Monobank видав вже активовану картку з банківськими операціями: чи визнав суд порушення

Жінка вирішила стати клієнткою банку та прийшла до пункту видачі Monobank. Там їй видали картку, яку вона не змогла активувати у додатку. Картку перевипустили, але пізніше банк став надсилати повідомлення, що жінка повинна повернути кредит. Але вона заявила, що ним не користувалася.

26 лютого 2018 року приблизно о 15:30 жінка звернулася до пункту видачі банківських карт Моnobank\Universal Bank у Нікополі. Для відкриття рахунку необхідно було активувати картку. Зробити це можна було відсканувавши її через мобільний додаток Моnobank. Однак вона цього зробити не змогла, оскільки при спробах активації у додатку жінці приходило попередження про вхід з не довіреного пристрою.

На скарги жінки до служби підтримки працівники банку радили перевстановити додаток. Проте більше допомогти не змогли. Через те, що жінка так і не змогла скористатися карткою, було вирішено її перевипустити.

Але наприкінці березня 2018 року їй почали надходити повідомлення про заборгованість за кредитом. Оскільки жінка не користувалася ним, то звернулася до банку за відповідями. З довідки про рух коштів, яку там надали стало відомо, що того ж дня, коли жінка прийшла за карткою, невідомі з неї зняли кредитні кошти.

У банку додали, що картку активували вранці 26 лютого у мобільному додатку Monobank, встановленому на мобільний пристрій iPhone 7. Хоча жінка наполягала, що в неї немає такого телефону, а є iPhone 5. За її словами, до пункту видачі вона дійшла лише о пів на четверту дня, коли картка вже була активована. І одразу, як тільки вона підписала заяву, з рахунку зняли спочатку 15 тис. 155 грн, а потім 13 тис. 500 грн.

Коли банк почав нагадувати про нібито заборгованість, жінка звернулася із заявою до поліції. Там порушили кримінальне провадження №12018040340002310 щодо крадіжки. Але невдовзі його закрили через відсутність складу злочину.

Те, що поліція зайнялася розшуком злочинців жінка повідомила банку та попросила на час розслідування перестати їй нагадувати про борг. Але повідомлення та дзвінки не припинилися.

Що було у суді

Жінка заявила, що «погрози та постійні дзвінки є незаконними, порушують її права як споживача, приносять їй стрес та душевні страждання», які вона оцінила у 10 тис. грн. Крім того, вона просила суд стягнути з банку ще й витрати на адвоката – 12 тис. грн.

Банк провів перевірку та у відповіді на звернення жінки пояснив, що нібито вона передала ПІН-код від картки та коди доступу за допомогою фейкового каналу зв`язку у Telegram. А раз були порушені умови договору – коли клієнт зобов’язаний зберігати банківську інформацію в таємниці, то банк не може нести за це відповідальності.

Також банку стало відомо, що через неможливість скористатися карткою за допомогою мобільного додатку жінка переставила свою SIMку на інший телефон. І там пройшла авторизацію у мобільному додатку Моnobank. Ось звідки взявся iPhone 7. Про це жінка нібито сама розказала оператору контактного центру.

Доводи банку для суду були переконливіші. Тому у лютому 2021 року суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області вирішила, що установа не має нічого компенсувати своїй клієнтці.

Проте жінка була незгодна з цим рішенням, тому подала на нього скаргу. Вона заявляла, що о четвертій годині ранку 26 лютого банк перевів на її картку кредитні кошти. Тобто ці банківські операції були проведені заздалегідь, без підписання нею договору та активації картки. А банківська карта була видана до її візиту в пункт видачі невідомій особі, яка її відсканувала на iPhone 7. А цей телефон їй не належить. Коли ж жінка прийшла, то їй видали вже активовану картку з проведеними банківськими операціями.

Однак у червні 2021 року судді Дніпровського апеляційного суду вирішили не змінювати рішення суду. Вони заявили, ці всі ці доводи мали б стосуватися визнання незаконними списання коштів, а цих вимог до суду жінка не заявляла.

Інформатор розповідав, як поповнити картку Monobank без комісії.