Повернення дітей в Україну малоймовірне: тривожні дані про настрої батьків-біженців
Майже половина юних українців ризикує назавжди інтегруватися в іноземне середовище після виїзду за кордон
Експерти Центру економічної стратегії з'ясували, що 47% українських дітей за кордоном можуть ніколи не повернутися додому. Батьки налаштовані песимістично, адже з 5,6 мільйона біженців майже третину становить молодь, яка швидко адаптується в іноземних школах. Щоб зберегти зв'язок із 1,8 млн дітей, аналітики пропонують спростити НМТ, визнати європейські дипломи та впровадити українські предмети в іноземні школи
Про ризики втрати молоді для України повідомляють у дослідженні, яке опублікував ЦЕС, щодо українських біженців. Станом на січень 2026 року за кордоном перебуває 5,6 млн українців, і майже третина з них — діти.
Опитування батьків показує тривожну картину. Близько 47% дітей ризикують назавжди залишитися в інших країнах. Найшвидше зв’язок із домом втрачають ті, хто повністю перейшов у місцеві школи та покинув навчання в українській системі.
«Найпесимістичніше оцінюють наміри повернення батьки дітей, які не вчаться в українських навчальних закладах», — зазначають у ЦЕС.
Адаптація дається непросто, адже лише 30% родин кажуть про відсутність проблем. Решта щодня бореться з мовним бар'єром, труднощами у пошуку друзів та постійним сумом за рідними.
Щоб 1,8 млн дітей не розчинилися в іноземному середовищі, аналітики пропонують діяти на випередження. Основний фокус має бути на цифровізацію та усунення бюрократичних бар'єрів.
- Реформа вступу: розширити мережу центрів НМТ за кордоном та дозволити вступ до українських вишів на основі випускних іспитів країни проживання (з автоматичним перерахунком балів).
- Визнання дипломів: створити «білий список» університетів ЄС для миттєвого підтвердження документів. Це має бути просто, швидко та безкоштовно.
- Українська мова в іноземних школах: домовлятися з урядами інших країн про включення українознавчих предметів у місцеві програми (наприклад, як другої іноземної).
- Ефект присутності: організовувати короткі поїздки дітей в Україну та підтримувати освітні хаби за кордоном, щоб підлітки відчували живий зв’язок із домом.
Які зміни зробила держава для школярів за кордоном
Важливим кроком став закон про визнання закордонних оцінок, ухвалений у лютому 2025 року (законопроєкт №4229-IX). Завдяки йому дітям стало набагато простіше офіційно підтвердити знання, здобуті в іноземних школах. Це прибрало зайву бюрократію та дало родинам реальний стимул зберігати зв’язок із українською освітою.
У червні 2025 року Міносвіти запустило онлайн-платформу для вивчення лише українознавчих предметів. Тепер дітям достатньо витрачати всього 5–8 годин на тиждень на рідну мову та історію, щоб не втрачати зв’язок із домом. Це дозволяє поєднувати навчання в місцевій школі ЄС із офіційною українською програмою без надмірного навантаження.
Досвід онлайн-шкіл, як-от ThinkGlobal, у листопаді 2025 року підтвердив, що понад 54% їхніх учнів — це діти з-за кордону. Для багатьох родин такий формат став свідомим вибором. Завдяки «живим» урокам та гнучкому графіку діти можуть якісно готуватися до НМТ та здобувати український атестат, перебуваючи в будь-якій точці світу.
Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, що майбутній учасник НМТ в 2026 році зможе при реєстрації на тестування надати документ будь-якої країни, який засвідчує здобуття повної загальної середньої освіти. Водночас якщо школяр ще навчається в останньому класі на момент реєстрації чи навіть проведення тесту, то він зможе подати довідку від школи про завершення здобуття повної середньої освіти у навчальний рік складання НМТ.
Також ми повідомляли, що з 16 січня 2026 року в Україні набрали чинності зміни до Закону «Про громадянство України», які спрощують процедури для дітей, народжених у сім’ях громадян України. Про це повідомило Посольство України в Польщі.
Читайте нас у Facebook
