Новий український посол в Угорщині Шандор критикує ініціативи українських гірських громад
Новий український посол в Угорщині Шандор критикує ініціативи українських гірських громад, стверджуючи, що дозвіл на краще життя гуцули мають отримувати не тільки від європейських еко-активістів, але і від сусідів по кордону, - пише професор Степан Поп у блозі на Obosrevatel.net.
Замість того, щоб разом з громадами шукати шляхи вирішення і запобігання консервації економічного розвитку депресивних гірських регіонів, основною дохідною частиною яких досі є вирубка лісу та збиральництво.
При чому, тижнями напередодні президент на нараді в Закарпатті заявив, що регіон може стати драйвером економіки України. І тут емоційна промова дипломата, який мав би піднімати імідж нашої держави на міжнародному рівні, а натомість публічно критикує будь-який потенціал до розвитку. Позиція депутата та дипломата може погіршити стосунки України із сусідами по кордону та ставить під сумніви єдність влади. Та й сама промова, після перевірки наведених фактів (що не відповідають дійсності), змушує задуматися про безпеку нашої держави з такими представниками зовнішньої політики.
Економічний колабораціонізм – так можна назвати тих, хто умисне чи несвідомо блокує розвиток регіону. Чи не прагне обранець "Слуг народу" заробити репутаційний капітал, критикуючи проєкт по створенню дороги Ясіня-Чорна Тиса та розвиток рекреаційної зони у карпатському регіоні, замість конструктивного діалогу всередині власної політичної сили? Що цікаво, говорячи про непотрібність туристично- рекреаційного розвитку Закарпаття, уродженець нашого регіону не заперечує проти будівництва курортів у інших гірських регіонах.
Заява була оприлюднена на сторінці еко-активістів "Free Svydovets", що намагаються зупинити створення туристичного курорту "Свидовець" на територіях Ясінянської та Чорнотисянської громад, котрі виступають з ініціативою розвивати економіку рідного краю.
Федір Шандор стверджує, що створення дороги та рекреаційної зони поблизу гірського села Чорна Тиса змінить ландшафт гірського масиву Свидовець, а це вплине на водний басейн річки Тиси, яка протікає по території сусідніх країн. Такі зміни нібито потребують дозволів від урядів Угорщини, Румунії та Сербії, і це призведе до зростання напруженості у стосунках. "Я сам беруся повідомити про це парламенти відповідних країн", заявляє Федір. Проте фактична перевірка проєкту за висновками науковців, які здійснюють роботу над звітом з оцінки впливу на довкілля показує, що туристичний курорт Свидовець, який ініційовано місцевими громадами, не вплине на басейн річки Тиса. За словами Людмили Архіпової доктора технічних наук з екологічної безпеки, професора Івано-Франківського національного університету нафти і газу такі побоювання безпідставні, оскільки"цей гірський регіон – найбільш багатоводна територія України. Курорт споживатиме води в кількості, що не перевищуватиме 5 відсотків стоку річки Чорна Тиса".
Головна ідея, яку висловлює Шандор, це те, що розвиток Закарпаття може ускладнити і так вже складні відносини з Угорщиною, Румунією та Сербією. Та досвід України демонструє протилежне: відсутність сильної економічної та політичної позиції, прагнення всім догодити, перетворює країну на жертву, з якої можна знущатися. Натомість розумний розвиток потенціалу, створення економіки з доданою вартістю, якою є туризм, дозволить проводити переговори на рівних та відстоювати власні інтереси.
Степан Поп – доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України, завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування ДВНЗ «Ужгородський національний університет» – співкерівник. Очільник робочої групи по формуванню звіту впливу на довкілля ТРК «Свидовець»