Нацкешбек та банківська таємниця: що податкова хоче про вас знати та чим це загрожує, пояснив адвокат

Наприкінці 2024 року Державна податкова служба (ДПС) значно збільшила перевірки приватних непідприємницьких рахунків та пробує стягувати податки з доходів, які отримані на карткові рахунки громадян. Хто може опинитись у полі зору фіскалів і чим це їм може загрожувати, пояснив адвокат Богдан Янків.

Стаття 162.1.1 Податкового кодексу, говорить, що платниками податків є фізичні особи – резиденти, що отримують доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Якщо вам зараховують якісь кошти чи в Україні, чи на іноземні рахунки, вони майже завжди підпадають під оподаткування. По суті можна виділити три типи доходів фізичних осіб:

• Виплати, що можна оподаткувати, як бізнес, наприклад, ФОП чи ТОВ, і платити підприємницькі податки.
• Виплати, що не підлягають оподаткуванню, передбачені в статті 165 Податкового кодексу – доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Якщо у вас тип доходу, який перелічений у цій статті, ви його можете отримувати і не платити податок.
• Ваш дохід як фізичної особи, якщо він не підпадає під перші два пункти.

Фізичні особи сплачують податок на доходи фізосіб (ПДФО) – 18% та військовий збір, який поки що становить 1,5%. З якого числа ставка військового збору зросте, поки незрозуміло. Президент ще не підписав Закон про підвищення податків, який передбачає підвищення цієї ставки до 5%.

Нацкешбек і Податкова

Ключовим захистом, який давав можливість не платити податок на звичайні перекази між рахунками та картками для більшості людей, була банківська таємниця. Стаття 60 Закону про банки та банківську діяльність фіксує, що ДПС не має інформації про доходи громадян і може отримати такі дані або на податковій перевірці, або за рішенням суду. 

“Тобто фактично інспектор із Податкової не може зайти на рахунок ні фізичної особи, ні юридичної особи, ні ФОПа і не може знати, скільки ж вони заробляють до того моменту, поки не проведе обґрунтовану перевірку. Але вже є спроби протестувати, як може відбуватися відкриття банківської таємниці без цього. Наприклад, у разі запровадження програми "Національний кешбек". Зокрема, згідно з постановою Кабміну №952, якою впроваджується Нацкешбек, всі, хто відкриває картку для отримання кешбеку в банку, погоджуються, що до неї буде мати доступ ДПС і щодо неї не буде діяти норма Закону про банківську таємницю. Щоправда, тут йдеться виключно про картку, яка використовується в програмі "Національний кешбек" без поширення на інші рахунки та картки”, - каже Богдан Янків.

Адвокат зазначає, що на іноземні доходи норма українського Закону про банківську таємницю взагалі не діє. А у ДПС є автоматичний обмін податковою інформацією з іншими країнами. Це передбачено міждержавною угодою щодо багатостороннього автоматичного обміну інформацією про фінансові банківські рахунки – CRS (Common Reporting Standard). 

“Тож, наприклад, Британія може передати інформацію за міжнародною угодою Україні, і завдяки цьому українська Податкова отримає доступ до інформації щодо доходів за кордоном і цілком може нарахувати на них податки. Власне саме так ДПС дізналася про всі виплати, які робить OnlyFans українським резидентам. І на основі цього українська податкова вже розіслала листи з пропозиціями сплатити податки”, - зазначив Богдан Янків.

Податкова активно шукає продавців, зокрема на OLX

За словами адвоката, ДПС збирає дані про доходи, які надходять на карткові рахунки не тільки через запити, а й аналізуючи дані про p2p (з англ. – "персона-персоні") платежі. Наприклад, ДПС може прослідкувати їх через контрольні закупки на інтернет-платформах, зокрема й на ОЛХ.

“Податкові інспектори мають напрацьовану схему щодо цього процесу. Як це виглядає? По-перше, як клієнти вони звертаються в інтернет-магазини зі спробою купити товар. Якщо на купівлю товару дають дані ФОПа на оплату – далі перевірки не йдуть. Якщо ж дають дані приватної картки – оплачують товар. А вже далі, після того, як сплатили за цей товар, подають до суду з проханням розкрити банківську таємницю, бо мають підозри, що знайдуть ще більше обороту. І в цьому випадку суди активно дозволяють податківцям розкрити банківську таємницю для стягнення податків”, - каже Богдан Янків.

Яка відповідальність фізосіб в Україні за несплату податків?

Може бути адміністративна відповідальність. Тобто сплата податку і штрафу. А може бути навіть кримінальна відповідальність. Але для цього треба мати немалий дохід, каже адвокат.

“По-перше, якщо Податкова виявила, що ви не сплатили податок – вона донарахує цей податок. По-друге,стаття 120.1 Податкового кодексу передбачає штраф 340 грн за несвоєчасне подавання декларації. По-третє, згідно зі статтею 125.1.1 того ж Кодексу, штраф за невчасну сплату податків становить 25% від суми несплаченого податку. Тут зверніть увагу, що цей штраф 25% рахується не від коштів, які ви отримали, а від суми податку, який не сплатили. Крім того, є стаття 212 Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальну відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 85 000 до 170 000 грн, а також наявність судимості. Проте, щоб була саме кримінальна справа, треба ухилитися від сплати податку на суму від 24 млн грн. Варто пам'ятати, що податкове законодавство на сьогодні не дає фізичним особам можливість платити податок із чистого доходу. Оподатковуються саме оборотні кошти, що зайшли на рахунок чи картку. Також треба знати, що Податкова має строк позовної давності три роки. Тож, якщо ви отримали дохід сьогодні – найближчі три роки ДПС може поставити питання щодо цього доходу та його оподаткування”, - пояснив Богдан Янків.

Верховна Рада планує розширити підстави для розкриття банківської таємниці

Верховній Раді рекомендували прийняти в цілому законопроєкт №9235 щодо окремих питань розкриття банківської таємниці та заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або безвісти зниклою за особливих обставин. Документ розробили для забезпечення законодавчих передумов включення до переліку підстав розкриття банками банківської таємниці випадків застосування санкцій, зазначених у рішеннях уповноважених органів державної влади, розгляді справ щодо захисту інтересів України як держави, а також вжиття нотаріусами заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Про це повідомили у пресслужбі Апарату ВРУ.  

Вказується, що комітет з питань правової політики 22 жовтня ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти в цілому законопроєкт №9235 щодо окремих питань розкриття банківської таємниці та заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Зміни внесуть до Цивільного кодексу та законів «Про нотаріат», «Про банки і банківську діяльність» та «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Цими змінами, зокрема, пропонується:

• визначити порядок встановлення нотаріусами опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також особи, зниклої безвісти за особливих обставин,
• розширити перелік осіб, яким банки розкриватимуть інформацію, що становить банківську таємницю, зокрема, передбачити її розкриття на запити нотаріусів для вчинення нотаріальної дії з вжиття заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Загалом у разі прийняття законопроєкту реалізація його положень дозволить близьким особам, зокрема, членам сім’ї фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою чи зниклою безвісти за особливих обставин, отримувати від нотаріуса свідоцтво про встановлення опіки над майном вказаних осіб, а також забезпечити захист прав та інтересів України в закордонних юрисдикціях під час розгляду справ, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України.  

Що говорять в НБУ про розкриття банківської таємниці

Збереження банківської таємниці залишається одним із принципових завдань Національного банку України, яке набуває особливої ​​актуальності у світлі інтеграції України до ЄС, де банківська таємниця також є важливою сутністю та інститутом. Про це 16 жовтня в інтерв'ю агенції "Інтерфакс-Україна" заявив голова НБУ Андрій Пишний.

"Банківська таємниця – це те, що визначає банківський сектор як окремий, можна сказати, пласт у соціальній взаємодії та одного із суб'єктів захисту демократії. Без банківської таємниці неможливо уявити ані ефективної банківської діяльності, ані довіри суспільства до легальної фінансової системи", – сказав Пишний. 

Він вказав, що наразі дискусія триває. Однак Пишний вважає, що цей допуск має бути чітко регламентованим, контрольованим, виправданим і в жодному разі не безлімітним.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Як продовжити отримувати пенсію у зв’язку з втратою годувальника після 18 років - інструкція від ПФУ
• Чи може новостворений ФОП увійти до Клубу білого бізнесу, пояснили в Податковій
• Зігрітися взимку допоможе біокамін - скільки коштує, де придбати
• Чи вдасться втримати курс гривні на рівні 45 гривень за долар у 2025 році - прогноз економіста