборів.

Проте зараз «легені» можна назвати спаленими війною – ліси та заповідники заміновані, а бази відпочинку перетворилися на військові бази.

Місто Лиман зазнало руйнувань двічі за минулий рік
Місто Лиман зазнало руйнувань двічі за минулий рік

Окупанти захопили місто у травні минулого року, а восени його звільнили Сили оборони. За часи окупації імсто перетворилось фактично на Маріуполь - руйнування тут катастрофічні, а могили цивільних й досі в дворах, хоча їх поступово ексгумують. Проте обстріли тут щоденні – лінія фронту проходить в 20 кілометрах.

Місцева влада підрахувала, що у Лимані зруйновано більш, як 85% житлового фонду. Жити в місті залишились одиниці. Серед таких – Олександр, який розповів яка живеться у прифронтовому Лимані.

Людей у Лимані майже немає
Людей у Лимані майже немає

Чоловік на початку повномасштабного вторгнення відправив доньок та онуків на Західну Україну. Улітку минулого року через обстріли з дружиною вимушені були евакуюватися до так званої «ДНР» - на підконтрольну Україні територію виїхати не змогли. Зараз дружина залишається там, у друзів, чоловік повернувся – каже. що мусить слідкувати за своїм будинком, та двома квартирами дітей. Також з ним зв’язалися сусіди, аби доглянув і за їхніми будівлями.

«Я один на цілу вулицю лишився. Щодня обходжу територію, йду до квартир дітей. Дивлюся, як там і що – може що зробити треба чи прибрати, годую залишених тварин. Улітку кошу бур’яни, вчора забивав вибиті дошки на вікнах, вже, мабуть вчетверте – постійно вилітають. Вікон вже давно нема… Найгірше те, що від самотності почав дичавіти. Можу забути зуби почистити, можу махнути рукою на те. щоб увечері помити ноги. Рятують книги. Інколи є зв'язок і інтернет», - каже він.

Місцевим відчайдухам, що залишились, допомагають військові та волонтери – вони доставляють продукти, ліки, побутову хімію, питну воду. Працюють декілька пунктів незламності – тут можна зарядити телефон, вийти в інтернет та навіть випрати одяг.

85% житлового фонду зруйновано
85% житлового фонду зруйновано

«Найбільша моя мрія, щоб все скінчилось – додому повернулась дружина, діти, онуки, мої друзі і сусіди. Бо зараз місто практично мертве», - розказує Олександр.

У те, що місто захоплять – лиманці не вірять. Кажуть, що у цьому їх переконали наші військові.

Не зважаючи на війну та обстріли, вакансії у місті є. На сторінці місцевої військової адміністрації описана історія працевлаштування жінки на місцевий водоканал.

Працевлаштування в прифронтовому місті - вже подія
Працевлаштування в прифронтовому місті - вже подія

Також чимало вакансій у місцевому центру зайнятості: від економіста, юриста і водолаза – до водія, штукатура і продавця. Та працювати нікому…

Робота є, незважаючи на війну
Робота є, незважаючи на війну

«Може й прилаштувався б десь на роботу, але невигідно – постійні обстріли, ризик, думай, як дістатися до роботи, а потім пів робочого дня в підвалі сиди. Охочих працювати в прифронтовому місті мало…», - пояснюють місцеві.  

 Лимано-Куп’янська вісь: росіян тут багато, але вони слабкі

Як повідомили сьогодні уранці в Генштабі, минулої доби  загарбники  продовжили атаки на Купянському та Лиманському напрямках, проте Сили оборони України відбивають спроби наступу ворога.

Речник Східного угруповання ЗСУ Сергій Череватий констатував, що ворог зосередив там десантні підрозділи, найкращі мотопіхотні підрозділи, у резерві - територіальні війська, приватні військові компанії. Незважаючи, на величезну кількість військової техніки, Череватий підкреслив, що майже вся вона стара, ще з радянських часів.

Карта боїв
Карта боїв

Військовий експерт Костянтин Машовець також констатує, що на порівняно вузькій ділянці фронту окупанти розвернули відразу дві загальновійськових армії, 1 армійський корпус та 2 дивізії. Загалом, можна нарахувати 21 формування рівня бригада- полк та досить потужну артилерійську складову.

 «Перед нами класичне оперативне угруповання військ з яскраво вираженими наступальними ознаками: ступінь концентрації військ – явно аномальна, – десант + танки, це навряд чи «виключно для оборони», бойові порядки ешелоновані, а найбільш перспективні напрямки посилені підрозділами танкової та десантно-штурмової дивізій. До всього противник нарощує можливості системи управління та тилового забезпечення», - пояснює експерт.

За його словами, окупанти чекають відповідного моменту та сподіваються, що їхні колеги на Півдні змусять ЗСУ «розпакувати» основну частину своїх резервів. Як тільки почнуться активні бої за Південь – росіяни готові потужно ударити на Купянському та Лиманському напрямках. А поки що вони з’ясовують ситуацію, слабкі місця та покращують своє становище на тактичному рівні.

За словами Машовця, в російських штабах вирішують головний напрямок удару – ближче до кордону (Купянськ) чи Лиман та Борова.

Це підтверджує і заступник міністра оборони Ганна Маляр. За її словами, після поразки в Києві кремль поставив своїм військовим задачу вийти на кордони Донецької і Луганської областей. Щойно ЗСУ перехоплюють оперативну ініціативу і починають просуватись вперед, ворог одразу активізується на додаткових напрямках, щоб відволікти і відтягнути наші сили туди. Нині росіяни панікують через просування Сил оборони на Бахмутському напрямку.

Втім, як пояснює Костянтин Машовець, противник сподівається на літню кампанію.

«Їх плани може зруйнувати одна річ. Не хочу зараз видавати, проте я впевнений, що так і станеться. Підставою для цього є той факт, що командування противника, проводячи підготовку до цієї операції, на мою думку, припустилося лише однієї, але дуже важливої помилки. Хоча робило все, ніби-то, вірно - поступово, приховано і «прикривалось ганчірям». Коріння цієї помилки знову ж таки перебуває у звичній для російського командування тенденції - недооцінці свого супротивника (тобто ЗСУ) при оперативному плануванні своїх дій. Вони знову відмовляють українському військовому командуванню у здатності мислити стратегічно та нестандартно. За що, швидше за все, і поплатяться, вкотре», - інтригує експерт.

Військові тримають оборону напрямку
Військові тримають оборону напрямку

Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко теж не впевнений, що у росіян щось вийде на Купянсько-Лиманській вісі.

«Після початку операції з імітації епічного наступу росіяни вже за тиждень через тиждень демонструють зниження ініціативи, а по ряду локацій навіть повернення на початкові позиції під тиском Сил оборони. Цей вражаючий «кулак» був недостатнім для реалізації чогось глобального. ЗСУ  після звільнення більшої частини Харківської області, теж на місці не сиділи та облаштували лінії оборони, які окупантам вдалося дещо продавити лише на самому початку свого ривка, а потім, процес захлинувся. При цьому в ході операції з імітації наступу росіяни не тільки зазнали суттєвих втрат, але й було ліквідовано командира 96-ої розвідувальної бригади 1-ї ТА, полковника Максима Харламова та полковника, 1-ї мобільної бригади РХБЗ Євгена Тихно. Непогано наступають», - пояснює Коваленко.

Проте інтенсивність вогню та штурмові дії продовжуються, а тому слід розуміти, що нашим хлопцям на Лимано-Куп'янській осі дуже, дуже непросто. Все залежить, як не дивно, від подій на Півдні. Найголовніше, що своєю імітацією російське командування не тільки нічого не досягло, відвернуло свою увагу і розосередило ресурс, відтягнувши з Півдня та Донецької області сили. А також Втратило ресурс та офіцерів аж ніяк не молодшого командного складу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.