Експерти публікували свіжі результати дослідження і заявили про колосальну різницю у тривогах людей, адже рівень хвилювання в Україні майже вдвічі перевищує показники у країнах ЄС.
Експерти дізналися, через що в Україні найбільше хвилюються під час війни. Виявилося, що люди найбільше переживають через те, що діти в майбутньому можуть зростати в бідності. Також до трійки головних страхів увійшли питання якості освіти та загальної бідності. Через бойові дії звичні раніше проблеми відійшли на задній план, а рівень тривоги в нашому суспільстві виявився майже вдвічі вищим, ніж у Європі.
Такі дані наводить у своєму дослідженні соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group). Опитування показало, що загроза бідності для наступного покоління стала найболючішою темою для людей. Нові гуманітарні проблеми зараз повністю затьмарили все інше.
Рівень занепокоєння за ключовими напрямками розподілився так:
Через бойові дії колишні проблеми та політичні суперечки відійшли на задній план. Екологія чи розколи в політиці зараз турбують українців мінімально, і ці теми хвилюють нас значно менше, ніж мешканців Євросоюзу.

Загалом список турбот в Україні та ЄС схожий, але реакція нашого суспільства виявилася значно сильнішою. Наші люди набагато емоційніше та болючіше реагують на старіння населення, загрозу бідності чи рівень знань у школах.
«Подекуди різниці полягають не стільки в загальному відсотку людей, які переживають щодо певного питання, а в інтенсивності цього переживання», — зазначили соціологи.
Для порівняння, у країнах Європи через ризик бідності для малечі сильно тривожаться лише 40% громадян, тоді як у нас цей показник сягає 74%. Схожа ситуація і з навчанням, адже загальна стурбованість в Україні та ЄС майже однакова (85% проти 81%), але частка тих, хто відчуває максимальний рівень тривоги, серед українців суттєво вища — 59% проти 39%.

Результати дослідження щодо майбутнього молоді Центр економічної стратегії (ЦЕС) оприлюднив 18 березня. Аналітики попередили, що майже половина дітей-біженців може назавжди залишитися за кордоном через швидку адаптацію в іноземних школах. Найшвидше зв'язок із домом втрачають ті, хто повністю покинув українську систему освіти, тому експерти закликають владу спростити бюрократію, полегшити складання НМТ за кордоном та визнавати європейські дипломи.
Згодом, 29 квітня, з'явилися дані опитування про плани переселенців. Соціологи зазначили, що хоча бажання повернутися серед біженців трохи зросло, головною проблемою залишається інтеграція дітей у європейські школи, адже онлайн-навчання в Україні підтримують лише 11,6% учнів. Крім того, виник розрив у поглядах: люди за кордоном чекають від влади розвитку економіки та боротьби з корупцією, тоді як українці вдома ставлять на перше місце зміцнення армії.
Найсвіжіший зріз суспільних настроїв КМІС оприлюднив 6 травня. Соціологи пояснили, що коли людей запитують напряму, психологічно втомлене суспільство ставить корупцію навіть вище за ризики війни. Це дослідження проводили наприкінці квітня методом телефонних інтерв'ю, а його похибка в умовах війни становить від 1,8% до 4,1%.
Також Інформатор повідомляв, що українці у квітні 2026 року почали більше довіряти роботі НАБУ, БЕБ та ДБР. Водночас до деяких силовиків довіра впала. Серед таких - Служба безпеки та Міністерство внутрішніх справ.