На порозі масових протестів: передвиборча кампанія в Польщі наближається до фіналу, але фаворита досі нема
Опозиція звинувачує владу в порушенні передвиборчого законодавства, а експерти вказують на рекордну поляризацію суспільства
У Польщі триває напружена передвиборча кампанія, й очевидного фаворита на парламентських виборах нема. Владу в Польщі звинувачують у нечесній грі, 41% виборців вважають, що вибори можуть сфальшувати. Проте правляча «Право і Справедливість» об’єктивно популярна серед свого електорату, хоч іноді це її штовхає до різких кроків щодо України. Ймовірно, після 15 жовтня відголоски суперечок між Києвом та Варшавою уляжуться, адже обидві країни зацікавлені в програші путіна, водночас вибори стануть справжнім випробуванням на міцність польського суспільства, підрив єдності якого неминуче стане ціллю російської пропаганди найближчими днями.
Вибухонебезпечна ситуація
У Польщі 15 жовтня відбудуться парламентські вибори, які вважають доленосними не лише поляки, але й у Брюсселі, адже вони визначатимуть політику країни на найближче десятиліття. Новообраний уряд може виявитися або більш євроскептичним, або ж навпаки, відстоювати якомога тіснішу інтеграцію. Йдеться також про підтримку сімей, про те, яку пенсію поляки матимуть, чи зможуть вільно вести бізнес у ЄС, якою буде політика держави щодо мігрантів та щодо ЛГБТ-спільноти, зрештою, яким буде повітря в їхніх містах. Попри велику долю скептицизму до політиків загалом, фіксують рекордну для Польщі кількість бажаючих узяти участь у голосуванні — люди кидають усе й повертаються на Батьківщину з-за кордону, аби проголосувати.
Пристрасті киплять, уже пройшли основні дебати між представниками політичних сил, але досі чиясь перевага не є явною. Консервативна партія «Право і справедливість» (PiS) Ярослава Качинського бореться за право виграти треті вибори підряд. Це може дати їм можливість провести «цементацію» влади, за зразком політсили угорського прем’єра Віктора Орбана. За результатами опитувань від 4 жовтня, владна партія набирає 39% голосів. Її ймовірний союзник у створенні владної коаліції після виборів, ультраправа «Конфедерація», може отримати 10%.
Натомість ліберально-демократична «Громадянська платформа» (PO) на чолі з Дональдом Туском, ймовірно, здобуде 30% голосів. Інші опозиційні партії набирають на межі прохідного бар’єра: Лівиця — 9%, а правоцентристська «Третій шлях» — 8%. Це означає, що сили розділилися практично порівну. Водночас на думку експертів, якщо на дільниці прийдуть ті, хто ще не визначився, вони обиратимуть переважно опозицію.
«Я боюся, що якщо результати будуть дуже близькими, особливо, наприклад, якщо екзит-поли будуть відрізнятися від реальних результатів, то ситуація, через те, що емоції сягають зеніту і все бурлить, то це все може закінчитися дуже погано», — заявив Якуб Бодзьоні з незалежної громадської організації Kultura Liberalna.
Таке колосальне внутрішнє напруження, якщо воно виллється в масові протести, загрожує стабільності цілого регіону, особливо на тлі російсько-української війни, але поляки можуть піти на такі ризики. Тим більше якщо вирішать, що їх обманюють.
Сфальшовані вибори?
Громадські організації, опозиція та незалежні ЗМІ звинувачують владу в нечесній грі. Вони мають на це підстави.
«Ці вибори, яким би не був їхній результат, вони не будуть рівними й не є рівними. І вони через це несправедливі. Це не конкуренція поміж кількома партіями, які репрезентують різні бачення держави — це конкуренція між державою, всією її махіною, та всіма опозиційними партіями» — вважає Якуб Бодзьоні з громадської організації Kultura Liberalna.
PiS змінила законодавство так, щоб маленькі села та міста, які в основному підтримують консерваторів, отримали більше виборчих дільниць. Водночас ускладнили голосування закордоном, де має підтримку опозиція: скоротили кількість дільниць, а якщо голоси не порахують вчасно, вони взагалі можуть не враховуватися. Уряд відкрив державну скарбницю, і, геть не типово для консерваторів, щедро роздає соціальні допомоги. Державні ЗМІ майже неприкрито відстоюють інтереси влади. Католицька церква надає кандидатам PiS можливість виступати перед прихожанами, хоч має бути поза виборчими процесами.
Насамкінець, 15 жовтня поляки не лише обиратимуть собі владу, але й візьмуть участь у референдумі. При тому питання маніпуляційні, сконструйовані так, аби підштовхнути виборців до «правильного рішення», адже перегукуються з передвиборчою програмою партії влади. Вони зі штибу: «Ви за вечір при свічках із Качинським, а чи за те, щоб Вас тут побили мігранти-ісламісти, яких напустить до Польщі Туск». На цьому тлі зростає недовіра.
«За опитуваннями в липні, 40% респондентів заявили, що вважають, що вибори в Польщі можуть бути сфальшованими. Тобто це опирається на канву тих самих емоцій. Не важливо, хто виграє, напевно з’являться такі голоси, що вибори в Польщі сфальшовані», — заявила Малгожата Кіліан-Гжегорчик, представник громадської організації Demagog.org.
Власне, згідно з дослідженнями від 6–7 жовтня, мова вже про 41%. Частіше про можливі фальсифікації говорять прихильники опозиції — 69%, при тому такий погляд поділяє лише 9% провладних виборців.
Але влада стверджує, що діє в межах закону. PiS докоряє "Громадянській платформі" в занадто великій поступливості Брюсселю на шкоду національним інтересам. А ще Дональду Туску весь час згадують спробу вкрай непопулярної реформи зі збільшення пенсійного віку для жінок, які свого часу розглядав його уряд.
Не все так однозначно
Своїм успіхом «Право і Справедливість» зобов’язані не лише популізмом та маніпуляціями — їхні погляди поділяє багато поляків, які традиційно є доволі консервативною нацією. Вони відчувають недовіру до лівих рухів ще із часів радянської окупації й в 1997 році провели люстрацію, «про всяк випадок» усунувши від влади всіх причетних до комуністів. Понад 71% вважає себе віруючими Католицької церкви. На цьому тлі, до прикладу, рівень терпимості до ЛГБТ у Польщі найнижчий в Європі — 15%. Для порівняння, Україна має 20%, а в сусідній Німеччині — 55%. Крім того, PiS одна з небагатьох політичних сил, яка дійсно звернула увагу на сільску місцевість, виділяючи допомоги фермерам, родинам із дітьми.
«Мені здається, це про політику супроти пихи, зневаги до малих міст та сіл. PiS справді добре знає свій електорат і точно відповів на їхні потреби… Цей електорат потребував конкретної підтримки: чи то соціальної, а чи ще якогоїсь іншої. І PiS відповів на ці потреби», — заявила Малгожата Кіліан-Гжегорчик, представник громадської організації Demagog.org.
Багатьом полякам також імпонують націоцентричні погляди влади, що й не дивно для країни, де у перші роки життя кожен вивчає вірш «Jestem Polakiem». PiS повсякчас підкреслює свій націоналізм, починаючи від суперечок з Україною через зерно та історію УПА, що виглядає не дуже гарно, зважаючи на ту залежність від західної допомоги, у яку ми потрапили, і закінчуючи протистоянням із Німеччиною за вплив у ЄС, що доволі сміливо. Водночас «Право і Справедливість» розуміє, що «постановка Києва на місце» можливо й підіймає рейтинг, але, якщо продовжувати в тому ж дусі, є ризик побачити на своєму кордоні росію.
Після розгортання війни в Ізраїлі, коли увага міжнародної спільноти зосередилася на Близькому Сході, поляки були одними з перших, хто нагадав світу, що не можна втрачати кремль із поля зору. Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що ніякого дипломатичного конфлікту між нашими країнами немає, а тоді закликав продовжувати підтримку України.
«Це, безумовно, сприяє росії та російській агресії проти України, це відвертає увагу світу», — пояснив Дуда свої погляди на напад ХАМАСу на Ізраїль.
Як результати виборів позначаться на Україні
«Громадянська платформа» критикує владу зокрема за те, що взагалі виникли суперечки через експорт зерна. Дональд Туск дорікає, що Варшава мала бути мудрішою, передбачливішою і подбати наперед, аби не допустити ситуації до рівня кризи. Він тактовно уникає говорити про те, що того ж слід було б очікувати й від Києва.
«Очевидно, що перемога України в цій війні в інтересах Польщі. Це також матиме наслідки щодо економіки та питань біженців, але тут наше ставлення як польської держави не повинно змінитися ні на йоту. Підтримка України у її воєнних діях не повинна бути предметом обговорення», — пояснює свою точку зору лідер опозиції.
Але насправді в польскому політичному просторі немає тих, хто хотів би перемоги путіна. Навіть та ж ультраправа «Конфедерація» проти кремля, хоч її лідер Кшиштоф Босак пропонував заблокувати поставки в Україну палива та зброї, доки ми не заберемо позов у СОТ. Проте, це швидше, мало вигляд спроби поставити «хлопа» на місце, такий собі акт загравання з виборцями, а не ініціативу на користь рф. Усі розуміють, що не можна давати російському імперіалізму розгорітися.
Щоправда, є ризик, що якщо після виборів «Право і Справедливість» співпрацюватиме з «Конфедерацією» аби створити уряд, відносини з Києвом стануть прохолоднішими, чи, швидше, більш діловими. Якщо ж політичним елітам, зокрема й Києву, вистачить мудрості не розпалювати суперечності й працювати над покращенням відносин, знайти приклади взаємовигідної співпраці, то є всі шанси виправити ситуацію.
«Пам’ятаю часи, коли президенти Олександр Кваснєвський та Леонід Кучма в діалозі між собою швидко та просто вирішували спірні ситуації. Також подібне було між Віктором Ющенком та Лехом Качинським, які знаходили спільну мову. Бо шукали нагоду піднятися над другорядними питаннями й розуміли довшу перспективу», — вселяє надію дипломат і колишній глава українського МЗС Володимир Огризко.
Персоналії саме цих польських політиків згадані невипадково — обидва були членами PiS. А Леха Качинського, брата-близнюка лідера партії Ярослава Качинського, ймовірно, ще і вбив путін, влаштувавши авіакатастрофу.
Водночас по-справжньому може бути викликом загроза великого громадського протистояння в Польщі, коли Варшава буде зайнята внутрішніми проблемами. Поляризацію суспільства, і в цьому нема сумнівів, активно підтримуватиме кремль. Ще до того, як поляки дізнаються результати виборів, а це відбудеться не раніше вівторка, 17 жовтня, у польському інфопросторі слід очікувати напливу російських тролів. Вони поширюватимуть фейки про фальсифікації, можливо, показуватимуть реальні випадки порушення закону, й гарантовано розпалюватимуть ворожнечу, адже це створить перевагу для путіна.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
