Морозний блекаут: що буде з опаленням в багатоквартирних будинках в разі мінусової температури?

Сьома хвиля енергетичного терору з боку росії, яка прокотилася Україною 23 листопада, призвела до більш масштабних руйнувань, ніж попередні. І хоча, відповідно до урядового звіту, цю ситуацію поки не можна назвати блекаутом, вона змусила задуматись над питанням: а чи не відбудеться він наступним разом? Та ще й у той час, коли вдарять сильні морози? Адже тоді мешканців багатоквартирних будинків може очікувати доля жителів Алчевську, які у 2006 році пережили гуманітарну катастрофу через замерзання системи опалення.      

Найбільша комунальна катастрофа в історії України

У січні 2006-го Алчевську, який сьогодні перебуває на окупованій території, допомагала вся Україна. Аварія трапилася усього за кілька метрів від однієї з двох котелень, які обігрівали 120-тисячне місто. Розірвало стару магістральну трубу, а це вмить зупинило теплопостачання. Доки комунальники  зреагували – вода в трубах перетворилася на кригу.

На ранок на тепломагістралі утворилися сотні проривів. Друга котельня зупинилася за добу. Не витримав силовий кабель, адже пів міста увімкнули електрообігрівачі. Ані обвідної труби, ані запасної електромережі не було. На вулиці тріщали 25-градусні морози. Люди вдома гріли батареї феном, щоби врятувати від замороження, та бігали до найближчого намету МНС за горням гарячого чаю. 

На те, що ліквідувати аварію, знадобився цілий місяць. Ще три роки вулиці міста нагадували окопи — комунальникам довелося замінити майже 80 кілометрів труб. 

Комунальна аварія завдала збитків у 100 мільйонів гривень. Від переохолодження, за офіційною статистикою тодішнього МНС, ніхто з містян не загинув. Проте медики фіксували вищу за норму смертність від серцевої недостатності.

Чи можливий “Алчевськ” у Києві?

“Я б не лякав людей тим досвідом. Причиною тодішніх подій була насамперед тупість місцевої влади, яка приймала неправильні рішення. Вона не прорахувала ризик заморожування системи. А до такого треба бути готовим, особливо коли температура падає до -25 °C. Ось система і замерзла, причому дуже швидко. А водопроводи лопнули”, – говорить Інформатору народний депутат Олексій Кучеренко, який на той час був першим заступником міністра ЖКГ України.

За його словами, у такому питанні, як ймовірні аварії систем теплопостачання, не останню роль відіграє професіоналізм місцевої влади. Непрацюючі через  відсутність електропостачання насоси за температури -10°C і нижче здатні спровокувати аварії на трубопроводах вже через 10-14 годин.

Судячи з усього, керівництво Києва це розуміє. І запевняє, що у Києві навряд чи виникне ситуація, як в Алчевську у 2006 році.

“У випадку, коли будуть сильні морози й не буде тепловодопостачання, щоб не розірвало труби та не вийшла з функціонування система, ми підготували план продувки злиття води з системи для того, щоб не пошкодило мережі. Це все пропрацьовано і такого не повинно бути”, – заявив міський голова столиці Віталій Кличко у “Великому інтерв’ю Вадима Карп’яка”.

Водночас він закликав жителів столиці завчасно дізнатися про пункти обігріву, підвозу води та інші критично важливі речі для життя. “Ми зробимо все, щоб такого сценарію не було, але гарантувати не можемо, тому кожен з нас також має бути підготовлений, щоб максимально швидко реагувати”, – наголосив мер Києва.

Що робить влада для убезпечення міст від замороження?

Системи водопостачання, опалення та каналізації в багатоквартирних будинках працюють лише за умови електроживлення. Тобто на випадок відключення електроенергії всі бойлерні і котельні повинні бути забезпечені безперебійним електропостачанням.

В містах України триває підготовка до ситуації, коли мешканці багатоквартирного житлового фонду на тривалий період опиняться не лише без електроенергії, а й без тепла.

Багато комунальних підприємств, враховуючи ймовірність довготривалої відсутності електроенергії, ухвалюють рішення про оснащення своїх систем резервними джерелами живлення – генераторами. Частина такого обладнання надходить до міст у вигляді гуманітарної та благодійної допомоги. Наприклад, до Харківської області ЮНІСЕФ доставив 14 генераторів для лікарень, поліклінік та водоканалу. Компанія “Луцькводоканал” повідомила раніше, що у разі відключень водоканал розгортатиме резервні елементи живлення, щоб забезпечити мінімальний тиск у системі водопроводів міста.

В деяких містах місцева влада закуповує мобільні котельні. Така установка працює як електрогенератор, просто виробляє не електроенергію, а тепло. Котельня на колесах виконує ту ж функцію, що і звичайна котельня для лікарні, пологового будинку або якогось іншого будинку. Зокрема, їх збираються використовувати у Києві. 

“Мобільні котельні збираються спеціально під нас. Ми сподіваємося отримати їх через місяць. Кількість не можу назвати, це конфіденційна інформація. Фактично, це причіп до вантажного автомобіля. Він легко пересувається по місту, підвозиться до обʼєкта, який необхідно обігріти. Цей обʼєкт попередньо повинен бути оснащений відповідними інженерними вводами, така робота теж проводиться. Під'єднання нескладне”, – розповідає заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. 

Мобільні котельні, очевидно, не зможуть замістити потужності, які генерує міська ТЕЦ. Адже вона дає сотні МВт потужності, а така котельня – від 1,5 МВт до 5 МВт. Однак при тому, що багатоповерховий будинок в Україні споживає в середньому десь 400-700 кВт, одна контейнерна котельня на 1,5 МВт зможе опалювати 4-5 будинків. А якщо не буде жодного теплопостачання, то і більше, але підтримуючи нижчу температуру, адже більше тепла не згенерує.

“Наявність таких котелень – це питання не стільки комфорту, скільки безпеки. Якщо у нас, умовно, прилетіло десь у мережі, або у котельню у якомусь районі, то мобільною котельнею можна досить швидко замістити знищені потужності”, – говорить виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк .

Зливай воду!

Проте мобільні котельні, які здатні врятувати від замерзання жителів окремих будинків, пацієнтів лікарень чи відвідувачів пунктів обігріву, не врятують в разі сильних морозів міську систему теплопостачання.

“Чим нижча температура, тим вище ризик швидкого виходу з ладу систем водо- і теплопостачання за умови тривалих відключень електроенергії. Якщо електроенергії не буде 16-24 години при температурі мінус 5-10°C, то цього достатньо, щоб система почала замерзати. Це якщо не буде робочих насосів. А далі – гірше. За мінус 10-20°C відсутність живлення насосів протягом 12 годин призведе до аварії”, – попереджає голова правління Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко.

За його словами, в багатьох українських містах органи місцевого самоврядування скликали голів житлово-комунальних компаній, комунальних підприємств, ОСББ і провели інструктаж щодо дій в подібних ситуаціях. 

“А в Києві багато ОСББ та керуючих компаній навіть не мають контакту з київською владою, щоб відбудувати модель інформування, консервування систем, терміни виконання таких робіт”, – стверджує Олег Попенко. Втім, його песимізм розділяють не всі експерти.

“Централізовані системи опалення багатьох міст обладнані резервними джерелами, встановлюються генератори, ми, як пилосос, зібрали вже генератори по всій Європі, а тепер збираємо по всьому світу вже. У багатьох містах системи теплопостачання більш-менш захищені. Якщо говорити про стратегічні відключення, то тепло відключатимуть насамкінець, я думаю, ми не дійдемо до ситуації, коли трапиться катастрофічне відключення тепла”, – висловлює сподівання директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. 

Раніше Інформатор писав про те, як запустити газовий котел, якщо немає електроенергії.

Також ми повідомляли, що голова "Укренерго" Володимир Кудрицький вважає, що ймовірність блекауту в Україні цього зимового сезону є низькою. 

Ольга Чорна