Серед версій, які обговорюють експерти та оглядачі, - можливе приурочення удару до дня, коли в Росії відзначають День Росії
Моніторингові канали вже кілька днів фіксують ознаки підготовки масованого обстрілу. І щоразу атака не відбувається. Її не було ані 9 червня, ані 10 червня попри застереження військових. Або ж вона виявляється значно слабшою за прогнозовану, бо деякі регіони таки зачепило реактивними дронами чи КАБами, хоча ракет країна-агресорка не запускала.
Чому так відбувається і коли чекати наступного удару - розбиралися журналісти Інформатор-Україна. Нагадаємо, що 7 червня єРадар вперше попередив про можливий масований ракетний удар посеред дня - втім, загроза не підтвердилась, а пускові маневри Ту-95МС виявились імітацією. 8 червня довга тривога у регіонах призвела до того, що українські школярі вимушены були здавати НМТ 13 годин. Стресово засинати було також у вівторок і середу відповідно через передислокацію літаків, які засвідчили підготовку до ураження впродовж двох діб. Але все стихло.

Проте, зазначимо, що розвідувальні дані, на які спираються військові аналітики, вказували на реальну підготовку нового обстрілу - а вже у п'ятницю, 12 червня, як відомо, у росіян намічається "День Росії", що дає Кремлю додатковий символічний привід для демонстрації сили.
Механіка попереджень проста: горизонт планування зазвичай становить 48 годин - саме за цей час фіксується підготовка ворога. Повідомлення від 10 червня о 21:58 описує "ознаки, які вказують на підготовку обстрілу ворогом" - характерна обережна формула для ситуації, коли ознаки є, але підтвердження ще немає. Ранком 11 червня, о 8:44, стало відомо про передислокацію ще одного борту Ту-95МС з Далекого Сходу на аеродром "Енгельс" - після спорядження крилатими ракетами він має перелетіти на "Оленью".
"На аеродром "Енгельс" прямує вантажний військово-транспортний літак Іл-76МД-90А. Ймовірно доставляє партію крилатих ракет для борту Ту-95МС, який прилетів туди вранці", - йдеться у повідомленні єРадару.

Не варто ігнорувати попередження навіть тоді, коли пусковий маневр виявляється імітацією - росіяни часто вдаються до тактики "хибних зльотів", щоб виснажувати українську ППО. Тобто сам факт неатаки після попередження є частиною ворожої стратегії. З початку 2026 року Росія здійснила понад 20 масованих ракетних атак - найбільш нищівною стала ніч на 2 червня: 73 ракети та 656 БпЛА. Президент Володимир Зеленський повідомив, що внаслідок цього удару постраждали 130 людей і 22 загинули, серед них двоє дітей.
Логіка циклічності ударів - раз на тиждень або раз на 10 днів - означає, що після 2 червня вікно атаки вже відкрите. Серед можливих засобів ураження згадували балістичну ракету "Орєшнік", а на полігоні "Капустин Яр" зафіксовано підготовчі дії до можливого пуску. Якщо РФ дійсно запустить цю МБР, то це буде вже третє підтверджене використання "Орєшніка" проти України - попередньо Росія вдаряла по Львівщині у січні 2026-го та по Білій Церкві і ТОТ у травні. Примітно, що Путін особисто підтверджував ці удари, зазначаючи, що ракети були без боєкомплекту і били по гаражах чи то сараях, тим самим фактично спростувавши наратив Z-патріотів про "нищівні удари по центрам прийняття рішень і управлінням ЗСУ і НАТО".
"Краснодар, як ви після цієї ночі??? Я вже боюся, що буде завтра на день Росії", - з острахом пишуть у соцмережах росіяни.

12 червня в Росії відзначається "День Росії" - на честь прийняття у 1990 році Декларації про державний суверенітет РРФСР. У цей день в Кремлі президент РФ традиційно вручає державні премії за вклад у розвиток науки, техніки та мистецтва. Для Путіна це не просто вихідний, а день патріотичної демонстрації - і символічний привід "показати силу" зовні. Масований удар по Україні саме 12 червня став би пропагандистським "подарунком" режиму на власне свято.

Цей розрахунок підкріплюється ситуацією на півдні: вночі проти 11 червня Україна вдарила по чотирьох мостах у Херсонській області, через що у Криму ледь не голод оголошений - є ураження двох мостів через Північнокримський канал, автомобільному мосту на ділянці Перекоп - Армянськ та у Ставках. Окупаційна адміністрація Херсонщини визнала пошкодження і підтвердила перехоплення нібито 45 ударних українських безпілотників. Російські паблики вже пишуть, що вантажівки з пальним не доїжджають до Криму. Удари також зафіксовано по Афіпському НПЗ на Кубані, по підприємству "ВНІІР-Прогрес" у Чебоксарах та вперше - тривога пролунала навіть в Омську. Більше того, Москва дедалі активніше поєднує реальні удари з ядерним шантажем. У відповідь на дедалі глибші удари по тилу РФ Кремль може вдатися до показової ескалації саме на тлі "Дня Росії". Тим паче, що концерт до "Дня Росії", який щорічно проводиться 12 червня на Червоній площі в Москві, скасували. Це може також бути одним із непрямих індикаторів підвищених безпекових ризиків Кремля.

Паралельно 11 червня в Україні вперше відзначають День Сил безпеки (СБС) України - новий державний символ, який майде збігається за датою з "Днем Росії". Це також є елементом інформаційного простору навколо можливих ударів у цей день. Ворог нарощує кількість балістики саме тому, що знає про проблеми ЗСУ зі збиттям цього типу зброї. Тобто через нестачу антибалістичних ракет для ППО Росія готова повторити удар аналогічного масштабу.

У першій хвилі Росія зазвичай використовує велику кількість ударних дронів, щоб виснажити систему ППО і завдати ударів по цивільних об'єктах. У наступній хвилі противник випускає крилаті ракети повітряного та морського базування і балістику - їх цілі: енергетична інфраструктура, об'єкти ОПК, адміністративні будівлі. Станом на квітень 2026 року у Росії в запасі є до 200 балістичних ракет "Іскандер-М" та не більше 110 крилатих "Іскандер-К". Запасів достатньо для кількох масованих ударів - питання лише в тому, коли Москва вирішить, що момент є найбільш ефективним.
Нагадаємо, що після масованого удару 2 червня Зеленський заявив, що ППО не справляється, та вказав на іноземні компоненти у російських ракетах і дронах - ця проблема залишається невирішеною і робить кожен новий удар потенційно ще більш руйнівним. Британська розвідка і посольство США вже попереджали про підготовку масштабних атак із застосуванням "Орєшніка" - і хоча в ніч на 24 травня Росія застосувала по Києву майже всю номенклатуру балістичної й крилатої зброї, "Орєшнік" тоді по столиці не вдарив. Це ще раз підтверджує - попередження не завжди збігаються з реальністю в деталях - але сама загроза є невід'ємним елементом воєнного тиску Росії на Україну та Захід. Про загрозу запуску "Орєшніка" 10 червня Інформатор повідомляв напередодні.