Німеччина почне отримувати дані про українські рахунки - що це означає для біженців
Українські банки передадуть Берліну дані про рахунки податкових резидентів ФРН у межах CRS
Українські банки почнуть автоматично передавати Німеччині інформацію про рахунки клієнтів, які є податковими резидентами цієї країни. Обмін фінансовими даними відбуватиметься в межах міжнародного стандарту CRS, а перші дані мають бути передані до 30 вересня. Тож наявність рахунку в українському банку більше не залишатиметься поза увагою німецьких податкових органів.
Про це повідомляє німецьке видання Ausnews.de. Для українців, які живуть у Німеччині й мають рахунки в українських банках, це означає, що інформація про такі рахунки та окремі доходи з них може автоматично потрапити до німецьких податкових органів.
Common Reporting Standard - це міжнародний стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки між державами. У межах цієї системи фінансові установи визначають податкову резидентність клієнта та передають передбачені стандартом дані своїм податковим органам, які надалі обмінюються інформацією з відповідною країною. При цьому сам факт наявності рахунку за кордоном не є порушенням. Ризики можуть виникати, якщо людина повинна була повідомити про активи або доходи, але не зробила цього.
За даними видання, обмін може охоплювати ім'я та прізвище власника рахунку, інформацію про фінансову установу, залишок коштів на кінець звітного періоду, а також окремі види доходів - зокрема проценти, дивіденди та інші виплати. Завдяки цьому німецькі податкові органи зможуть зіставляти отримані дані з тим, що людина зазначає у власній податковій звітності.
Кого стосуються нові правила найбільше
Окрему увагу видання приділяє українцям, які отримують у Німеччині соціальні виплати Bürgergeld, Grundsicherung або допомогу за програмою AsylbLG. Під час призначення таких виплат заявник має повідомляти компетентні органи про майно та фінансові ресурси у випадках, передбачених правилами відповідної програми. Тому власникам рахунку в Україні варто перевірити, чи була ця інформація вчасно передана до Jobcenter або Sozialamt, якщо це було обов'язковою умовою.
Якщо приховані активи або доходи вплинули на право на соціальну допомогу чи її розмір, відповідне відомство може вимагати повернення надміру отриманих коштів, а в окремих випадках - застосувати додаткові санкції. Окрема категорія - ті, хто працює або веде бізнес і є податковим резидентом Німеччини: для них важливий не лише сам рахунок, а й доходи за ним, зокрема проценти за депозитами, які потрібно правильно відображати у податковій декларації Steuererklärung.
Видання радить власникам рахунків в українських банках вже зараз перевірити, чи має банк актуальні дані про країну їхньої податкової резидентності та інші відомості, потрібні для CRS-звітності. Це особливо стосується тих, хто після переїзду до Німеччини так і не оновив інформацію у своєму українському банку.
Раніше Інформатор повідомляв, що Німеччина скорочує виплати для біженців з України: ті, хто прибув до країни з квітня 2025 року, більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за схемою для прохачів притулку. Сума соціальної допомоги для цієї категорії зменшиться приблизно на 100 євро щомісяця, а відповідний законопроєкт уряд Німеччини хоче ухвалити до кінця року.
Також ми писали, що з 1 липня рахунки українців за кордоном перевіряють за новими правилами фінмоніторингу. Для пересічних громадян ці зміни не запроваджують нових податків чи обов'язків декларування, але дають податковим органам якіснішу інформацію про рахунки резидентів за кордоном.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
