Гончаренко не зупиняється - навіщо згадав мирний план 2023 року
На тлі публікації Financial Times про секретний план врегулювання війни народний депутат Олексій Гончаренко підтвердив існування цього документа й розкрив додаткові деталі його змісту
Народний депутат Олексій Гончаренко підтвердив статтю Financial Times з мирним планом 2023 року щоб підкреслити, що зволікання з мирними переговорами призводить до все гірших умов. Це повністю відповідає його позиції. Гончаренко закликає домовлятися з РФ та використовувати хитрість. Частина суспільства вважає це зрадницькою позицією.
Financial Times оприлюднила матеріал про приватний мирний план трирічної давності, а Гончаренко того самого дня підтвердив його автентичність та додав власні подробиці. За даними Financial Times, документ передбачав відведення російських військ до лінії фактичного контролю станом на 24 лютого 2022 року, визнання Україною Криму російською територією та надання Москві безперешкодного сухопутного коридору до півострова. Натомість Україна мала отримати захист з боку країн НАТО, а Росія - розпочати прямі переговори з Вашингтоном щодо власних гарантій безпеки.
"Я підтверджую план мирної угоди, який витік у FT. Зі свого боку додам кілька інсайдерських деталей, за яких мало кому відомо. Коридор суходолом до Криму - автомобільну дорогу та залізницю - мали б побудувати за рахунок Росії", - написав нардеп Олексій Гончаренко.
Депутат також пояснив, чому найскладнішим питанням перемовин стала саме охорона майбутнього коридору.
"Найскладнішим було питання, як його охороняти. Тому росіяни були готові віддати Мелітополь, але ось Токмак - ні: боялися, що ми перекриватимемо коридор артилерією", - зазначив Гончаренко.
У обговоренні плану, за інформацією видання, брали участь американський юрист Річард Конн, інвестбанкір Боб Форсман, колишній очільник Nord Stream 2 Маттіас Варніг та український продюсер Олександр Роднянський. Однією з ключових фігур процесу називають бізнесмена Романа Абрамовича. Президент Володимир Зеленський і, на той момент, ще голова Офісу президента Андрій Єрмак відмовилися від тієї угоди - і саме на цьому Гончаренко будує свій аргумент, побічно підштовхуючи аудиторію до запитання, чи була категорична позиція Банкової на початку 2023 року стратегічно правильною з огляду на нинішній перебіг подій.
Навіщо Гончаренко все це пригадав?
На початку жовтня 2026 року Гончаренко опублікував резонансну статтю під назвою "Мирний план Гончаренка: як зупинити війну крок за кроком". У ній він запропонував прагматичний та поетапний підхід до переговорів з Росією, що включає обговорення нейтрального статусу України та взаємні поступки. Через цю пропозицію його жорстко розкритикували, внесли на сайт "Миротворець" та виключили з парламентської фракції "Європейська солідарність".
Навіщо йому план 2023 року
Розповідаючи про кулуарні переговори трирічної давності, Гончаренко намагається довести українському суспільству, що ідея компромісних переговорів - це не його особиста "капітуляція", а реальність, яку найвище керівництво України та міжнародні партнери детально обговорювали ще 2023 року.
Також Гончаренко хоче показати, що позиція Росії не завжди була абсолютно монолітною та жорсткою, а кулуарна дипломатія теоретично могла принести Україні деокупацію важливих територій без важких фронтових втрат.
Підтверджуючи, що президент Володимир Зеленський і Андрій Єрмак навідріз відмовилися від тієї угоди, Гончаренко (вже як незалежний опозиційний політик) побічно підштовхує аудиторію до дискусії: чи була категорична позиція Банкової на початку 2023 року стратегічно вірною, враховуючи важке виснаження і ускладнення ситуації на фронті до 2026 року, що послідувало за цим?
За що критикують позицію Гончаренка
Головний аргумент критиків та офіційного Києва полягає в тому, що будь-яка фіксація кордонів по лінії фронту чи територіальні поступки не зупинять Росію. Перемир'я буде використане Кремлем лише як перепочинок для накопичення сил, модернізації армії та нового, більш підготовленого удару з метою повного знищення України.
Крім того критики наголошують, що відмова від міжнародно визнаних територій (навіть тимчасова) руйнує основи глобальної безпеки та деморалізує суспільство, яке принесло величезні жертви заради відновлення територіальної цілісності. Опоненти Гончаренка звинувачують його у політичному маневруванні. Вони вказують на те, що на початку повномасштабної війни він займав максимально жорстку позицію, а перехід до "мирних планів" у 2026 році може бути продиктований бажанням зіграти на втомі суспільства від війни задля отримання електоральних балів перед майбутніми виборами.
Ну і нарешті, найважливіше тут у тому, що будь-які плани поступок виходять із припущення, що Володимир Путін справді готовий зупинитися і дотримуватися домовленостей. Проте реальних ознак того, що Москва відмовилася від своїх максималістських цілей (ліквідація суверенітету України), наразі немає.
Раніше Інформатор повідомляв, що в рейтингу медіагучності потенційних кандидатів у президенти Гончаренко різко наздогнав лідерів саме завдяки своїм заявам про мирні перемовини, які частина аудиторії сприйняла як капітуляцію.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
