Колишній перший віцеспікер парламенту Ігор Калєтнік перебуває в РФ, а його 14-гектарне "Бучанське Межигір'я" досі не конфісковане - паркан косять і фарбують
Поки колишній перший заступник голови Верховної Ради Ігор Калєтнік переховується у Росії, його гігантський маєток у Бучі залишається доглянутим - трава скошена, паркан підфарбований, а охорона нікуди не поділась. Місцеві мешканці звернули увагу на це в соцмережах, порівнявши ситуацію з аналогічним скандалом навколо розкішного маєтку іншого соратника Януковича. Бучани запитують: хто саме утримує власність людини, яка перебуває на боці держави-агресора, і чи не робиться це за рахунок платників податків.
Про це люди пишуть у місцевих групах у Facebook. Вони звеміртають увагу: за будівлею і парканом не просто доглядають - на ньому навіть ретельно замальовують написи, які там лишють хулігани.
"За парканом калетника хтось доглядає. Поки він на Росії фінансує, щоб нас вбивали і руйнували наші міста... Якісь хуліганські написи зафарбовують, траву скошують. Цікаво чи не благоустрій м.Бучі, за гроші платників податків так піклується про паркан комуняки? В коментарях Віктор Бархоленко нагадує, що висота паркану "понад 8 метрів, а кошторис майже мільйон баксів", - написала користувачка.

Маєток отримав стійке прізвисько "Бучанське Межигір'я" через масштаби та сумнівну юридичну історію. Ділянка займає близько 14-15 гектарів бучанського лісу - це рівнозначно приблизно 20 футбольним полям. Ринкова вартість землі у свій час перевищувала $15 мільйонів. Територію оточує капітальний паркан висотою від 5 до 10 метрів. Місцевий активіст Віктор Бархоленко зазначає, що паркан має заввишки понад 8 метрів, а кошторис його будівництва сягав близько мільйона доларів.

Корупційна схема набуття цієї землі полягала у тому, що Бучанська міська рада спочатку незаконно переводила лісові ділянки у статус земель житлової забудови. Потім їх безкоштовно нарізали по 10 соток на 141 підставну особу - черговиків і студентів. Після цього всі ділянки за безцінь скупив і об'єднав 92-річний дід Ігоря Калєтніка, Василь Кирган, який мешкав на Вінниччині і навіть не знав про свої нові "володіння".
Навколо бучанської ділянки роками тривали судові процеси. Після тривалих протестів громади Генеральна прокуратура звернулась до суду. На початку 2015 року Апеляційний суд Київської області визнав виділення землі незаконним і зобов'язав повернути 14 гектарів лісу у державну власність. Здавалося, що справу закрито.

Проте родина Калєтніка скористалася юридичними шпаринами. Після смерті діда Киргана право на майно через суди почала відстоювати мати ексдепутата - Галина Калєтнік.
У 2021 році Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду виніс остаточне рішення у справі про 890 гектарів бучанської землі. За інформацією тодішнього мера Бучі Анатолія Федорука, суд визнав право Бучанської міськради розпоряджатися цими землями й відхилив позицію прокуратури. Водночас 14-гектарна ділянка сім'ї Калєтніка також залишилася в їхніх руках - Верховний суд підтвердив рішення попередніх інстанцій на користь Галини Калєтнік. Таким чином, попри резонанс і роки судових боїв, соратнику Януковича вдалося юридично повернути контроль над елітною лісовою ділянкою.
Технічне обслуговування - покіс трави, фарбування паркану, ремонтні роботи - здійснюється через керуючих, які отримують фінансування з рахунків українських підприємств родини Калєтників. Як встановлювали журналісти, активи Калєтніка записані на родичів, а на місцях працюють наділені повноваженнями директори й управителі, які фінансують усе.

Тож система утримання маєтку - від юридичного захисту у Верховному Суді до фізичного прибирання території чи охорони - це вибудувана мережа найманих працівників та пов'язаних осіб, що є стандартною практикою для заможних ексчиновників, які переховуються або живуть за кордоном. Водночас влада не коментує, чи залучені бюджетні кошти до утримання майна.
Паралельно ще у 2015 році Департамент Генеральної прокуратури з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки відкрив кримінальне провадження за фактом зловживання владою та службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Влітку 2020 року до Ірпінського суду надійшов обвинувальний акт щодо мера Бучі Анатолія Федорука, секретаря міськради Василя Олексюка та двох колишніх працівників земельних ресурсів. Проте суд повернув документ прокурору через невідповідність вимогам Кримінально-процесуального кодексу. Справа Федорука так і не набула статусу повноцінного обвинувачення.
Щодо самого Ігоря Калєтніка - за даними журналістів Bihus.Info, крім бучанської ділянки, він має два маєтки у селі Хлепча на Київщині та ще один у Конча-Заспі. Активісти неодноразово проводили акції протесту біля 10-метрового паркану в Бучі. Зокрема, ще у жовтні 2014 року учасники прорвалися на огороджену територію, а у серпні 2015 року частково розібрали огорожу навколо одного з ділянків.
Сам Ігор Калєтнік - колишній голова Державної митної служби та перший заступник голови Верховної Ради від Комуністичної партії. Він відомий тим, що під час Революції Гідності керував голосуванням за "диктаторські закони 16 січня".

Після Революції Гідності він отримав підозру у справі "Диктаторських законів 16 січня", але провадження закрив його сусід. У лютому 2014 року Калєтнік виїхав до Росії. Нині маєток у Бучі фактично законсервований і не використовується для постійного проживання, однак ретельно охороняється як цінний актив.
"Хто такий Ігор Калєтнік? Це комуніст, 8 років тому (аж не віриться) [автор писав коментар у 2021 році], комуністична партія була представлена у Парламенті. Відверта проросійська колона була надійною опорою для коаліції Януковича. Сам Калєтнік був заступником голови парламенту, голосував за усі сумнозвісні закони Януковича, в тому числі, і за диктаторські закони 16 січня. Також, з 2010 по 2012 рік Калєтнік очолював митницю. Що собою являла митниця за часів Януковича - навіть не буду писати", - писав про Калєтніка Єгор Фірсов у 2021-му році.
На відомчій базі відпочинку митників у Конча-Заспі продали більшість будинків, а серед покупців були експрокурор, колишні топи митниці та їхні родичі - всього 21 маєток за 111 мільйонів гривень. Мати Калєтніка також входить до числа набувачів. Ця база є прямим продовженням системи, за якою наближені до влади особи отримували елітну нерухомість поблизу Києва за схемами, далекими від ринкових.
Справа про незаконне виведення держлісфонду з державної власності - не поодинокий випадок для Київщини. Ще у квітні 2026 року, за позовом Фастівської окружної прокуратури, суд повернув державі 5 гектарів лісу на Київщині - вартість відновленої держвласності склала 10 млн гривень. Такі справи тягнуться роками: схема незаконного відчуження лісових угідь через перепризначення землі та підставних власників залишається поширеним інструментом корупції в регіоні.
Маєток Пшонки під Києвом - ще один символ доби Януковича та того, як майно екс-чиновників режиму перетворилося на занедбані руїни після 2014 року. Власність колишніх посадовців, як у випадку з будинком екс-генпрокурора-втікача, залишається предметом судових і майнових суперечок досі - частина з них переоформлена на родичів і продовжує юридично захищатисявід держави.