Жодна версія китайського мирного плану не буде прийнятною для України: чому так?

21 лютого Китай оприлюднив «Концепцію Ініціативи глобальної безпеки». Скоріш за все, принципи, які закладені в концепції і є тезами того китайського «мирного плану», який був анонсований Ван Ї на Мюнхенській безпековій конференції. Якщо проаналізувати принципи концепції, то можна зробити висновки, що за досить правильними словами від Китаю стоять неприйнятні і нереальні для сьогоднішньої України речі.

Яким бачить Китай мирне співіснування для України

«Червоною ниткою» в концепції глобальної безпеки Китаю проводиться теза, що країни повинні залишатися відданими мирному вирішенню розбіжностей і суперечок шляхом діалогу та консультацій, підтримуючи безпеку як у традиційних, так і в нетрадиційних сферах. Про що це говорить? Вірогідно про те, що китайський «мирний план» для України та Росії включатиме заклики до припинення вогню та припинення постачання зброї Києву. Тобто, до переходу в процес перемовин з росією. Це однозначно неприйнятна для України пропозиція згідно української формули миру, яку Зеленський представив у вересні на сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Про те, що мирні пропозиції Пекіна щодо врегулювання конфлікту в Україні включатимуть припинення вогню і відмову від поставок зброї, повідомляє Bloomberg з посиланням на європейських чиновників, знайомих з планом Китаю. Вони припускають, що Росія може запропонувати проект резолюції ООН, альтернативний проекту, який до 24 лютого, дати початку «військової спецоперації», підготували країни, які підтримують Україну. Проект резолюції прихильників України вимагає від Росії виведення військ та припинення військових дій.

Союзники США стурбовані тим, що китайські пропозиції можуть знайти відгук і залучити голоси в ООН з боку країн за межами США та Європи, які відмовилися приєднатися до санкцій проти Росії та закликали до переговорів та припинення вогню. Так, у Мюнхені прем’єр-міністерка Намібії Саара Куугонгельва зі сцени затято переконувала всіх учасників у тому, що Намібія однаково любить Росію та Україну і не може підтримувати одну з них; а найкращим виходом із кризи було б, якби Захід просто перестав постачати зброю, а зекономлені кошти пустив на розвиток і України, і Африки.

Крім того, якщо пропозиції Китаю знайдуть відгук в ООН, то це автоматично може запустити ще й процес послаблень санкцій для росії. Нагадаємо, рік тому Китай вже пропонував тези мирного врегулювання «українського конфлікту». Вони не відрізняються практично від тих принципів, які зараз прописані в концепції глобальної безпеки. Але пізніше до них було додано ще одну тезу, а саме: «відмову від використання санкцій для вирішення проблем» та протест щодо «односторонніх санкцій, які не мають підстав у міжнародному праві».

Китай пропонує протистояти блоковій конфронтації

В рамках концепції Китай закликає всі країни практикувати справжню багатосторонність, протистояти менталітету холодної війни, односторонності, блоковій конфронтації та гегемонізму. Що це може означати для України? Скоріш за все те, що в своєму мирному плані Китай буде пропонувати позаблоковість України. Тобто, Україна поза НАТО з повною демілітаризацією.

Водночас у «мирному плані» від КНР можуть бути заклики до дотримання територіальної цілісності, захисту ядерних об'єктів та протидії використанню біохімічної зброї. Саме про це говорив Ван Ї на Мюнхенській конференції.

Втім мирні пропозиції Китаю були зустрінуті зі скептицизмом з боку західних політиків. Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що виведення російських військ з України має бути умовою будь-якої мирної угоди.

"Справедливий мир припускає, що той, хто порушив територіальну цілісність, а саме Росія, виводить свої війська з окупованої країни. Мир у всьому світі заснований саме на тому факті, що ми всі визнаємо територіальну цілісність та суверенітет кожної країни", - зауважила Бербок.

При цьому слід зауважити, що представник МЗС Китаю Ван Веньбін заявив, що США «не мають права читати КНР лекції щодо постачання зброї Росії», зазначивши, що саме Вашингтон спрямовує військову допомогу українській стороні, і що нібито підтримка жертви та підтримка агресора - це «одне й те саме».

Варто нагадати, що свого часу генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Китай не є противником для Альянсу, але союзники по НАТО мають тримати очі відкритими на виклики, що йдуть від Китаю для безпеки регіону.

«Ми переживаємо еру стратегічної конкуренції. Ми бачимо поглиблення стратегічного партнерства між москвою і Пекіном. Наступальна політика Китаю має наслідки для безпеки союзників та наших партнерів. Китай суттєво наростив свої військові сили, включаючи ядерну зброю, залякує сусідів і погрожує Тайваню. Він вкладає масовані інвестиції у критичну інфраструктуру, в тому числі у країнах-союзницях, проводить стеження та контроль за власними громадянами з використанням розвинутих технологій, поширює російську брехню та дезінформацію», - заявив Столтенберг.

Навіщо Китаю бренд «голуба мира»

Говорячи в Мюнхені про неспокійну ситуацію в Європі, особливо про українську кризу, Ван Ї зазначив, що Китай хоч і не є учасником конфлікту, але «не має наміру стояти осторонь».

До речі, що саме з вуст Ван Ї близько року тому прозвучала заява: Китай «готовий у разі потреби приєднатися до міжнародного посередництва щодо врегулювання української кризи». Схоже, зараз Пекін розпочав активнішу роботу в цьому напрямку. Там вважають, що головна посередницька перевага КНР у тому, що це неангажована сторона, яка послідовно обстоює свій «практичний нейтралітет» у конфлікті.

"Китайський нейтралітет вкрай важливий: якщо хтось і зможе виступити посередником в українському конфлікті, то це незалучена сторона, яка підтримує суверенітет України і не приєдналася до західних санкцій проти Росії", - зазначало раніше китайське видання Global Times у редакційній статті.

З одного боку, у Пекіні чудово розуміють занепокоєння Москви щодо розширення Північноатлантичного Альянсу. Китай стикається з такою ж загрозою: спробами США вибудувати біля кордонів КНР Індо-Тихоокеанське НАТО. З іншого боку, Китай у відповідь на повзуче розширення американських військових альянсів не має наміру вибудовувати військові блоки з росією. У відносинах із Москвою Пекін дотримується принципів «неприєднання до блоків, неконфронтації, неспрямованості проти третьої сторони».

Нарешті, Китай вважає, що як посередник гарантовано матиме імунітет до тиску з боку США. Спроби Вашингтона «натиснути» на Москву руками Пекіна вже неодноразово натрапляли на різку відмову КНР.

«США заявляють про прихильність до мирного врегулювання кризи, але крім надання військової допомоги та посилення військового залякування, що США зробили для миру?» — неодноразово запитували МЗС КНР.

На що і на кого спрямовані нові китайські ініціативи — покаже час. Судячи з підсумків Мюнхенської безпекової конференції, КНР намагалася представити себе чи не єдиним «голубом світу» на саміті, на відміну від Заходу. І це явно було спрямовано на укріплення стратегічної позиції Китаю в світі і в Індо-Тихоокеанському регіоні – зокрема.

Мирний план Китаю не для України, а для росії – попереду битва за Тайвань

Саме такий висновок можна зробити, якщо пам’ятати про те, що Китай завжди «грає» в своїх інтересах.

Китаю не потрібний повний розгром росії, а потрібна ослаблена росія. Експерти зазначають, що в такому випадку росія рано чи пізно приповзе до Китаю навколішки. Так у руках Китаю виявляться і російські природні ресурси (критичні матеріали, енергетика, чорноземи), і російські військові технології, необхідні Китаю, і нові військові плацдарми.

Питання інтеграції східної частини росії до Китаю – це питання часу. І Китай нікуди не поспішає. Навпаки, китайські військові уважно стежать за воєнними діями здалеку, готуючись до свого бліцкригу на Тайвані.

Голова Комітету із закордонних справ Конгресу США Майк Маккол вважає, що ймовірність військового конфлікту з Китаєм через Тайвань дуже висока. Напруга між державами зросла у 2022 році після візиту на острів, який Пекін вважає своєю територією, спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі.

Восени в Китаї заявили, що залишають за собою право застосувати силу для вирішення питання Тайваню. Китай також провів військові навчання навколо острова, які влада Тайваню назвала імітацією нападу.

Напруга навколо Тайваню зростає, але варіант з силовим захопленням острова та подальшим контролем над напівпровідниковими заводами також не є найкращим варіантом для Китаю. Тоді Пекін опиниться під санкціями, що призведуть до остаточного розриву між Китаєм і США. Китай на прикладі росії бачить, що санкції не виглядають, як хороша справа, особливо коли економіка Пекіну переживає складнощі, виходячи з нульової ковід-політики.

Отже, враховуючи те, що мирний план Китаю насправді дуже суперечливий, нереалістичний та неконкретний, шансів на його прийняття Україною та її союзниками практично нульовий.

Раніше ми писали, що керівник Офісу закордонних справ ЦК Комуністичної партії Китаю Ван Ї поділився з очільником МЗС України Дмитром Кулебою ключовими позиціями "мирного плану". Після повного отримання тексту його детально розгляне українська сторона. Вже потім можна буде робити висновки.