Вимога Кремля повторює ультиматум 2021 року, після відмови від якого почалося повномасштабне вторгнення
На мирних переговорах в Абу-Дабі, що мають відбутися на початку листопада, Росія планує висунути вимогу про повернення НАТО до кордонів 1997 року. Тобто про виключення з альянсу Польщі, країн Балтії та Фінляндії. Про це з посиланням на джерела повідомляє британське видання The Telegraph. Це означає, що Кремль повернувся до "ультиматуму Путіна" 2021 року, який, як відомо, відхилили НАТО та США - і потім почалося вторгнення в Україну.
За даними The Telegraph, раніше Кремль обговорював лише компромісні варіанти власного мирного плану - наприклад, передачу Донбасу без бою видання вважало поступкою з боку Москви. Тепер же йдеться про повернення до вимог обмежити НАТО, які Володимир Путін ще 2021 року називав "корінною причиною" війни. Видання наголошує: такий крок логічний лише тоді, коли Путін упевнений, що має реальні шанси домогтися свого.
"Наша позиція залишається такою ж, як у січні 2022 року", - заявив високопосадовець одного з європейських урядів, якого цитує The Telegraph.
Європа, судячи з усього, не готова піддатися вимогам Путіна, адже це означало б ослаблення східного флангу НАТО на користь країни, яка 2022 року розпочала повномасштабну війну проти партнера альянсу - України. Але ключовою тут залишається позиція президента США Дональда Трампа, без якого НАТО фактично залишається фікцією. Ймовірно, вимога про кордони 1997 року з'явилася саме після домовленостей між Трампом і Путіним: 25 жовтня президент Зеленський визнав, що між Росією та США може існувати масштабніша угода, деталі якої йому не відомі.

Додатковий парадокс ситуації в тому, що у ключових європейських країнах НАТО - Франції та Німеччині - на виборах мають реальні шанси перемогти праві радикали, готові підтримати обмеження для альянсу. Відоме правило перемовин - просити забагато, щоб потім "поступитися" чимось меншим - дає підстави вважати, що Європа відмовиться обговорювати обмеження НАТО, але натомість може погодитися на значно жорсткіші умови саме для України: виведення Збройних сил України не лише з Донбасу, а з чотирьох областей, відмову від вступу в НАТО і нейтральний статус, обмеження чисельності української армії та контроль над озброєннями.
Підтримка Росії з боку Трампа пояснюється не лише його особистими рисами - у цьому є зрозуміла для американців логіка. Президент США намагається надати Росії преференції та вигоди, щоб відірвати її від Китаю, у залежність від якого Москва дедалі глибше потрапляє через війну. Саме за такий зовнішньополітичний курс голосували американці, обираючи Трампа на останніх виборах.
Водночас у цих геополітичних розкладах Європа залишається союзником України, і саме вона може зіткнутися з прямою агресією з боку Росії вже не в переносному, а в буквальному сенсі. Повторна відмова повернути НАТО до кордонів 1997 року здатна спровокувати Москву на нову війну - так само, як це сталося з Україною після ультиматуму 2021 року. Водночас дедалі більшим геополітичним союзником України на цьому етапі стає Китай: надмірне посилення Росії в Європі йому невигідне, адже Пекін сам розглядає європейський напрямок як перспективний. Слідом за обмеженнями для НАТО (або одночасно з ними), ймовірно, постануть питання про зняття санкцій, закупівлі палива та відновлення "Північних потоків".
Ще один фактор, що вплине на вимоги Росії на переговорах, - результати листопадових виборів до Конгресу США. Саме тому зустріч у трикутнику запланована на початок листопада: навіть якщо вона відбудеться до дня голосування, загальна картина настроїв у США вже буде видна за соціологічними зрізами.
Наразі ситуація виглядає надзвичайно серйозною - не випадково блогери й медіа активно цитують народного депутата Олексія Гончаренка з його мирними планами. Він коментує саме "мирний план 2023 року", за яким Україна могла б зберегти практично всі свої території в обмін на нейтральний статус. Натяк тут прозорий: з часом пропозиції Росії стають лише гіршими.
Раніше Інформатор повідомляв, що у Путіна визнали необхідність залучення Європи до переговорів, оскільки США після саміту в Анкориджі так і не змусили Київ до поступок - про це заявив помічник російського правителя Юрій Ушаков.