Агресія Росії – це не лише прямий напад на Україну, але й загроза основам світового миру. Нездатність Ради Безпеки ООН зупинити імперіалістичні амбіції свого постійного члена підриває її авторитет та легітимність міжнародного права
Луна знаходиться в зростаючій фазі, а значить сприяє новим починанням, дає нам додаткову енергію
“Як би я хотів” — це була та пісня, яка народилася одразу під час нашої першої зустрічі з Артемом. Це вийшло дуже легко, вже в перший день. Так би мовити, терапевтичним способом — ми одразу сублімували успіхи, бо це був якийсь такий стан, коли ця пісня стала зізнанням. Коли ти говориш людині: “Я дійсно бажаю тобі щастя будь-якою ціною, байдуже, чи буду я з тобою. Я хочу, щоб ти була щаслива. Якщо я не та людина, яка зробить тебе щасливою, то я хочу, щоб точно була людина, яка тебе зробить щасливою”.
Саме так варто розцінювати сьогоднішні ракетні обстріли й от чому
Абсолютно безглузді «референдуми» і спроби анексії територій, провальна мобілізація, яка продемонструвала цілковиту відсталість рф, гризота й пошук винного у владному таборі, диверсії на «Північних потоках» і ядерний шантаж — усе це ознаки відчаю, у якому зараз перебуває кремль. «Вишенькою на торті» стало руйнування Кримського мосту, після цього кремль мусив якось відреагувати, інакше його б не зрозуміли свої ж. Єдиним варіантом дій для путіна залишається терор, але навіть те, що він його розпочав саме зараз, а не взимку — ознака слабкості.
Україна зіткнулася б із набагато більшим викликом, якби атака відбулася під час морозів. Той факт, що росія обстрілювала цивільну інфраструктуру й раніше, зокрема й нещодавно, говорить, що вони готувалися до чогось подібного, але скоріш за все, це мало відбутися пізніше. Обвал Кримського мосту примусив їх швидко шукати варіанти дій, і це було чи не єдиним, що залишилося кремлю.
Схоже на те, що удари призначені не стільки для того, щоби спричинити невдоволення в українському суспільстві, скільки на те, аби залякати Західний світ і домогтися того, аби союзники обмежили підтримку України.
Можливо, тому ж мало слугувати призначення командувачем Об’єднаного угрупування військ рф генерала Сергія Суровкіна. Цей воєнний злочинець відомий своїми діями в Сирії, зокрема нищенням Алеппо. Напередодні зими армія рф мала займатися тотальним знищенням міст України — тільки так і можна розцінювати це призначення.
Але, здається, ці задуми не реалізуються. Захід дійсно буде вражений масштабом руйнувань, от тільки навряд чи спасує. Ті голоси, які казали про необхідність надання Україні сучасної зброї, зокрема засобів протиповітряної оборони, лунатимуть ще голосніше. Позиція Байдена напередодні проміжних виборів тільки підсилиться. Адже ситуація ясно сигналізує, що йдеться про неприхований терор у центрі Європи. Суспільна думка на Заході буде на нашому боці. Олівер Керролл, кореспондент Economist, прокоментував ці події так: «Важко недооцінювати рівень цинізму — націлювати удар на столицю в ранкову годину пік понеділка. Звичайно, це акт відчаю». Посол США в Україні Бріджит Брінк назвала сьогоднішню ранкову атаку на Київ ознакою того, що росія посилює «шквал нападів на українських цивільних». Незабаром будуть реакції інших західних політиків і навряд чи вони будуть налаштовані зрозуміти путіна.
Ми вже писали, що росіяни били ракетами, «Ураганами», «Градами» та важкою артилерією по 4 районах Дніпропетровщини. Під ударами також інші міста. А в Україні зберігається загроза ракетних ударів, ракетний удар по Києву потрапив у прямий ефір BBC.
Богдан Зосимчук